Біогеографія - Регіональний аспект - Марисова І.В. - 2005

Глава 2. Характеристика основних кліматично обумовлених груп наземних екосистем та їх біоценозів (біомів)

ХОЛОДНИЙ ПОЯС

2.9. Тундри і їх аналоги

2.9.2.Гігротермічний режим

Кліматичні умови суворі, але в регіонах Північної і Південної півкуль не однакові.

У Субарктиці вони відзначаються такими рисами:

1. Низькі температури протягом цілого року. Середня температура найтеплішого місяця (липень) +10 °С; безморозний період триває менше трьох місяців. Літо холодне, коротке (два-три місяці), зима довга, сувора і малосніжна. Це обумовлює короткий вегетаційний період.

2. Достатня або надмірна вологість. Опадів мало (200300 мм на рік), але випаровування слабке через низькі температури, тому кількість опадів всюди переважає над випаровуванням, відносна вологість повітря завжди висока.

3. Повсюдне поширення багаторічної мерзлоти (ґрунт улітку розморожується лише на 1 метр).

4. Особливий характер і режим освітленості, обумовлений широтним положенням тундр на земній кулі. Улітку сумарна радіація більша, ніж у низьких широтах, але через хмарність і лід, який відбиває тепло, кількість радіації, що поглинається, дуже мала.

Зазначені вологі й холодні умови сприяють заболочуванню, торфоутворюванню.

Для всієї Арктики і Субарктики (на північ від 66° пн. ш.) характерний своєрідний фотоперіодизм, який проявляється у по- черговій зміні протягом тривалого полярного дня і тривалої полярної ночі.

У Субантарктиці клімат морський, характерні більш рівні температури: зими менш холодні, літо більш тепле, ніж у Субар- ктиці. Вегетаційний період розтягнутий на більшу частину року. Протягом цілого року температури тримаються в межах 0...+5 °С. Для цього регіону характерні дуже сильні вітри. Як і в Субарктиці, тут наявні періоди полярного дня і полярної ночі.