Фармакогнозія з основами біохімії рослин - Ковальов В. М. 2004

Спеціальна частина
Алкалоїди
Хінолінові алкалоїди (група триптофану)

Алкалоїди містять у молекулі скелет хіноліну або його похідних. Група налічує понад 300 представників, які поділяють на підгрупи:

прості хіноліни (алкіл і арил хіноліни, 2- і 4-хінолони, їх алкілі алкенілпохідні);

гемітерпенові й терпеноїдні трициклічні похідні;

фурано хіноліни;

димерні сполуки, які, крім хіноліну, іноді містять залишки ß- карболіну, хінуклідіну (наприклад, хінін) та ін. Часто їх виділяють в окремі групи алкалоїдів, специфічних для певних родів, наприклад алкалоїди хінного дерева.

Різні хінолінові алкалоїди мають різних біогенетичних попередників. Біосинтез хінолінових алкалоїдів родини Rutaceae відбувається з антранілової кислоти. Хінні алкалоїди містяться в більшості випадків разом з індольними алкалоїдами типу Corynanthe. Таким чином, віддаленим їх попередником є L-триптофан.

Хінолінові алкалоїди мають широкий спектр фармакологічної дії. Більшість з них заспокоює ЦНС, деякі, наприклад фліндерсин. виявляють антифідантні властивості. У медицині застосовують ехінопсин і хінін.

Ехінопсин

Хінін

Ехінопсин (N-метил-4-хінолон) міститься в насінні рослин роду головатень (Echinops spp., Asteraceae), діє як стимулятор-центральної й периферичної нервової системи.

Хінін — найважливіший з хінних алкалоїдів, які є специфічними для видів хінного дерева (Cinchona) і реміджії (Remija), род. маренових — Rubiaceae. Відомі чотири діастереоізомери хініну; всі вони синтезовані.

Хінін виробляють з кори хінного дерева — Cortex Chinae, seu Cortex Cinchonae. Сировиною є кора різних видів, рас і гібридів дикорослих та культивованих хінних дерев: Cinchona succirubra, С. calisaya, C. ledgeriana, C. officinalis, C. robusta. Вирощують в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії.

У суміші алкалоїдів основними є хінін, хінідин, їх диметоксипохідні — цинхонідин і цинхонін. Вміст суми алкалоїдів у сировині більш як 6,5 %, з яких третину або дві третини становлять хінолінові алкалоїди. Вони накопичуються в паренхімі кори, де з'єднані з хінною та цинхотаніновою кислотами. Вміст хінної кислоти сягає 5-8 %. Антрахінони, які характерні для родини Rubiaceae, представлені в корі рослин тетрагідроксиантрахінонами.

Хініну гідрохлорид, хініну дигідрохлорид і хініну сульфат застосовують як антипротозойні засоби, які діють на всі види малярійних плазмодіїв. Хінідину сульфат застосовують як антиаритмічний засіб; настойка і відвар кори хінного дерева збуджують апетит і покращують травлення.

У гомеопатії використовується кора різних видів хінного дерева. При різкому послабленні серцевої діяльності, падінні кров’яного тиску, гемолізі крові, гематурії, дерматиті, ураженні слухового нерва до глухоти і зорового — до сліпоти. Основне показання до застосування — сильна слабкість від втрати рідин: крові, слини, поту, шлункового соку та ін.