БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

ІХ. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ

Відділ Ринієфіти, Ринієподібні (Rhyniophyta)

Ринієподібні - це виключно викопні вищі спорові рослини. Вони були першими наземними рослинами, які виникли на земній кулі в силурійському періоді палеозойської ери і вимерли в кам'яновугільному періоді. Тому, звичайно, збереглися лише викопні рештки цих рослин. Були знайдені тільки спорофіти, гаметофіти невідомі.

Вегетативне тіло спорофіта ринієподібних не мало листків і коренів і складалося з циліндричних дихотомічно розгалужених органів - теломів, які в нижній частині утворювали вирости - ризоїди, а їхні верхівки закінчувались спорангіями. Теломи ринієфітів вкриті епідермісом з продихами. Під епідермісом розміщена кора, зовнішні клітини якої щільно зімкнені.

У центрі телома міститься концентричний провідний пучок (протостела). Ксилема утворена кільчастими трахеїдами, її оточують 4-5 рядів видовжених клітин флоеми. Теломи не мають камбію і механічних тканин. Росли ринієфіти на мілководдях і болотах, де утворювали суцільні зарості.

Відділ ринієподібні має один клас ринієпсиди і два порядки : ринієві і псилофітові. До порядку ринієвих належать роди: ринія, куксонія, яравія, хорнеофітон, хіклінгія. Порядок псилофітові представлений родами псилофіт, тримерофіт.

Значення ринієфітів полягає в тому, що вони діаметрально змінили напрямок еволюції рослинного світу від таломних форм, пристосованих до життя у воді, до листостеблових форм, що ростуть на суші.

Ринієфіти дали початок філогенезу плауноподібних, хвощеподібних, папоротеподібних і, можливо, мохоподібних.