БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011
Х. НАСІННІ РОСЛИНИ
Родина Губоцвіті (Lamiaceae)
Переважно трави, рідше напівкущі або кущі, з чотиригранними стеблами і навхрест супротивними листками. У мезофілі листків або в спеціальних залозистих волосках міститься ефірна олія. Квітки в несправжніх кільцях, зібраних у волоті, китиці або головки; чашечка зрослолиста, трубчаста або дзвоникоподібна з п’ятьма зубцями, чи двогуба. Віночок з п’яти пелюсток, часто двогубий, нижня губа трилопатева, верхня - дволопатева, іноді віночок здається одногубим через недорозвиненість верхньої губи або схожим на актиноморфний; тичинок чотири, вони зрослися з трубочкою віночка, дві короткі, дві довгі; іноді внаслідок редукції їх буває тільки дві. Маточка утворена двома плодолистками, з верхньою спочатку двогніздою, а потім чотиригніздою зав’яззю. Формула квітки - ↑K(5)C(2)+(3)A(4)G(2). Плід - чотиригорішок.
Більшість рослин містять іридоїдні сполуки і оробанхін. Налічує 180 родів, до 3500 видів, поширених по всій земній кулі, але переважно в Середземномор’ї. В Україні - 40 родів, 167 видів.
Шоломниця звичайна (Scutellaria galericulata L.). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 10-50 см; улігінозофіт, ентомофіл, барохор. Стебло прямостояче, розгалужене, заввишки 20-50 см, чотиригранне, листкорозміщення супротивне. Листки короткочерешкові, біля основи списоподібні, з одним-двома зубцями, довгасто-яйцеподібні або ланцетні, до верхівки загострені, край листкової пластинки зарубчасто-городчастий.
Квітки пазушні, поодинокі або попарні, двостатеві, зигоморфні; віночок голубувато-фіолетовий, із видовженою світлішою трубкою. Чашечка обрубана на верхівці, з лускоподібним порожнистим відростком, майже гола без залозистого опушення. Плід - чотиригорішок. Цвіте в червні-серпні (вересні). Розмножується вегетативно і насінням.
Зростає по берегах водойм, на заплавних луках, у вільшняках, вогких чагарниках майже по всій Україні, в Криму відсутня.
Рослина кормова, лікарська. Є кормом для жуків-листоїдів, водоплаваючих птахів, бобрів.
Шоломниця списолиста (Scutellaria hastifolia L.). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 15-40 см. Листки біля основи списоподібні, з одним-двома зубцями, довгасто-яйцеподібні або ланцетні, до верхівки загострені, край листкової пластинки городчастий.
Квітки по дві у пазухах листків, двостатеві, зигоморфні, обернені в один бік; віночок синьо- фіолетовий, зісподу блідніший.
Рис. 162. Вовконіг європейський
Зростає по берегах водойм, на заплавних луках, у вільшняках, вогких чагарниках майже по всій Україні, в Криму відсутня.
Рослина кормова, лікарська.
Вовконіг європейський (Lycopus europaeus L.). Багаторічна трав’яна рослина, 30-12 см заввишки; охтогідрофіт, ентомофіл, барохор, зоохор (рис. 162). Коренева система стрижнева. Стебло прямостояче, розгалужене. Листки короткочереш- кові, супротивні, видовженояйцеподібні, крупнозубчасті, лише нижні біля основи пірчастороз- дільні, завдовжки 5-8 см і завширшки 1,5-2 см.
Квітки в густих пазушних півкільцях, віддалених одне від одного. Квітки двостатеві, оцвітина подвійна, зигоморфна. Чашечка колючо-зубчаста, її зубці довші, ніж трубочка, віночок двогубий, білий з рожевими вкрапленнями в зіві. Верхня частина трубочки віночка всередині густо вкрита волосками. Тичинок 2 (інші 2 недорозвинені). Маточка із двороздільною приймочкою. Плід - чотиригорішок. Цвіте в липні-вересні. Розмножується вегетативно (підземними столонами) та насінням.
Зростає на болотах, заплавних луках, по берегах річок, у вільшняках по всій Україні.
Рослина медоносна, дубильна, лікарська, фарбувальна (сік рослини дає чорну фарбу). Нею живляться жуки-листоїди, мінуючі мухи, бобри.
Вовконіг високий (Lycopus exaltatus L.f.). Багаторічна трав’яна рослина, до 1,5 м заввишки; охтогідрофіт, ентомофіл, барохор. Стебло прямостояче, чотиригранне. Листки супротивні, майже сидячі, широколанцетні, пірчастороздільні або розсічені, завдовжки до 10 см і завширшки 2 см. Стебло й листки коротко опушені.
Квітки в пазушних півкільцях, зубці чашечки такої ж довжини, як і трубочка. Віночок білий, із плямистою нижньою губою. Плід - чотиригорішок. Цвіте в липні-серпні. Розмножується вегетативно і насіннєво.
Цвіте в липні-серпні. Віночок без рожевих вкраплень. Зростає на болотах, заплавних луках, по берегах водойм, у чагарниках, на вологих місцях по всій Україні.
Чистець болотний (Stachyspalustris L.). Багаторічна трав’яна, опушена рослина, заввишки 30-150 см (рис. 163). Листки видовжено-ланцетні, городчасто-пилчасті, нижні листки короткочерешкові, біля основи округлі або серцеподібні, верхні листки сидячі. Кільця 4-10-квіткові. Віночок червонувато-ліловий. Рослини з підземними, на кінцях бульбоподібно потовщеними пагонами. Цвіте в червні-серпні.
Рис. 163. Чистець болотний
Зростає на луках, по берегах водойм, болотах, як бур’ян у посівах і городах по всій Україні, рідко в Криму. Медоносна рослина. Нею живляться фітонематоди, черевоногі молюски (ставковики), коропоподібні риби, водоплавні птахи, бобри, нутрії.
М’ята водяна (Mentha aquatica L.). Багаторічна трав’яна рослина заввишки 30-100 см (рис. 164). У вегетативному стані представників роду м’ята легко впізнати за характерним приємним запахом. М’ята водяна відрізняється від інших видів роду великими, довгочерешковими яйцеподібними листками, наявністю, крім двох-трьох пазушних, кінцевого суцвіття кулястої форми.
Рис. 164. М’ята водяна
Оптимально виражене кореневище з додатковими коренями у вузлах, стебло чотиригранне, волосисте, рідше голе. Часто в пазухах листків розвиваються бічні пагони. Листки яйцеподібні, пилчасті. Квітки рожеві, трубочка віночка всередині волосиста. Цвіте в липні-серпні.
Росте по берегах водойм, у воді на мулистих грунтах майже по всій Україні, в Криму трапляється рідко.
Різновид культивується як м’ята перцева. Рослина ефіроолійна, лікарська.
Вона є кормом для черевоногих молюсків (ставковиків, катушок), бобрів.
М’ята польова (Mentha arvensis L.). Багаторічна трав’яна рослина заввишки 15-60 см.
Листки яйцеподібні або видовжено- еліптичні. Стебла й листки опушені. Віночок ліловий або рожево-ліловий. Цвіте в червні-
серпні. Вид надзвичайно поліморфний, зі складним комплексом форм.
Зростає по берегах водойм, болотах майже по всій Україні, в Криму трапляється рідко (по руслу р. Біюк-Карасу). Лікарська. Вона є кормом для водоплавних птахів, бобрів.
М’ята довголиста (Mentha longifolia (L.) Huds.). Багаторічна трав’яна рослина заввишки 30-100 см. Стебло м’ягкоповстисте. Листки опушені, видовжені або ланцетні, загострені, пилчасті, майже сидячі. Чашечка опушена, з шилоподібними зубцями. Віночок рожевий або ліловий. Цвіте в липні-серпні.
Ефіроолійна, медоносна рослина. Нею живляться нутрії.
Зростає по берегах водойм, на вологих місцях, іноді культивують. Поширений переважно в Карпатах, на Правобережжі; в Криму і на Лівобережжі трапляється рідко.