Біогеографія - Регіональний аспект - Марисова І.В. - 2005

Глава 2. Характеристика основних кліматично обумовлених груп наземних екосистем та їх біоценозів (біомів)

ХОЛОДНИЙ ПОЯС

2.11. Високогір'я різних широт

2.11.4.Тваринне населення

Зооценози високогір'я також своєрідні, хоча і небагаті видами. Життя тварин тут суворо обмежене.

1. Різкі коливання температур зумовлюють перебування тут лише евритермних форм. Ссавці вкриті густою шерстю, а птахи - щільним оперенням. Високогірні тварини мають більші розміри порівняно з їх рівнинними родичами (правило Бергмана);розмножуються у стислі строки.

2. Адаптації тварин до гіпоксії (нестачі кисню 0₂) виявляються у збільшенні розмірів серця, кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові.

3. Копитні (гірські кози, барани) мають вузьку тверду ратицю (копито) у вигляді «стаканчика», що сприяє кращому пересуванню по стрімких скелях.

4. Майже всі ссавці високогір'я -рослиноїдні, зокрема травоїдні (сніговий барс Центральної Азії і росомаха Скелястих гір - виняток, це - хижаки). Але багато тут і всеїдних.

5. Специфіка високогір'я обумовлює певний спосіб життя тварин. Так, для гірських травоїдних (копитних) типовими є періодичні вертикальні міграції, зокрема із заходженням у лісовий пояс. Вертикальні міграції у пошуках їжі здійснюють і зерноїдні птахи.

Тварини (мишоподібні гризуни), які виробили в процесі еволюції відповідні адаптації до сезонних і добових коливань погоди (запасання кормів у норах і поміж камінням, сплячка в холодний період тощо), ведуть осілий спосіб життя.

6. Характерні також птахи-падальники.

7. Багато тварин ведуть лише денний спосіб життя.

8. Пойкілотермні тварини високогір'я (плазуни, жуки, метелики тощо) у більшості схильні до меланізму. Темне забарвлення шкірних покривів і часто чорна вистилка внутрішньої порожнини, з одного боку, корисна як поглинач сонячної теплової енергії, а з другого - як екран, що запобігає згубному надмірному ультрафіолетовому випромінюванню.

9. Сильні вітри зумовлюють перебування у високогір'ї переважно безкрилих комах.

10. Нечисленні плазуни - живородні. У деяких гірських ящірок виявлений партеногенез.

11. Оскільки гірські хребти не є єдиною суцільною зоною, а відокремлені один від одного міжгірними котловинами або рівнинами, поширення тварин у високогір'ї має острівний характер, чим пояснюється багатство ендеміків і загальна видова бідність та низька чисельність видів.