БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

ІХ. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ

Підклас Сфагнові мохи (Sphagnidae)

Підклас містить один порядок сфагнові (Sphagnales), одну родину сфагнові (Sphagnaceae), один рід сфагнум (Sphagnum) і близько 300 видів.

Сфагнові мохи ростуть переважно на оліготрофних лісових болотах, де утворюють подушкоподібні дернини. Гаметофіти без ризоїдів, мають прямостояче стебло, яке поступово відмирає знизу, і розміщених на ньому і на бічних гілках листків - філоїдів. Вони без жилок, мають один шар клітин: вузьких живих зелених - хлорофілоносних та безбарвних, мертвих - водоносних або гіалінових, які заповнені повітрям або водою.

Стебло вкрите багатошаровим епідермісом (гіалодермісом), спіральні клітини якого мають потовщення і пори. По них проводиться вода. Глибше залягають прозенхімні клітини з потовщеними оболонками, які надають міцності стеблу. У центрі стебла знаходиться потужна серцевина, що утворена крупноклітинною паренхімою. Завдяки таким особливостям будови сфагнум може поглинати і утримувати на одиницю своєї сухої маси до 30 одиниць маси води. Пухирці повітря, що знаходяться в клітинах листків сфагнума, надають рослинам світлого забарвлення, за що їх називають білими мохами. Стеблові листки від трикутних до лопатоподібних, а на гілках - від яйцеподібних до лінійних.

Гаметофіти сфагнів одно- або дводомні. Антеридіальні гілочки на кінцях булавоподібно здуті, часто яскраво забарвлені, розташовані біля верхівки стебла. Антеридії розміщені по одному в пазухах покривних листків. Архегонії, а по заплідненню і спорогони розміщуються поодиноко на верхівках укорочених бічних гілочок. Вони містять коробочки, псевдоніжки і гаусторії. Коробочка спорогона куляста, відкривається маленькою кришечкою. Спорангій розміщується над колонкою у вигляді купола. Коробочка без перистома. Спора проростає в пластинчасту протонему.

Сфагнум може розмножуватися вегетативно (частинами тіла, особливо гілочок).

В Україні росте близько тридцяти видів сфангових мохів. Най- відомішими є такі види сфагнумів: сфагнум загострений (Sphagnum cuspidatum), с. центральний (S. centrale), с. компактний (S. compactum), с. обманливий (S. fallax), с. бурий (S. fuscum), с. бахромчастий (S. fimbriatum), с. дібровний (S. nemoreum), с. притуплений (S. obtusum), с. болотний (S. palustre), с. Магеллана (S. magellanicum) - рис. 93, 94.

Рис.93. Сфагнум болотний

Рис.94. Сфагнум дібровний

Сфагнум дібровний nemoreum) представлений одно- і дводомними гаметофітами, що утворюють високі, щільні, червоні або пурпурові, часто строкаті, рідше зеленуваті або бурувато-зелені дернинки у вигляді подушок. Гілки по 3 - 5 у пучку. Гілкові листки завдовжки до 2 мм, яйцеподібно-ланцетні, із прилеглими верхівками. Стеблові листки трикутньо-язикоподібні або трикутні. Рослини спороносять наприкінці літа. Поширені в сирих і заболочених хвойних лісах, на заболочених вирубках, низинних і верхових болотах.

Сфагнум Магеллана ^. magellanicum) - дводомна рослина, утворює великі, високі і пухкі або низькі і щільні дернинки червонуватого або пурпурного, рідше зеленуватого або жовтого кольорів. Гілок до 4 у пучку. Головки гілок ниркоподібні. Листки гілок завдовжки до 2,5 мм, широкояйцеподібні, дуже вігнуті, із заокругленою верхівкою. Стеблові листки завдовжки до 2-х мм, довгасто-язикоподібні або язикоподібно-лопатчасті, розширені догори. Спороносять в кінці літа. Трапляються на верхових болотах усоснових лісах.

Відмерлі частини сфагнових мохів накопичуються на дні водойм або боліт і в анаеробних умовах утворюють торф. За рік відкладається близько 1 мм торфу. Він містить багато (до 60%) вуглецю і мало золи (1-6%), що робить його цінним паливом, а також органічним добривом. Сфагнум володіє високою гігроскопічністю і антисептичними властивостями, завдяки наявності в ньому, зокрема, фенолоподібної речовини сфагнолу. Сухий сфагнум використовують як підстилку для тварин, теплоізоляційний матеріал у будівництві житлових і господарських приміщень та як субстрат у вирощуванні декоративних рослин.

Деякі види сфагнумів (S. apiculatum, S. contortum, S. platyphylum, S. riparium) поїдають тварини (дорослі особини ракоподібних і комах або їхні личинки).