Фармакогнозія з основами біохімії рослин - Ковальов В. М. 2004
Спеціальна частина
Вітаміни
Вітаміни аліфатичного ряду
Вітаміни цієї групи є водорозчинними. До них належать аскорбінова, пангамова, пантотенова кислоти та метилметіонінсульфонію хлорид.
Аскорбінова кислота (вітамін С, антискорбутний) в хімічному відношенні являє собою групу сполук — похідних L-гулонової кислоти. Важливіші з них — фізіологічно активний ізомер L-аскорбінова кислота й дегідроаскорбінова кислота, які при відповідних умовах легко переходять одна в одну.
Аскорбінова кислота бере участь в окислювально-відновних реакціях, процесах вуглецевого обміну, згортанні крові, регенерації тканин, утворенні стероїдних гормонів та нормалізації проникності капілярів, а також покращує апетит, підвищує життєві сили організму. Біохімічні механізми дії вітаміну С різноманітні і до кінця не з’ясовані.
Аскорбінова кислота не синтезується та не може накопичуватися в організмі. Цим пояснюється швидке настання первинного та вторинного гіповітамінозів і розвитку скорбуту. При гіповітамінозі спостерігаються швидка втомлюваність, порушення серцевої діяльності, схильність до кровотеч, зменшується протидія інфекціям.
Вітамін С — синергіст гормону кортину, гонадотропних гормонів, тіаміну, вітамінів групи Р і антагоніст тироксину (гормону щитовидної залози).
Аскорбінову кислоту синтезують всі рослини, що містять хлорофіл. На неї багаті плоди шипшини, горобини, смородини, стиглі волоські горіхи, соковиті фрукти, ягоди, овочі (картопля, капуста), хвоя та ін. Під час приготування їжі, сушіння, консервування плодів та овочів вітамін С може руйнуватися внаслідок окислення слідами заліза та міді, особливо окислювальними ферментами, тому овочі краще варити, опускаючи їх у киплячу воду, або на пару. Добова потреба — 70-100 мг.
Пангамова кислота (вітамін В15) за хімічною будовою є ефіром D-глюконової та диметиламінооцтової кислот (диметилгліцину).
Пангамова кислота
Вона міститься в рисових висівках та насінні багатьох рослин. Поліпшує ліпідний обмін, підвищує засвоєння тканинами кисню, вміст глікогену у м’язах та печінці, усуває явище гіпоксії, підвищує діурез.
Використовують вітамін В15 для лікування різних форм атеросклерозу, серцево-судинних захворювань, хронічного гепатиту, емфіземи легенів та ін. Добова потреба — 2 мг.
Пантотенова кислота (вітамін В3, антидерматитний) міститься в горосі, рисі, печінці, жирах, яєчному білку, риб’ячій печінці, дріжджах та ін.
Пантотенова кислота
В організмі людини цей вітамін виробляється кишковою паличкою. Гіповітаміноз В3, на відміну від тварин, у людей не виявлений. Пантотенова кислота бере участь у вуглецевому та ліпідному обміні, синтезі ацетилхоліну та гормонів, стимулює утворення кортикостероїдів. Застосовують її при порушеннях обмінних процесів. невралгії, поліневриті, алергії, екземі, токсикозі та ін. Добова потреба — 10-12 мг.
Метилметіонінсульфоній (вітамін U. противиразковий) вперше знайдений в соку капусти городньої, Brassica oleracea, Brassicaceae, одержав свою назву від латин, ulcus — виразка. Міститься в багатьох овочах (листках петрушки, цибулі, салаті, перці, моркві, ріпі, спаржі, томатах). Найбагатшими його джерелами вважають пагони спаржі (100-160 мг/100 г) та білокачанну капусту (80-85 мг/100 г). Є донором СН3-груп у біологічному метилюванні.
Метилметіонінсульфонія хлорид
Вітамін U цілюще діє на функцію шлунка, кишечника, печінки, жовчного міхура, тому що сприяє зменшенню секреції шлунка, загоює виразки. Застосовують цей вітамін при хронічному холециститі, виразковому коліті, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки. Добова потреба — 15-20 мг.