БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

VII. РОСЛИННІ ТКАНИНИ

Провідні тканини

Провідні пучки

Ксилема і флоема часто об’єднані у провідні пучки, вони виникають із прокамбію або з прокамбію і камбію. Провідні пучки, які формуються лише за рахунок мерисгеми прокамбію, називаються закритими. Вони складаються з первинних флоеми і ксилеми (односім’ядольні рослини). Якщо провідний пучок спочатку формується за участю прокамбію, а потім утворюється камбій, який продукує вторинні флоему та ксилему, то пучок називається відкритим. Він складається з флоеми, камбію та ксилеми (голонасінні та двосім’ядольні рослини).

За характером взаємного розміщення флоеми та ксилеми провідні пучки поділяють на радіальні, колатеральні, біколатеральні та концентричні. Провідні пучки, в яких ксилема і флоема розміщуються на сусідніх радіусах, називаються радіальними (корені односім’ядольних рослин). У колатеральних провідних пучках флоема і ксилема розміщені поряд на одному радіусі.У біколатеральних пучках послідовно розміщуються флоема, ксилема, флоема (гарбуз). У концентричних провідних пучках центральне положення займає ксилема, яку оточує кільце флоеми (амфікрибральний пучок папороті орляка), або флоема, яку оточує ксилема (амфівазальний пучок кореневища конвалії).

Провідний пучок, який складається із флоеми і ксилеми, називається повним. Якщо ж пучок складається тільки з ксилеми або флоеми, він називається неповним.

Типи провідних пучків, характер їхнього розміщення, характер потовщення вторинних оболонок трахей і трахеїд у коренях, стеблах, листках, кореневищах є важливою морфолого-анатомічною ознакою при мікроскопічному дослідженні лікарської сировини.