Біогеографія - Регіональний аспект - Марисова І.В. - 2005

Глава 2. Характеристика основних кліматично обумовлених груп наземних екосистем та їх біоценозів (біомів)

ПОМІРНИЙ ПОЯС

2.8.Хвойні ліси-тайга (бореальні ліси)

2.8.3. Рослинність

2.8.3.1. Регіональні особливості тайги

У Євразії тайгові ліси є на півночі Великої Британії, у країнах Скандинавського півострова, у Росії і на півночі Японії. У центральній Європі шпилькові ліси збереглися лише в горах (Альпи, Піренеї, Карпати, Кавказ).

Тайгові ліси на півночі Європи утворені переважно ялиною європейською і сосною звичайною. Сибірська тайга відрізняється від європейської перш за все наявністю особливих сибірських елементів. Так, у Західному Сибіру основними лісоутворюючими деревами є ялина сибірська, сосна сибірська, ялиця сибірська, модрина сибірська. У Східному Сибіру хвойних дерев менше, причому переважає модрина даурська, яка часто утворює чисті модринники на великих площах. Шпилькові ліси Далекого Сходу значно багатші за видовим складом: у них, крім сибірських деревних порід, зустрічається ялина аянська, ялиця білокора, сосна корейська (або корейський кедр).

До характерних тайгових рослин, які формують трав'янисто-чагарниковий ярус, належать чорниця, брусниця, кислиця, зелені мохи - плеуроціум, гілокоміум та ін., а в сибірській тайзі - багульник, жимолость, радодедрон тощо.

У Північній Америці шпилькові ліси займають широку смугу, що простяглася із заходу на схід у північній частині материка. Крім того, шпилькові ліси просуваються двома смугами далеко на південь уздовж узбережжя Тихого і Атлантичного океанів, вкриваючи схили Скелястих і частково Апалацьких гір.

Загальний вигляд тайги Північної Америки дуже нагадує тайгу Євразії. Проте видовий склад хвойних дерев своєрідний. Основу північноамериканської тайги складають два види ялин — біла, або канадська, і чорна та американська модрина. Крім того, значно поширена ялиця бальзамічна, а в східній канадській тайзі -

тсуга. У прибережній частині на сході Північної Америки лісо- утворюючими породами є різноманітні види сосен: віргінська, ладанна, веймутова, їжакова та ін.

Найбільше видове різноманіття характерне для гірських шпилькових лісів крайньої західної частини материка, яка прилягає до узбережжя Тихого океану. Тут зустрічається безліч видів ялин, сосен, ялиць, а також тсуга, псевдотсуга, туя, кипарисовик та ендемічні секвойя вічнозелена, секвойя гігантська (так зване «мамонтове дерево» - гігант сучасного рослинного світу).