Фармакогнозія з основами біохімії рослин - Ковальов В. М. 2004

Спеціальна частина
Фенольні сполуки
Лікарські рослини та сировина, які містять фуранохромони

ПЛОДИ ВІСНАГИ МОРКВОПОДІБНОЇ — FRUCTUS VISNAGAE DAUCOIDES (FRUCTUS АММІ VISNAGAE)

Віснага морквоподібна — Visnaga daucoides Gaertn, син. амі зубна — Аmmі visnaga (L) Lam, род. селерові — Apiaceae

Амми зубная, виснага морковевидная; назва походить від visnaga— італійська назва рослини, грецьк daucos — морква, eidos— подібний або схожий Рослина дворічна, трав’яниста, дуже гілляста, заввишки до 1 м, із стрижневим коренем Стебло прямостояче, кругле, слабкоборозенчасте. Листки чергові, двічі-, тричіперисторозсічені на лінійно-ланцетні сегменти Квітки дрібні, білі, з неприємним запахом, у складних зонтиках діаметром до 10 см Плоди — яйцевидні каплоплодики, які розпадаються на два напівплодики (мерикарпії). З черевного боку плазкі, зі спинного — опуклі; з одного кінця — загострені, з п’ятьма поздовжніми, слабко виступаючими ребрами. Довжина зрілого напівплодика 2-2,5, товщина 1 мм. Колір сірувато-білий, ребра — світлі, недозрілі плоди зеленкуваті.

Поширення. Батьківщина — країни Середземномор’я Росте в Середній Ази, Північній Африці, Південній Європі, Азербайджані Культивується в Україні, Молдові, на Північному Кавказі

Заготівля. Сировину заготовляють у період масового побуріння і згортання зонтиків. Скошують, досушують у валках, обмолочують і обчищають. Сушать на вільному повітрі. Зберігають у сухому, добре провітрюваному приміщенні. Використовують також суміш плодів з половою Visnaga daucoides mixtio fructum cum palea. Полова складається з частини квіток, плодоніжок, променів зонтиків, подрібнених листків і стебел. Плодів повинно бути не менш 50 %.

Хімічний склад сировини. Кількість хромонів не менше 0,8 %. В усіх частинах рослини містяться: піранокумарин віснадин, флавоноїди, а також фуранохромони келін (2,5 %), віснагін, келінін, аміол, келіон та ін. Плоди містять ефірну (0,2 %) та жирну (20 %) олії.

Біологічна дія та застосування. З віснаги морквоподібної виробляють сумарні препарати авісан, келін а також комбіновані — келатрін, келаверін, вікалін, марелін, фітоліт.

Авісан виявляє спазмолітичну, розслабляючу дію на мускулатуру сечоводів. Призначається при спазмах сечоводів і ниркових кольках. Келін виявляє спазмолітичну та легку седативну дію. Застосовується при хронічній коронарній недостатності, атеросклеротичному кардіосклерозі, бронхоспазмах, хронічній стенокардії (для профілактики нападів), спазмах кишечника і шлунка.

ПЛОДИ КРОПУ ЗАПАШНОГО — FRVCTVS ANETHI GRAVEOLENTIS

Кріп запашний — Anethum graveolens L., род. селерові — Apiaceae

Укроп пахучий; назва походить від латинізованої грецької назви кропу — anethon; латин. graveolens — дуже пахучий.

Рослина однорічна трав’яниста, з синюватою поволокою, заввишки 40-100 см. Стебло прямостояче, круглясте, посмуговане, галузисте. Листки чергові, яйцевидні, двічі-, тричіперистороздільні, з лінійними нитковидними кінцевими частками; нижні — черешкові; верхні — сидячі, з білооблямованими піхвами і зменшеними пластинками. Квітки дрібні, двостатеві, жовті, у складних 20-50-променевих зонтиках, без обгортки. Цвіте у травні—серпні. Плоди — плескаті брунатні двосім’янки, які розкладаються на два напівплодики, довжиною 3-5, товщиною 2-3 мм, овальні, з п’ятьма ребрами із зовнішнього боку, крайні — витягнуті в широкі крила, зеленкувато-сірого кольору, з характерним ароматним запахом, пряним смаком.

Поширення. Культивується як пряно-смакова рослина, іноді дичавіє і росте як бур’ян. Походить з Персії і Східної Індії.

Заготівля. Збирають плоди, коли половина з них дозріє: зривають або зрізують цілі рослини з плодами, зв’язують у снопики і залишають достигати, а потім обмолочують. При необхідності плоди досушують.

Хімічний склад сировини. Плоди містять фуранохромони віснагін і келін, піранокумарин віснадін та флавоноїди (кемпферол, ізорамнетин, кверцетин), ефірну та жирну олії.

Біологічна дія та застосування. З плодів кропу виробляли препарат анетин, що має спазмолітичну дію; використовувався для лікування та профілактики хронічної коронарної недостатності й астми. У вигляді настою та в складі зборів застосовується як сечогінний засіб та при шлунково-кишкових захворюваннях.

ПЛОДИ МОРКВИ ДИКОЇ — FRUCTUS DAUCI CAROTAE

Морква дика — Daucus саróta L., род. селерові — Аріасеае

Морковь дикая; назва походить від латинізованої грецьк. daukos — назва різних селерових; daio — палити, гріти; латин. carota — транслітерація грецьк. karota — морква.

Рослина дворічна трав’яниста. На першому році розвиває прикореневу розетку перисторозсічених листків, на другому — цвіте і плодоносить. Квітки білі, зібрані у складний зонтик, з 1015 променями, які несуть зонтички. Плоди — яйцевидної форми двосім’янки, розпадаються на окремі напівплодики завдовжки близько 3 та завширшки близько 1,5 мм. На опуклому боці напівплодика добре видно чотири головних ребра, на яких в один ряд розміщені довгі колючки. На ввігнутому боці виступають два ребра, на яких розташовані два ряди волосків. Колір плодів світло-брунатний, ребра, колючки та волоски з сіруватим відтінком.

Поширення. Росте по всій території України крім високогірних районів Карпат. Бур’ян.

Заготівля. При побурінні 60-80 % зонтиків рослину зрізають, підсушують, плоди обмолочують та очищають від домішок.

Хімічний склад сировини. Плоди містять похідні кумарину: умбеліферон, ескулетин, скополетин, остол, фуранохромони: ксантотоксин, пеуцеданін; дубильні речовини (0.2 %), флавоноїди, алкалоїди (1,4 %), органічні кислоти, сахара, понад 20 мікроелементів, ефірну та жирну олії.

Біологічна дія та застосування. Спиртовий екстракт насіння входить до складу комплексного препарату уролесан спазмолітичної, протизапальної, жовчогінної, діуретичної та літолітичної дії.