БОТАНІКА 3 ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ - 2010

8. ГРИБИ (FUNGI)

8.1. Загальна характеристика грибів

Є близько 100 тис. видів грибів. Це древня група живих організмів, але і зараз перебуває на стадії активного видоутворення.

Гриби — відособлена група клітинних ядерних організмів, що мають риси схожості як з рослинами (розмноження за допомогою спор, поглинання поживних речовин завдяки різниці осмотичного тиску і ін.), так і з тваринами (гетеротрофне живлення, особливості обміну речовин). Наука, яка вивчає будову, особливості розмноження і різноманітність грибів, - мікологія.

Тіло більшості грибів представляє міцелій, або грибницю, що складається з тонких трубчастих ниток — гіф. Міцелій може бути з однієї клітини — нечленистий або розділений перегородками на багато клітин — членистий. У перегородках є пори. Клітини грибів мають клітинні стінки, що складаються у більшості видів з полісахаридів і хітину, лише у ооміцетів - з целюлози. У клітинах є цитоплазма, вакуолі, одне або декілька ядер. Запасними речовинами служать волютин, ліпіди, глікоген і білки. Пластид у грибів немає. У деяких видів у цитоплазмі, вакуолях або стінках клітин присутні пігменти. Гриби містять багато різних ферментів.

Розмножуються гриби вегетативним, нестатевим і статевим способами. Вегетативне розмноження здійснюється частинами міцелію, брунькуванням, склероціями, оїдіями і хламідоспорами; нестатеве — спорами, зооспорами, спорангіоспорами, конідіями; статеве — в результаті ізогамії, гетерогамії, оогамії, зигогамії, гаметангіо-гамії і соматогамії. При статевому розмноженні деякі гриби утворюють плодові тіла — сплетення гіф (плектенхіму). У побуті плодові тіла і називають грибами, хоча насправді — це лише частина організму гриба, що утворюється на певній стадії його розвитку і далеко не у всіх видів. Решта частин гриба залишається в субстраті, на якому він виростає.

Гриби живляться готовими органічними речовинами, поглинаючи їх з відмерлих залишків (гриби-сапрофіти) або з живих організмів (гриби-паразити). Живуть гриби в ґрунті і воді, на рослинах і тваринах, на різноманітних органічних поживних субстратах. Окрім поживних речовин, грибам для нормального існування потрібні волога і тепло (1...40°С). За деяким винятком — це аеробні організми.

Мінералізуючи органічні рештки відмерлих істот, гриби приносять велику користь, беручи участь у кругообігу речовин у природі. В той же час гриби-паразити, поселяючись на рослинах і тваринах, викликають їх захворювання і тим самим завдають збитки сільському господарству і, зокрема, рибництву. На нижчих хребетних тваринах - рибах, амфібіях, рептиліях - паразитують переважно нижчі гриби - хітридієві, базидіоболеві й ін., викликаючи поверхневі ураження, уражаючи органи дихання і травного каналу. Види са-пролегнії (Saprolegnia), ахлії (Achlya), афаноміцесу (Aphanomyces), иітіуму (Pythium), лептомітусу (Leptomitus), алломіцесу (AПomyces) вражають дорослих особин риб. Частіше уражаються риби, ослаблені дією інших факторів.

Є гриби, плодові тіла яких використовують у їжу, - це пластинчасті і трубчасті базидіальні гриби.

8.2. Класифікація грибів

Гриби підрозділяють на шість класів: хітридіоміцети, ооміцети, зигоміцети, аскоміцети, базидіоміцети і дейтероміцети. Гриби перших трьох класів, для яких характерне утворення плазмодію або нечленистого міцелію, відносять до групи Нижчих грибів. Решта три класи складають групу Вищих грибів. Для видів останніх трьох класів характерний членистий міцелій.

До класу ооміцетів належить порядок сапролегнієві (Saprolegniales). Це група грибів, що живуть у прісних і морських водах як сапрофіти на трупах тварин та інших органічних субстратах і як паразити водоростей, деяких водних грибів, ікри, молоді та ослаблених риб (рис. 8.1). Деякі живуть у вологому ґрунті.

У представників родів сапролегнія і ахлія міцелій добре розвинений. Більш тонкі і розгалужені гіфи його вкорінюються у субстрат, а основна маса товстіших і малорозґалужених гіф росте вільно в боки від субстрату.

У водоймах зі слабкою течією і недостатньою аерацією сапролегнієві гриби вражають ікру риб, а також ослаблену і травмовану рибу. Поселенню гриба на тілі риби передує переважно різка зміна температури або її поступове зниження нижче межі, допустимої для того чи іншого виду риб. Хвора риба треться об предмети, стає млявою. Потім на її тілі з'являється легкий білий наліт, який при подальшому розростанні перетворюється на пухнасті голівки гриба.

Основним засобом боротьби з сапролег-ніозом є забезпечення достатньої аерації і чистоти водойм.

До класу зигоміцетів відносяться мукорові гриби, міцелій яких складається з добре розвинених і розгалужених гіф. Мукорові гриби досить часто розвиваються на різних кормах і харчових продуктах, зумовлюючи їх псування (рис. 8.2).

До класу аскоміцетів відносяться дріжджі (пивні, винні, хлібні і т.д.), які здійснюють бродіння і використовуються для отримання харчових продуктів (рис. 8.3). До аскоміцетів відноситься паразит квіткових рослин клавіцепс пурпуровий (Claviceps purpurea), або ріжки жита.

Базидіоміцети - вищі гриби з багатоклітинним міцелієм. Серед них є паразити рослин, ґрунтові сапрофіти, шапкові гриби, гриби, які утворюють мікоризу, руйнують деревину тощо.

До порядку холобазидіальних відносяться дереворуйнуючий гриб трутовик справжній (Fomes fomentarius), їстивні - лисичка (Cantharellus cibarius), білий гриб (Boletus edulis), печериця (рід Agaricus), маслюк звичайний (Suillus luteus), польський гриб (Xerocomus badius), червоноголовець дубовий (Leccinum guercinum) і ін.

7

Рис. 8. 1. Сапролегнія:

1 — зооспорангій, 2 — вихід зооспор,

3 — проліферація зооспорангій,

4 — запліднення, 5 — оогоній,

6 — антеридій,

7 - риба, уражена сапролегнією

Рис. 8.2. Мукор: а - міцелій зі спорангієносцями і спорангіями, б - спорангій, в - статевий процес (зигогамія), г - зріла зигозигота та її проростання

Рис. 8.3. Дріжджі:

а - клітини дріжджів, які брунькують-ся; б - сумка з аскоспорами

Отруйні гриби (наприклад чортів, або сатанинський гриб) викли

кають розлади травлення і навіть смерть.

Сажкові гриби (Шйіаро аяепае, и. йогйеі, и. пийа, и. тау^, Тіїеііа ітйісі) вражають зернові і завдають великої шкоди сільському господарству, викликаючи зниження врожаю в окремі роки на 2030% і більше. Уражені частини рослин при вживанні у їжу можуть викликати отруєння людей і тварин. Іржасті гриби паразитують на папоротях, голонасінних і покритонасінних. Вражені частини рослини мають вигляд смужок, плям найчастіше іржасто-бурого кольору. Збудник хлібної лінійної іржі - пукцинія злакова (Риссіпіа graminis) - починає розвиток на барбарисі, а потім спори потрапля

ють на злакові рослини.

До дейтероміцетів (незавершених грибів) відносяться гриби-пеніцили (Pénicillium notatum, P. chrysogenum), які продукують антибіотик пеніцилін. Пеніциліни - перші антибіотики грибів, які пе

ршими добули у промисловому масштабі. Зараз відомі і інші антибіотики грибів, які використовують у медицині та ветиринарії (гри-зеофульвін, фумагілін тощо).

Контрольні запитання та завдання

1. Яку будову мають гриби? Як розмножуються гриби?

2. Як класифікують гриби? Назвіть найважливіших представників класів.

3. Описати значення грибів у природі і житті людини.