БІОХІМІЯ - Підручник - Остапченко Л. І. - 2012
Розділ 5. БУДОВА, ВЛАСТИВОСТІ Й ФУНКЦІЇ БІЛКІВ
5.6.Різноманітність білків і їхня класифікація
В організмі людини міститься близько 50 000 індивідуальних білків, які відрізняються первинною структурою, конформацією, будовою активного центру та функціями. Білки побудовані з 20 хімічно різних амінокислот, кожна з яких може займати будь-яке положення у поліпептидному ланцюзі. Крім того, білки відрізняються кількістю амінокислот, з яких вони побудовані.
Проте більшість таких білків у середовищі повинні приймати велику кількість конформацій з приблизно однаковою енергією, але різними хімічними властивостями та функціями. Тому внаслідок еволюції, напевне, була відібрана лише невелика частина можливих варіантів білків, здатних приймати єдину стабільну конформацію.
Таким чином, первинна структура відомих білків, відібраних еволюцією, забезпечує виняткову стабільність однієї з можливих кон- формацій, яка й визначає особливості функціонування даного білка.
Виникнення нових білків часто пов'язане з незначними змінами у структурі вже існуючих білків. Крім того, завдяки генетичним механізмам, описаним у розділі 4, білок з корисними властивостями або основна структурна частина цього білка можуть входити до складу інших білків. Такі білки зі схожою послідовністю амінокислот і подібними функціями об'єднують у родини споріднених білків.
Слід зауважити, що єдиної та злагодженої класифікації, яка враховує різні параметри білків, досі не існує. Основою існуючих класифікацій є одна ознака. Так, білки можна класифікувати за:
✵ формою молекул (глобулярні або фібрилярні);
✵ молекулярною масою (низькомолекулярні, високомолекуляр- ні тощо);
✵ хімічною будовою (наявність чи відсутність небілкової частини);
✵ виконуваними функціями (транспортні, захисні, структурні білки та ін.);
✵ локалізацією в клітині (ядерні, цитоплазматичні, лізосомальні тощо);
✵ локалізацією в організмі (білки крові, печінки, серця й ін.);
✵ можливістю адаптивно регулювати кількість даних білків: білки, що синтезуються з постійною швидкістю (конститутивні), та білки, синтез яких може посилюватися внаслідок дії факторів середовища (індуцибельні);
✵ часом життя у клітині (від дуже швидко оновлюваних білків, з Т1/2 менше 1 год, до дуже повільно оновлюваних білків, Т1/2 яких становить тижні й місяці);
✵ схожими ділянками первинної структури та спорідненими функціями (родини білків).