БІОХІМІЯ - Підручник - Остапченко Л. І. - 2012

Розділ 8. ВІТАМІНИ

8.1. Класифікація та загальні властивості вітамінів

8.1.2.Історія відкриття вітамінів

Історія відкриття вітамінів пов'язана з вивченням хвороб, від яких помирало багато людей на планеті. Мандрівники під час тривалих морських подорожей ставали жертвами цинги, яка проявлялася крововиливами у шкірі, яснах і суглобах; в азійських країнах була поширена хвороба бері-бері, що призводила до паралічу; на півдні США - пелагра, для якої характерні розлад травлення, дерматит і психічні розлади. Більшість учених на той час були впевнені, що причиною всіх цих хвороб є бактерії, хоча вже були відомі випадки лікування певних хвороб відповідною дієтою. З 1870 р. жир із печінки тріски використовували для профілактики рахіту. Голландський лікар К. Ейкман у 1893 р. експериментальним шляхом викликав параліч у курчат, годуючи їх білим полірованим рисом, а потім вилікував екстрактом з рисових висівок. Виготовлений з висівок екстракт виліковував також і людей від бері-бері.

У 1911 р. польський біохімік К. функ сформулював теорію, згідно з якою захворювання бері-бері, пелагра, рахіт, цинга зумовлені відсутністю в їжі декількох різних життєво важливих речовин. Того ж року Ф. Гопкінс в Англії провів досліди на щурах, які утримувалися на штучному раціоні, і повідомив, що для нормального росту необхідні невеликі кількості "додаткових факторів росту". Виділений у чистому вигляді вітамін мав властивості аміну, тому Функ запропонував назву вітамін - аміни життя (від лат. vita - життя). Пізніше було встановлено, що ріст щурів залежить від двох факторів: один, розчинний в органічних розчинниках, назвали "А", другий - розчинний у воді, назвали "В". За відкриття вітамінів функ і Гопкінс отримали в 1929 р. Нобелівську премію з медицини.

Біохімічна будова деяких вітамінів стала відома завдяки вивченню хімічної структури коферментів. У 30-ті роки ХХ ст. була з'ясована будова рибофлавіну та нікотинаміду й показано, що саме ці вітаміни входять до складу відповідно ФАД і НАД. Тоді ж уперше виділили в чистому вигляді пантотенову й аскорбінову кислоти. Найскладніший за будовою вітамін В12 був отриманий в кристалічному вигляді в 1948 р., але тільки через 10 років методом рентгеноструктурного аналізу вдалося встановити його будову.