Фармакогнозія з основами біохімії рослин - Ковальов В. М. 2004

Спеціальна частина
Фенольні сполуки
Лікарські рослини та сировина, які містять фуранохромони

ПЛОДИ ВІСНАГИ МОРКВОПОДІБНОЇ — FRUCTUS VISNAGAE DAUCOIDES (FRUCTUS АММІ VISNAGAE)

Віснага морквоподібна — Visnaga daucoides Gaertn, син. амі зубна — Аmmі visnaga (L) Lam, род. селерові — Apiaceae

Амми зубная, виснага морковевидная; назва походить від visnaga— італійська назва рослини, грецьк daucos — морква, eidos— подібний або схожий Рослина дворічна, трав’яниста, дуже гілляста, заввишки до 1 м, із стрижневим коренем Стебло прямостояче, кругле, слабкоборозенчасте. Листки чергові, двічі-, тричіперисторозсічені на лінійно-ланцетні сегменти Квітки дрібні, білі, з неприємним запахом, у складних зонтиках діаметром до 10 см Плоди — яйцевидні каплоплодики, які розпадаються на два напівплодики (мерикарпії). З черевного боку плазкі, зі спинного — опуклі; з одного кінця — загострені, з п’ятьма поздовжніми, слабко виступаючими ребрами. Довжина зрілого напівплодика 2-2,5, товщина 1 мм. Колір сірувато-білий, ребра — світлі, недозрілі плоди зеленкуваті.

Поширення. Батьківщина — країни Середземномор’я Росте в Середній Ази, Північній Африці, Південній Європі, Азербайджані Культивується в Україні, Молдові, на Північному Кавказі

Заготівля. Сировину заготовляють у період масового побуріння і згортання зонтиків. Скошують, досушують у валках, обмолочують і обчищають. Сушать на вільному повітрі. Зберігають у сухому, добре провітрюваному приміщенні. Використовують також суміш плодів з половою Visnaga daucoides mixtio fructum cum palea. Полова складається з частини квіток, плодоніжок, променів зонтиків, подрібнених листків і стебел. Плодів повинно бути не менш 50 %.

Хімічний склад сировини. Кількість хромонів не менше 0,8 %. В усіх частинах рослини містяться: піранокумарин віснадин, флавоноїди, а також фуранохромони келін (2,5 %), віснагін, келінін, аміол, келіон та ін. Плоди містять ефірну (0,2 %) та жирну (20 %) олії.

Біологічна дія та застосування. З віснаги морквоподібної виробляють сумарні препарати авісан, келін а також комбіновані — келатрін, келаверін, вікалін, марелін, фітоліт.

Авісан виявляє спазмолітичну, розслабляючу дію на мускулатуру сечоводів. Призначається при спазмах сечоводів і ниркових кольках. Келін виявляє спазмолітичну та легку седативну дію. Застосовується при хронічній коронарній недостатності, атеросклеротичному кардіосклерозі, бронхоспазмах, хронічній стенокардії (для профілактики нападів), спазмах кишечника і шлунка.

ПЛОДИ КРОПУ ЗАПАШНОГО — FRVCTVS ANETHI GRAVEOLENTIS

Кріп запашний — Anethum graveolens L., род. селерові — Apiaceae

Укроп пахучий; назва походить від латинізованої грецької назви кропу — anethon; латин. graveolens — дуже пахучий.

Рослина однорічна трав’яниста, з синюватою поволокою, заввишки 40-100 см. Стебло прямостояче, круглясте, посмуговане, галузисте. Листки чергові, яйцевидні, двічі-, тричіперистороздільні, з лінійними нитковидними кінцевими частками; нижні — черешкові; верхні — сидячі, з білооблямованими піхвами і зменшеними пластинками. Квітки дрібні, двостатеві, жовті, у складних 20-50-променевих зонтиках, без обгортки. Цвіте у травні—серпні. Плоди — плескаті брунатні двосім’янки, які розкладаються на два напівплодики, довжиною 3-5, товщиною 2-3 мм, овальні, з п’ятьма ребрами із зовнішнього боку, крайні — витягнуті в широкі крила, зеленкувато-сірого кольору, з характерним ароматним запахом, пряним смаком.

Поширення. Культивується як пряно-смакова рослина, іноді дичавіє і росте як бур’ян. Походить з Персії і Східної Індії.

Заготівля. Збирають плоди, коли половина з них дозріє: зривають або зрізують цілі рослини з плодами, зв’язують у снопики і залишають достигати, а потім обмолочують. При необхідності плоди досушують.

Хімічний склад сировини. Плоди містять фуранохромони віснагін і келін, піранокумарин віснадін та флавоноїди (кемпферол, ізорамнетин, кверцетин), ефірну та жирну олії.

Біологічна дія та застосування. З плодів кропу виробляли препарат анетин, що має спазмолітичну дію; використовувався для лікування та профілактики хронічної коронарної недостатності й астми. У вигляді настою та в складі зборів застосовується як сечогінний засіб та при шлунково-кишкових захворюваннях.

ПЛОДИ МОРКВИ ДИКОЇ — FRUCTUS DAUCI CAROTAE

Морква дика — Daucus саróta L., род. селерові — Аріасеае

Морковь дикая; назва походить від латинізованої грецьк. daukos — назва різних селерових; daio — палити, гріти; латин. carota — транслітерація грецьк. karota — морква.

Рослина дворічна трав’яниста. На першому році розвиває прикореневу розетку перисторозсічених листків, на другому — цвіте і плодоносить. Квітки білі, зібрані у складний зонтик, з 1015 променями, які несуть зонтички. Плоди — яйцевидної форми двосім’янки, розпадаються на окремі напівплодики завдовжки близько 3 та завширшки близько 1,5 мм. На опуклому боці напівплодика добре видно чотири головних ребра, на яких в один ряд розміщені довгі колючки. На ввігнутому боці виступають два ребра, на яких розташовані два ряди волосків. Колір плодів світло-брунатний, ребра, колючки та волоски з сіруватим відтінком.

Поширення. Росте по всій території України крім високогірних районів Карпат. Бур’ян.

Заготівля. При побурінні 60-80 % зонтиків рослину зрізають, підсушують, плоди обмолочують та очищають від домішок.

Хімічний склад сировини. Плоди містять похідні кумарину: умбеліферон, ескулетин, скополетин, остол, фуранохромони: ксантотоксин, пеуцеданін; дубильні речовини (0.2 %), флавоноїди, алкалоїди (1,4 %), органічні кислоти, сахара, понад 20 мікроелементів, ефірну та жирну олії.

Біологічна дія та застосування. Спиртовий екстракт насіння входить до складу комплексного препарату уролесан спазмолітичної, протизапальної, жовчогінної, діуретичної та літолітичної дії.





Для любых предложений по сайту: [email protected]