БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011
Х. НАСІННІ РОСЛИНИ
Родина Айстрові або Складноцвіті (Asteraceae, Compositae)
Здебільшого трави або напівкущі, у тропіках також кущі, ліани і навіть деревця. Листки чергові, рідше супротивні, без прилистків, різноманітні за формою, розмірами тощо. Квітки дрібні, зібрані на спільному дископодібному квітколожі в характерне для родини суцвіття - кошик, який зовні вкритий обгорткою з численних видозмінених листочків різної форми. Обгортка може бути одно- або багатоярусною; листочки її лінійні або розсічені, притиснуті або відігнуті, часто з різними придатками у вигляді гачків, шипів, лусок тощо. Кошики різних розмірів (від 1-2 мм до 30-40 см у діаметрі) і форм, поодинокі або зібрані в складні волоте-, щиткоподібні та інші суцвіття. Квітколоже буває плоске, опукле або увігнуте, голе, лускувате, щетинисте або волосисте.
Квітки и’ятичленні (крім маточки), чотириколові, всі однакові в кошику або зовнішні відрізняються від внутрішніх; чашечка повністю редукована або перетворена на волоски, щетинки чи плівчасті вирости, які залишаються біля плодів. Тичинок п’ять, зрослих пиляками в трубочку, через яку вибивається стовпчик, що несе приймочку. Зав’язь нижня, утворена з двох плодолистків, одногнізда, з одним прямим насіннєвим зачатком. Плід - сім’янка, часто з волосистим чубком або плівчастою коронкою.
За будовою віночка розрізняють такі основні типи квіток Айстрових: трубчасті квітки - маточково-тичинкові, актиноморфні, віночок трубчастий, п’ятилопатевий; несправжньоязичкові квітки - тільки маточкові; часто є крайовими квітками в кошику; внаслідок редукції верхньої губи стали одногубими, язичок віночка закінчується трьома зубцями; язичкові квітки - маточково-тичинкові, зигоморфні, в деяких родів займають усе квітколоже; язичок віночка закінчується п’ятьма зубцями; лійкоподібні квітки - стерильні, крайові, зигоморфні, віночок має п’ять нерівних зубців і здається двогубим; двогубі квітки. Формули квіток: трубчасті - *Р(5)А(5)G1, язичкові - ↑Р(5)А(5)G1, несправжньоязичкові - ↑Р(3)А(5)G1, лійкоподібні (стерильні) - ↑Р(5)А(0)G0.
Родина налічує близько 1000-1300 родів з більш ніж 20000 видами. Екологічний діапазон родини надзвичайно великий - від вологих і жарких тропіків до сухих пустель Азії й Африки та холодних областей Арктики й Антарктики поширеними по всій земній кулі. В Україні - 121 рід, близько 700 видів, трапляються в усіх зонах.
Айстрові мають неабияке господарське значення. Серед них є цінні олійні рослини, каучуконосні, кормові, овочеві та лікарські, надзвичайно велика група декоративних, а також злісні бур’яни.
Сідач конопляний (Eupatorium cannabinum L..). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 50-150 см; улігінозофіт, ентомофіл, анемохор (рис. 165). Кореневище видовжене, плагіотропне. Стебло прямостояче, розгалужене у горішній частині, густо улистнене. Листкорозміщення супротивне, листки глибоко розсічені на три-п’ять ланцетних, загострених, по краю нерівно-великозубчастих часток.
Суцвіття великі, щиткоподібно-волотеподібні, складаються з елементарних суцвіть - дрібних (близько 6 мм завдовжки, 2 мм завширки), малоквіткових (4-7 квіток) кошиків. Обгортка продовгувато-циліндрична, черепитчаста. Всі квітки в кошику трубчасті, двостатеві. Віночки рожеві, різних відтінків (від брудно-рожевих до темно- червноних або майже білих). Плід - сім’янка, довгаста, гостроребриста, з чубком із білих волосків. Цвіте в червні-серпні (вересні). Розмножується вегетативно та насінням.
Рис. 165. Сідач конопляний
Лікарська, отруйна, барвникова, жироолійна рослина.
Зростає по берегах річок, у вологих лісах і по чагарниках майже по всій Україні.
Череда поникла (Bidens cernua L.Однорічна рослина, заввишки 15-100 см; пелохтотерофіт, ентомофіл, екзозоохор, антропохор (рис. 166). Коренева система стрижнева, з оптимально розвиненими коренями першого та другого порядків. Стебло прямостояче, опушене або голе, зелене або червонувате, листкорозміщення супротивне. Листки сидячі, цілісні, видовжено- ланцетні по краю віддалено пилчасті, завдовжки 7-10 см, завширшки 1,3-2 см, червонуватою випуклою середньою жилкою.
Рис. 166. Череда поникла
Суцвіття поодинокі кошики, на квітконосах завдовжки 3-5 см, спочатку прямостоячих, згодом пониклих, діаметром 11,5 (при плодах до 2 см). Обгортка дворядна, зовнішній ряд із видовжено-ланцетних листочків, завдовжки до 25 см. Листочки обгортки із внутрішнього боку жовті, зі зовнішнього - вкриті густими поздовжніми коричневими смужками. Язичкові квітки яйцеподібно-ланцетні, завдовжки 10-15 мм, завширшки до 5 мм, жовті, іноді відсутні.
Трубчасті квітки світліші, численні. Плоди сім’янки, обернено-клиноподібні, з чотирма поздовжніми ребрами та чотирма остюками, що вкриті виразними,
спрямованими вниз гачками. Цвіте в липні-серпні. Розмножується насінням. Рослина лікарська.
Зростає по берегах річок, озер, на болотах по всій Україні.
Череда променева (Bidens radiata L.). Однорічна рослина, заввишки 15-60 см; пелохтотерофіт, ентомофіл, екзозоохор. Стебло прямостояче, розгалужене тільки вгорі, голе, округле, листкорозміщення супротивне. Листки жовтувато-зелені, глибоко-три-, п’ятироздільні, з ланцетними або яйцеподобідно-ромбічними частками, кінцева з яких значно більша за бічні. Краї листкових пластинок гостропилчасті. Виїмки між зубцями напівкруглі.
Суцвіття - кошики, діаметром 1-1,5 (біля плодів до 2 см), випуклі, на квітконосах завдовжки 1-3 см. Обгортка дворядна, зовнішні листочки лінійно-ланцетні, значно перевищують кошик, оточуючи його у вигляді променів, внутрішні яйцеподібні, жовтуваті. Квітки у кошику лише трубчасті. Плоди сім’янки завдовжки 4-5 мм, завширшки 2-2,5 мм, клиноподібні, сірі, гладенькі. Приквіткові луски значно перевищують сім’янки. Цвіте в серпні-вересні. Розмножується насінням.
Зростає по берегах річок, озер, сирих луках, болотах по всій Україні, розсіяно.
Череда листяна (Bidens frondosa L.). Однорічна рослина, заввишки 20-100 см. Листки черешкові, пірчасті, кінцевий листочок довгастий. З нижньої сторони листка помітно виділяються жилки.
Кошики з жовтих квіток. Сім’янки клиноподібні, завдовжки 5-7 мм, сплюснуті, по боках несуть по одному поздовжньому серединному ребру. Поверхня сім’янок бородавчаста, вкрита притиснутими, спрямованими вперед волосками. Остюків два, вдвічі коротших за сім’янки. Приквіткові луски малочисленні, лінійні, на верхівці різко загострені. Цвіте в липні-серпні.
Адвентивна рослина - заносний північноамериканський вид, що інтенсивно поширюється Європою, витісняючи череду трироздільну. В басейнах крупних річок України - трапляється спорадично. Зростає по берегах річок, на забур’янених місцях, у скверах.
Череда трироздільна (Bidens tripartita L.). Однорічна рослина, заввишки 15-80 (150) см; пелохтотерофіт, ентомофіл, екзозоохор, антропохор. Стебла майже від основи розгалужені. Листки звужені в короткий, крилатий черешок, трироздільні, їхні частки ланцетні, по краю пилчасті, середня крупніша, іноді пірчасто-надрізана. Листки зісподу без помітних жилок.
Суцвіття - кошики, прямостоячі, діаметром 1 (біля плодів до 2) см, на квітконосах завдовжки 2-5 см. Обгортка дворядна: зовнішній ряд із 5-8 видовжено-ланцетних листочків, внутрішній ряд - із чорно-зелених листочків. Усі квітки кошика трубчасті, буро-жовті. Плоди сім’янки, волосисті, без бородавок, завдовжки 5-7,5 мм, із двома (рідше трьома- чотирма) остюками. Волоски по краю сім’янок направлені вниз. Приквіткові луски численні, ланцетні, поступово загострені. Цвіте в липні- вересні. Розмножується насінням.
Лікарська, вітамінна, фарбувальна, бур’янова рослина, є кормом для цистоутворювальних нематод, мінуючих мух, риб з родини коропові.
Зростає по берегах річок, озер, на болотах, вологих луках, забур’янених місцях по всій Україні, крім південних районів Криму.
Підбіл звичайний (Tussilago farfara L.). Багаторічна рослина, заввишки 10-25 см (рис. 167). Кореневище повзуче, покрите яйцеподібно-ланцетними лускоподібними листками. Листки квітконосного стебла лускоподібні, яйцеподібно-ланцетні, часто буруваті. Після цвітіння розвиваються прикореневі розеточні, округло-серцеподібні, кутасто-нерівнозуб- часті, зісподу білоповстисті, зверху голі, листки з широкою виїмкою біля основи.
Рис. 167. Підбіл звичайний
Суцвіття - поодинокі кошики з циліндричною обгорткою. Квітки золотисто-жовті. Крайові - язичкові, маточкові, плідні, розміщені кількома рядами; серединні - трубчасті, двостатеві, неплідні. Плід - сім’янка, циліндрична, з 5-10 реберцями, гола, з чубком. Цвіте в квітні-травні.
Рослина медоносна, лікарська (як відкашлювальний засіб у разі запалення верхніх дихальних шляхів). Зростає на глинистих схилах, берегах ставків. Поширена по всій Україні.
Рис. 168 Жовтозілля болотне
Жовтозілля болотне (Senecio paludosus L..).
Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 80120 см; улігінозофіт, енотомофіл, анемохор (рис. 168). Стебло павутинистоопушене. Листки лінійно-ланцетні, до основи звужені, по краю глибокопилчасто-зубчасті, верхівка темно- зелені, здебільшого голі, зісподу сірувато- повстисті, біля основи звужені, по краю зазвичай глибокопильчасто-зубчасті.
Суцвіття - кошики, напівкулясті, на довгих квітконіжках, зібрані у щитоподібну волоть, численні. У кошику 12-18 жовтих язичкових квіток.
Плоди - сім’янки, завдовжки 2,5-3,5 мм, ребристі, опушені, рідше голі, чубок удвічі довший за сім’янку. Цвіте в червні-вересні. Розмножується насінням.
Зростає по берегах річок і озер, на болотах, вологих луках на Правобережному і Західному Поліссі, рідше в Правобережному Степу.
Жовтозілля татарське (Senecio tataricum L.). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 60-200 см; улігінозофіт, ентомофіл, анемохор. Стебло прямостояче, біля основи розсіяно-павутинисте або голе, вгорі павутинисто-повстисте. Нижні та середні стеблові листки видовженоланцетні, неглибокогостропилчасті, верхівкові павутинисті, зісподу густо- білоповстисті.
Суцвіття - кошики, напівкулясті, діаметром до 1 см, на довгих квітконіжках, зібрані у верхівковий щиток. Кошики з 15-20 жовтих язичкових квіток. Плоди - веретеноподібні сім’янки, невиразно ребристі, голі або біля основи чубка короткоопушені, чубок довший, ніж сім’янка. Цвіте в липні-вересні. Розмножується насінням. Рослина є кормом для бобрів.
Рис. 169. Кремена гібридна
Зростає по берегах водойм, у чагарниках, на високотравних болотах. Поширена рослина в Лівобережному Лісостепу: басейни Хоролу, Сули, Псла, Ворскли.
Кремена несправжня (Petasites spurious (Retz.) Reichenb. Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 15-70 см (рис. 169). Прикореневі листки трикутно-серцеподібні, з двома-трьома лопатями біля основи, зісподу білувато-повстисто опушені, згодом майже голі. Стеблові листки стеблообгортні, широколанцетні, голі. Квітконосні стебла гранчасті, опушені. Суцвіття кошики, завдовжки 5-8 мм, завширшки 1-1,5 мм, зібрані у складні колосисто- щиткоподібні суцвіття. Сім’янки циліндричні, злегка ребристі, в 3-4 рази коротші за чубок.
Рослина є кормом для вузькокрилих молей.
Росте на піщаних берегах річок у Лісостепу, Степу, Криму, рідше трапляється на Поліссі.
Кремена гібридна (Petasites hybridus (L.) Gaertn., Mey. et Scherb.). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 30-60 см. Кореневище бульбисте потовщене. Прикореневі листки довгочерешкові, округло-трикутні, біля основи серцеподібні, зісподу сіруватоповстисті. Серединні стеблові листки широкояйцеподібні, верхові - ланцетні. Квітки брудно-пурпурові або червонуваті, пахучі. Цвіте в квітні-травні. Медоносна рослина. Є кормовою базою совок.
Зростає на вологих місцях, по берегах річок. Поширена на Поліссі та Лісостепу, в Карпатах; спорадично трапляється в Криму.
Осот болотний (Cirsium palustre (L.) Scop., Carduus palustris L.). Багаторічна або дворічна рослина, заввишки 50-150 см; улігінозофіт, енто- мофіл, анемохор, антропохор (рис. 170). Коренева система мичкувата.Стебло прямостояче, колючокрилате. Листкорозміщення чергове, листки завдовжки до 8 см, завширшки 1-1,5 см, сидячі, незбіжні, пірчастороздільні, з дво-, трилопатевими колю- чозубчастими частками, павутинно-повстисті, по краях з короткими шипуватими війками. Колючки, якими закінчуються лопаті й зубці листків та крил стебел, завдовжки 1-5 мм, тонкуваті, бурувато-світло-жовті.
Рис. 170. Осот болотний
Суцвіття кошики, скупчені на верхівці стебел. Обгортка кошика яйцеподібна, густо- павутинна, бурувато-пурпурова. Квітки пурпурові, віночок завдовжки до 15 мм, третину становить довжина трубочки, відгин віночка менше, ніж до середини п’ятироздільний. Плід - сім’янка, завдовжки близько 3 мм, із чубком - 10-12 мм. Цвіте в червні-вересні. Розмножується насінням.
Росте на болотах і заболочених луках у більшій частині України, крім Степу й Криму.
Осот городній (Cirsium oleraceum (L.) Scop.). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 50-200 см; улігінозофіт, ентомофіл, анемохор. Кореневище горизонтальне, зі шнуроподібними коренями. Листки м’які, голі, часто покриті звивистими волосками, глибоколіроподібно- або пірчастонадрізані; верхні - сидячі, цілісні, крупнозубчасті, нижні та прикореневі - крилаточерешкові.
Суцвіття - кошики, скупчені на верхівці стебла та щільно обгорнуті верхівковими листками. Листочки обгортки ланцетні, гострокінцеві. Квітки трубчасті, світло-жовті, трубочка віночка (завдовжки до 10 мм) коротша за відгин (12 мм). Плід - сім’янка, завдовжки 4-4,5 мм, із чубчиком сіруватих волосків утричі довшим за його довжину. Цвіте в червні-вересні.
Зростає на вологих луках, по заболочених чагарниках, вільшняках і берегах річок у більшій частині України, крім Степу й Криму.
Осот прибережний або осот джерельний (Cirsium rivulare (Jacq.) All., Carduus rivularis Jacq.). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 60-120 см; улігінозофіт, ентомофіл, анемохор. Стебло прямостояче, лише під суцвіттями білувато-повстисте, облистнене в нижній частині. Листки з обох сторін зелені. Прикореневі та нижні стеблові листки короткочерешкові, пірчасторозсічені, в обрисі еліптичні, завдовжки до 1015 см, завширшки 2,5-4 см, з ланцетними лопатями, що закінчуються тонкою колючкою. Середні та верхні стеблові листки сидячі, біля основи стеблообгорнуті, поступово зменшуються в розмірах.
Суцвіття - кошики, завдовжки 20-30 мм, скупчені на верхівці нерозгалуженого стебла, здебільшого по три. Обгортка кошика широкояйцеподібна, діаметром до 15 мм. Зовнішні й середні листочки обгортки по кільовій жилці залозисто-клейкі. Квітки червоні (пурпурові), віночок завдовжки 15-20 мм. Відгин віночка до середини п’ятироздільний. Плід - сім’янка. Цвіте в червні-липні.
Зростає на вологих луках і болотах у Карпатах, Росточчі-Опіллі, на Поліссі та на півночі Лісостепу.
Жовтий осот болотний (Sonchus palustris L.). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 100-180 см; улігінозофіт, ентомофіл, анемохор (рис. 171). Корені короткі. Стебло прямостояче. Листки біля основи з гострими, стрілоподібними вушками, пірчастолопатеві, з двома-трьома парами віддалених ланцетоподібних лопатей, верхні листки цілісні, ланцетні.
Рис.171. Жовтий осот болотний
Суцвіття - кошики, діаметром до 3 см, зібрані у щиток або щиткоподібну волоть. Обгортки кошиків і гілочки суцвіття покриті короткими, чорнуватими, залозистими волосками. Квітки язичкові, жовті. Плоди - сім’янки, жовтуваті, надзвичайно випуклим серединним ребром з кожного боку, чубок із жовто-білих, м’яких волосків, що легко опадають. Цвіте в липні-вересні. Розмножується насінням.
Зростає на болотах і заболочених місцях майже по всій Україні, в Криму - надзвичайно рідко.