Біогеографія - Регіональний аспект - Марисова І.В. - 2005
Глава 2. Характеристика основних кліматично обумовлених груп наземних екосистем та їх біоценозів (біомів)
ЕКВАТОРІАЛЬНО-ТРОПІЧНИЙ ПОЯС
2.3.Тропічні трав'янисті формації (савани)
2.3.5.Загальні особливості екосистем
1. Переважання трав’янисторослинності з поодиноко розкиданими деревами своєрідної форми.
2. Важливим фактором існування саван є періодичні пожежі, які виникають у сухі сезони і обумовлюють наявність у рослин спеціальних адаптацій до дії вогню (навіть можливість проростання насіння в деяких рослин-пірофітів лише після обгорання).
3. Яскраво виявлена сезонність у структурі й функціонуванні екосистем (у вологий сезон найбільш численні комахи; у сухий сезон активніші плазуни, травоїдні копитні здійснюють міграції на місця водопою, де скупчується величезна біомаса - до 20-30 т/км2 і т.д.). Ця сезонна динаміка тваринного населення визначається дощами, а не температурою, як у степах помірної зони.
4. Жорсткі умови середовища, які потребують особливих пристосувань до переживання несприятливих сезонів, призводять до незаповненості екологічних ніш. Тому, наприклад, перелітні птахи з помірних зон зимують у саванах, уникаючи насичених біоценозів гілеї.
5. Ті самі умови визначають і таку особливість, як домінування обмеженої кількості видів у станових угрупованнях.
6. Загальна біомаса сильно коливається як за сезонами, так і в різних типах саван - від 50 до 150 т/га. Річна ж продуктивність є величиною більш сталою і дорівнює 5-15 т/га, тобто становить 10% від загальних запасів біомаси.
Методичні вказівки. Готуючись до цієї теми, слід переглянути кінофільм «Саванны и редколесье северной Африки» і фрагмент 3-ї частини кінофільму «Природные зоны земного шара».