БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

Х. НАСІННІ РОСЛИНИ

Родина Жовтецеві (Ranunculaceae)

Однорічні, дворічні, багаторічні трави, рідше кущі, напівкущі, ліани. Серед них є наземні й водні рослини. Листки цілісні або пальчасто- чи перисторозсічені, без прилистків; в одних видів - тільки прикореневі, в інших - ще й стеблові. Прикореневі листки, як правило, мають довгі черешки і широкі піхви, у стеблових листків черешки коротші і пластинка часто переходить у піхву. У родині переважає тип листка з сердцеподібною основою, пальчасторозсічений на частки з грубими зубцями або надрізами. Дрібні листки зазвичай округлі, а великі ниркоподібні. Якщо листок цілісний або розчленований на неглибокі частки, край його, як правило, зубчастий або городчастий. Листкорозміщення у більшості чергове. Квітки актиноморфні або зигоморфні, з ациклічним, циклічним або геміциклічним розміщенням частин квітки на квітколожі. У більшості видів квітки двостатеві, а у деяких - одностатеві. Розвиваються квітки поодиноко на верхівці стебла або в листкових пазухах, чи китицях. Оцвітина проста або подвійна, з різними переходами від простої до подвійної; з невизначеною або визначеною кількістю членів (оцвітина типової квітки - п’ятичленна). Тичинок здебільшого багато, маточок кілька або багато, рідше одна. Гінецей найчастіше апокарпний. Зав’язь з одним або кількома насіннєвими зачатками. Плоди різної будови - збірні листянки або сім’янки, рідше ягоди або коробочки.

Учені вважають, що ще й тепер, ця родина перебуває у процесі інтенсивного видоутворення. Поряд з примітивним типом квітки з невизначеною кількістю усіх її членів та ациклічним розміщенням тут спостерігаються усі переходи до більш досконалого її типу. Квітка еволюціонувала від незначної кількості членів простої оцвітини до п’ятичленної подвійної оцвітини, від актиноморфії до зигоморфії, від апокарпії до синкарпії.

Це велика родина, що охоплює понад 66 родів і близько 2 000 видів, поширених головним чином у помірних і холодних областях. В Україні - 25 родів, біля 140 видів. У складі родини є чимало отруйних і небезпечних для тварин та людини рослин, які містять різні алкалоїди, глікозиди тощо. Деякі рослини відомі як лікарські, й декоративні.

Калюжниця болотна (Caltha palustris L.). Багаторічна рослина, улігінозофіт, ентомофіл, гідрохор, заввишки 15-50 см (рис. 107). Кореневище вкорочене, гіпогеогенне, із розвинутими додатковими коренями. Стебло розгалужене, висхідне, голе, листкорозміщення чергове. Листки темно-зелені, черешкові, цілісні, зарубчасті по краю, блискучі, нижні - серцеподібні, верхні - ниркоподібні. Прикореневі листки на час плодоношення значно збільшуються в розмірах, діаметром до 10-12 см.

Рис.107. Калюжниця болотна

Квітки двостатеві, геміциклічні, діаметром 2,5-3 см, зібрані по дві-п’ять на верхівках пагонів. Оцвітина проста, віночкоподібна, з п’ятьох золотисто-жовтих, овальних або яйцеподібних, рідше майже круглих листочків, завдовжки 1522 мм. Андроцей багаточленний, гінецей - складний апокарпний, із 5-12 плодолистків. Формула квітки - Р₅А_∞G_5-12. Плід - багатолистянка, утворений 5-12 листянками. Зрілі листянки відігнуті назовні, розставлені, поступово звужуються в прямий носик, завдовжки 1

мм. Цвіте в квітні - травні. Розмножується насінням.

Зростає на болотах, заболочених луках, берегах водойм, у вільшняках, вологих місцях по всій Україні.

Рослина декоративна, лікарська (зовнішньо як болетамувальний, протизапальний засіб). Цим видом живляться попелиці, двокрилі комахи, молі-малютки, вузькокрилі молі, бобри.

Водяний жовтець водний (Batrachium aquatile (L.) Dumort). Багаторічна рослина, ентомофіл, гідрохор, орнітохор. Кореневище плагіотропне, завдовжки до 10 см. Стебла водної форми заввишки до 50100 см, товщиною 2 мм. Стебла наземної форми вкорочені, заввишки 5-10 см, надзвичайно розгалужені. Характерна гетерофілія: занурені листки майже сидячі, розсічені на ниткоподібні частки, плаваючі листки в обрисі напівкруглі або ниркоподібні, три-, п’яти-, семилопатеві або три-, п’ятироздільні. Наземна форма гомобластична, з розсіченими листками.

Квітки двостатеві, діаметром 1-1,5 см, оцвітина подвійна. Пелюстки завдовжки 6-10 мм, білі, з жовтою округлою нектарною ямкою. Квітколоже кулясте, тичинки та маточки числені, гінецей - складний апокарпний, утворений 30-35 плодолистками. Незрілі плодолистки опушені, по мірі дозрівання опушення зникає. Формула квітки - *К₅С_∞А_∞G_∞. Плід - багатогорішок, окремий плодик завдовжки до 2 мм, завширшки 1,4 мм. Цвіте над поверхнею води в червні - серпні. Переважає насіннєве розмноження.

Рослиною живляться черевоногі молюски (ставковики, міленіїди), річкові раки.

Зростає в стоячих і повільно проточних водоймах, на глибині 50-100 см, у разі зниження рівня води утворює наземну форму. По всій Україні трапляється спорадично.

Водяний жовтець волосолистий (Batrachium trichophyllum (Chaix) Bosch). Багаторічна трав’яна водна рослина, що у випадку пересихання водойми утворює наземну форму (рис. 108). Ентомофіл, гідрохор, барохор. Кореневище плагіотропне, тонке. Стебло водної форми заввишки 30-80 (100) см, наземної - до 10 см. Гомофільний вид. Листки сидячі, жорсткуваті, темно-зелені, з кучерявими частками, які поза водою не опадають. Листкова пластинка в обрисі ниркоподібна, як правило тричіроздільна, середня частка листка коротша за бічні. Піхви широкі, волосисті. Вся рослина, особливо у верхній частині, опушена.

Рис. 108. Водяний жовтець волосолистий

Рис. 109. Водяний жовтець водний

Квітконосні пагони більш-менш дорівнюють листкам, але не перевищують їх. Квітки поодинокі. Пелюстки завдовжки 3,5-5,5 мм, білі з жовтим нігтиком. Нектарники серпоподібні. Плодолистків 25-30, надзвичайно щетинисто-волосисті. Плід - багатогорішок з 15-35 (40) нещільно розміщених щетинисто-опушених горішків, завдовжки 1,5 мм, завширшки 1 мм. Цвіте над поверхнею води в червні-серпні. Формула квітки - *K5C5A^G^. Переважає насіннєве розмноження. Насіння здатне до проростання після нетривалого періоду спокою в рік утворення (серпні- вересні). Рослина отруйна.

Зростає в повільно проточних водоймах, озерах, болотах, канавах на глибині 40-200 см. Зрідка трапляється по всій Україні.

Водяний жовтець кілюватий (Batrachium carinatum Schur.). Багаторічна трав’яна рослина (рис. 109). Стебла голі, потовщені, довжиною до 50 см. Листки сидячі, або майже сидячі, із п’яти- чи шестикратно трироздільними частками, які втрачають тургор поза водою. Внутрішні частки коротші за бічні. Довжина квітконіжок удвічі перевищує довжину листків. Квітки крупні, діаметром до 1,8 см. Формула квітки - К₅С₅А_9-13G_∞. Цвіте в травні-серпні. Плодики нерівнобокі.

Зростає на вологих і заболочених місцях, болотах, берегах водойм, болотистих луках по всій Україні, крім Криму.

Водяний жовтець Ріона (Batrachium rionii (Lagger) Nym.). Багаторічна трав’яна рослина, ентомофіл, гідрохор. Кореневище слабко розвинуте, іноді відсутнє. Стебла тонкі, розгалужені, заввишки 15-60 см. Гомофільний вид. Листки занурені у воду, черешкові, пластинки напівокруглі, завдовжки 2-3 см, ширина яких більша за довжину, двічі- тричі трироздільні на колесоподібні частки, які поза водою не спадаються, середня частка коротша за бічні.

Квітконоси довші за листки. Квітки дрібні, пелюстки білі завдовжки 4,5 мм. Нектарники серпоподібні. Тичинок 6-16, плодики численні (5080), дрібні завдовжки 1-1,2 мм, майже голі. Формула квітки - К₅С₅А_10-12G_∞. Плід - багатогорішок. Цвіте над поверхнею води в червні-серпні. Розмножується насінням.

Зростає в стоячих, малопроточних, переважно солонцюватих водоймах, що іноді пересихають у другій половині літа. В Україні поширений на сході Лісостепу й Степу.

Водяний жовтець фенхелеподібний або закручений (Batrachium foeniculaceum (Gilib.) V. Krecz., Ranunculus circinatum Sibth.) Багаторічна трав’яна рослина, ентомофіл, гідрохор, орнітохор. Кореневище плагіотропне, тонке. Стебло голе, заввишки 20-100 (до 200) см з міжвузлями завдовжки 4-6 (10) см. Гомофільний вид. Листки занурені, сидячі, округлі, завдовжки 1-2,5 см, стеблообгортні, з опушеними піхвами, тричірозсічені на жорсткуваті розчепірено розгалужені, щетиноподібні сегменти, розміщені в одній площині, з ниспадаючими поза водою частками. Листки сидять майже перпендикулярно до стебла.

Квітки підводяться над поверхнею води на квітконіжках, які в багато разів довші за листки. Квітколоже опушене, циліндричне. Оцвітина подвійна, п’ятичлена. Пелюстки білі завдовжки 6-10 мм, з півмісяцевою нектарною ямкою. Тичинок багато (15-21). Нектарники серповидні. Гінецей - складний, апокарпний. Формула квітки - К₅С₅А_9-13G_∞.. Цвіте над поверхнею води в червні-серпні. Плід - багатогорішок, формується із 2030 плодиків (горішків), завдовжки до 2 мм, завширшки - 1,2 мм. Переважає насіннєве розмноження.

Рослина отруйна. Однак її вживають черевоногі молюски з родини міленіїди.

Зростає на болотах, в річках і озерах спорадично по всій Україні.

Водяний жовтець плаваючий (Batrachium fluitans (Lam.) Wimm.). Багаторічна трав’яна рослина. Листки завдовжки 9-16 см, зі спадаючими поза водою частками. Квітколоже голе або майже голе. Цвіте в червні - серпні. Формула квітки - К₅С₅А_9-12G_∞.

Зростає в повільно проточних водах у Карпатах. Корм для личинок лускокрилих.

Водяний жовтець розчепірений (Batrachium divaricatum (Schrank) Schur). Багаторічна трав’яна рослина, з тонкими голими стеблами. Листки завдовжки 3-4 см, світло-зелені, черешкові, трикратно трироздільні, з волосистими частками, які поза водою частково втрачають тургор. Усі частки рівні. Квітконоси дещо перевищують листки. Квітки діаметром до 1 см, тичинок 9-13. Формула квітки - *K5 C5A9_13Gœ. Цвіте в червні-вересні.

Зростає в стоячих і повільно проточних водах спорадично по всій Україні.

Водяний жовтець Кауфмана (Batrachium kauffmannii (Clerc) V. Krecz.). Багаторічна трав’яна рослина з голими і непотовщеними стеблами. Листки завдовжки 7-10 см, з черешком, багаторазово, до чотирьох - п’яти разів трироздільні на волосисті ніжні частки, які поза водою надзвичайно спадаються. Квітконоси рівні з листками або незначно перевищують їх. Квітки діаметром 1,2-1,5 см з оберненояйцеподібними пелюстками. Тичинок 10-12. Цвіте в травні-серпні. Формула квітки - К₅С₅А_9-12G_∞.. Плодики нерівнобічно-еліптичні.

Зростає в повільно проточних водах зрідка по всій Україні.

Рід Жовтець (Ranunculus) - великий і досить поширений у природі, налічує до 600 видів, з яких близько 40 є в Україні (зростають переважно на вогких луках, болотах, трав’янистих схилах, у лісах, по берегах водойм). Водні й наземні багаторічні, рідше однорічні трав’яні рослини, з пальчасторозсіченими, рідше з перистороздільними або цілісними листками і поодинокими або зібраними в суцвіття актиноморфними, з подвійною оцвітиною квітками. Чашолистків п’ять, пелюсток п’ять, з медовою або янтарною ямкою біля основи, здебільшого прикритою лускою. Тичинок і маточок звичайно багато. Формула квітки - *K₅C₅A_∞G_∞. Плід - багатогорішок або багатосім’янка.

Майже усі види жовтецю містять гостру їдку летючу камфору анемонал, тому свіжозібрані рослини отруйні і небезпечні для тварин (при висушуванні отрута руйнується, і сіно з домішками жовтеців не шкідливе).

Жовтець багатолистий (Ranunculus polyphyllus Waldst et Kit. ex Willd.). Багаторічна трав’яна водна або прибережноводна рослина, заввишки (30) 50-100 cm; ентомофіл, гідрохор, орнітохор. Гетеробластичний вид: існують форми з двома типами листків - плаваючими клиноподібними або ланцетними та зануреними ниткоподібними; та лише із ниткоподібними або лише із клиноподібними. Стебло ортотропне, розгалужене, завдовжки 5-60 см. Нижні ниткоподібні листки (завдовжки 6 см) розміщені кільчасто або супротивно. Верхні, плаваючі листки, з довгими черешками, розміщені чергово, пластинки від цілісної до трилопатевої, видовжено-клиноподібної форми. Наземна форма гомобластична, із вкороченими стеблами та трилопатевими листками.

Квітки поодинокі або в малоквітковому симподіальному суцвітті, дрібні, актиноморфні, діаметром до 5 мм. Оцвітина подвійна, частіше тричленна, пелюстки жовті. Квітконіжки на час достигання плодів видовжені й дугоподібно зігнуті. Плід - багатогорішок, окремі плодики майже кулясті, з коротким прямим носиком. Сім’янки майже кулясті, гладенькі. Цвіте в червні-липні. Розмножується вегетативно та насінням.

Зростає у водоймах, на болотах, по берегах річок, у воді і біля води. В Україні поширений спорадично в Закарпатті, на Поліссі, в Лісостепу і Степу.

Жовтець вогнистий (Ranunculus flammula L.). Багаторічна рослина, заввишки 10-40 см; улігінозофіт, ентомофіл, барохор, гідрохор, орнітохор (рис. 110). Кореневище тонке, повзуче. Стебла висхідні, сланкі або повзучі, із додатковими коренями у нижніх вузлах. Листки черешкові, від вузько- до широколанцетних, віддалено-зубчасті, завдовжки 2-6 см, завширшки 512 мм.

Квітки двостатеві, поодинокі на квітконіжках завдовжки до 5 см або в малоквіткових симподільних суцвіттях. Оцвітина подвійна, п’ятичленна, пелюстки жовті, завдовжки 3-6 мм. Плід - багатогорішок. Цвіте в червні- липні. Розмножується вегетативно й насіннєво.

Поширений у лісових та лісостепових районах на вологих місцях та болотах.

Рослина лікарська (настої використовують у народній медицині зовнішньо), отруйна (спричиняє подразнення і нариви на шкірі рук людини або в роті тварин, що її поїдають), нею живляться мінуючі мухи.

Жовтець язиколистий (Ranunculus lingua L.). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 50-100 см; гемікриптофіт, улігінозофіт, гелофіт, геліосциофіт, ацидофіл, мезотроф, галофоб, ентомофіл, гідрохор, зоохор (рис. 111). Кореневище плагіотропне, булавоподібне, завдовжки до 15-80 см; корені не потовщені.

Рослина з довгими підземними пагонами, притиснуто опушена. Стебло прямостояче, порожнисте, малогалузисте. Листкорозміщення чергове. Всі листки сидячі, ланцетні, загострені, з рідкими маленькими зубчиками цільнокраї завдовжки 8-12 см та завширшки 1,0-1,5 см. Це найбільша рослина серед жовтеців нашої флори. Квітки відносно великі, діаметром 34 см, двостатеві, поодинокі або по 2-3 на верхівках пагонів, геміциклічні. Оцвітина подвійна, актиноморфна, п’ятичленна, андроцей численний, гіне- цей - складний, апокарпний. Пелюстки яскраво-жовті, широкообернено- яйцеподібні, квітколоже овальне, голе. Плід - збірна сім'янка, гладенький, із загнутим носиком. Цвіте в червні-серпні. Розмножується вегетативно й насіннєво.

Рис. 110. Жовтець вогнистий

Рис. 111. Жовтець язиколистий

Зростає на мілководдях та болотистих луках, берегах річок та озер, на болотах по всій Україні, крім Криму.

Індикатор середньо зарослих водойм, що заболочуються, піщано- торфянистих і мулистих відкладів, ділянок високотравної рослинності з річковими алювіальними наносами. Зменшення зволоження пригнічує його розвиток.

Перспективна декоративна, лікарська, берегозахисна рослина. Вона є кормом для бобрів.

Жовтець сланкий (Ranunculus reptans L.). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 10-30 см (рис. 112). Листки надзвичайно вузькі, майже ниткоподібні, цілокраї. Стебла повзучі, ниткоподібні, галузисті, опушені (рідше голі), укорінюються у вузлах. Листки вузьколінійні або ланцетні, поступово переходять у черешок. Квітки блідо-жовті дрібні, діаметром 1см. Цвіте в червні-серпні.

Зростає на вологих луках, болотах, берегах водойм зрідка на Поліссі.

Жовтець отруйний (Ranunculus sceleratus L.). Однорічна рослина, заввишки 30-50 (80) см; улігінозофіт, ентомофіл, гідрохор, орнітохор (рис. 113). Коренева система формується, за рахунок інтенсивного розвитку додаткових коренів. Стебла ортотропні або висхідні, порожнисті, голі, розгалужені. Листки злегка м’ясисті. Нижні листки утворюють розетку, трійчасто- або пальчастороздільні, з надрізаними частками, на довгих черешках. Стеблові листки чергові, до верхівки пагона довжина черешка листка поступово зменшується. Верхні листки сидячі, трилопатеві або цілісні.

Рис. 112. Жовтець сланкий

Рис. 113. Жовтець отруйний

Квітки дрібні, діаметром 5-7 мм. Пелюстки світло-жовті, квітколоже випукле. Плід - багатогорішок, із 50-100 (150) плодиків, кожен - завдовжки до 1 мм. Цвіте в травні - липні. Розмножується вегетативно і насінням.

Зростає по берегах та мілководдях прісноводних, замкнутих або слабкопроточних водойм, на болотах та заболочених луках по всій Україні, в Степу рідше, відсутній у високогір’ї Карпат.

Рутвиця блискуча (Thalictrum lucidum L.). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 50-80 (150) см з коротким кореневищем; гемікриптофіт. Стебло прямостояче, голе, ребристо-борозенчасте, не розгалужене. Листки з верхнього боку блискучі, темно-зелені, зісподу - світліші, злегка волосисті, двічі-, тричіперисті; листочки вузькі, лінійні, у нижніх листків іноді продовгуваті (але не ширші 0,8 мм), цілісні або розсічені на три частки. Прилистки відсутні.

Суцвіття - густа яйце- або щиткоподібна волоть. Квітки двостатеві, правильні, ароматні. Оцвітина проста, з чотирьох жовтуватих листочків. Тичинки численні прямостоячі, довші за оцвітину, з тупими пиляками завдовжки 1 мм. Маточки численні. Формула квітки -*K4A^Ga,. Цвіте в червні-липні. Плід - яйцеподібна сім’янка з 8-10 ребрами.

Рослиною живляться цистоутворюючі нематоди.

Зростає в низинах, на сирих, збагачених мінеральними речовинами місцях, на болотах і заболочених торф’янистих луках у Карпатах, на Поліссі і Лісостепу, в Степу рідко.