Біогеографія - Регіональний аспект - Марисова І.В. - 2005

Глава 2. Характеристика основних кліматично обумовлених груп наземних екосистем та їх біоценозів (біомів)

ЕКВАТОРІАЛЬНО-ТРОПІЧНИЙ ПОЯС

2.1. Вічнозелені екваторіальні та тропічні дощові ліси (гілея)

2.1.3. Рослинність

2.1.3.1.Регіональні особливості фітоценозів гілеї

Південна Америка. Найбільша за площею територія, зайнята гілеєю, зосереджена в басейні Амазонки (так звана сельва). У бразильській гілеї панують рослини з родин міртових, пальмових, рутових. Дуже характерна паразитна родина баланофорових. Численні й різноманітні ліани з родин бігнонієвих, бобових сапіндових, діоскорейових, кірказонових. Серед епіфітів особливо важливу роль відіграють представники ендемічної родини бромелієвих. У гілеї, яка щорічно затоплюється, найбільш характерними є бомбакс, гевея, бактріс та інші високі (30-45 м заввишки) дерева, а в нижньому ярусі — шоколадне дерево, какао. У гілеї, що не затоплюється, зростають своєрідні молочні дерева, бразильський горіх, чудова пальма Максиміліана тощо.

Африка. Африканські гілеї найбільш пишні у смузі, що тягнеться від берегів Гвінейської затоки до гір Камеруну. Найбільше економічне значення мають винна та олійна пальми; ерітрофлос з родини бобових, в корі якого містяться глікозиди серцевої дії.

Південно-Східна Азія. Для гілей Азії характерні гігантські расамали (ліквідамбори Дяк і нерідко досягають висоти 60-80 м, куси з родини бобових, а також дерева з ендемічної для Індокитаю родини диптерокарпових. Однією з найбільш характерних ліан є пальма-ротанг, довжина якої може перевищувати 300 м. Високоствольних пальм майже немає. У гілеях Суматри зростає цікава паразитична рослина з найбільшими у світі квітками (до 1 м у діаметрі) - рафлезія Арнольді.