БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

Х. НАСІННІ РОСЛИНИ

Родина Осокові (Cyperaceae).

Велика родина, яка включає понад 5600 видів, поширених майже по всій земній кулі. В Україні росте 140 видів. Багаторічні, рідше однорічні трав’яні рослини з довгими або короткими кореневищами. Стебла тригранні, виповнені паренхімою. Листки лінійні, трирядні, піхвові; піхви замкнені. Суцвіття складні, квітки дрібні, двостатеві, або тичинкові і маточкові, рослини однодомні, рідше дводомні. Оцвітина редукована, часто має вигляд щетинок або плівочок. Тичинок три, рідше дві, маточка одна з одним стовпчиком і двома-трьома приймочками. Запилюються вітром. Зав’язь верхня. Плід - горішок.

В Україні є 14 родів, з яких найважливішими в господарському значенні є 8 родів.

Рід Смикавець (Cyperus). Однорічні та багаторічні рослини. Стебла з численними листками, розміщеними в нижній частині листка. Суцвіття складається з декількох пучків колосків, які сидять на ніжках різної довжини. Квітки двостатеві. В Україні росте 7 видів, з них - шість - це види природної флори, що зростають по берегах водойм. Практичне значення мають два види.

Рис. 190. Смикавець різнорідний

Смикавець різнорідний (C. difformis L.). Адвентивна рослина з прямими, гостро-тригранними стеблами (рис. 190). Листки коротші за стебло, завширшки 2-А мм, загострені. Суцвіття зонтикоподібне, складається з 312 променів, які несуть головчасті колоски завдовжки 2-8 мм. Приквіткові листки (два- три) нерівні, один з них довгий, іноді завдовжки до 20 см. Покривні луски червонувато-бурі, із зеленим кілем. Квітки двостатеві, тичинок - одна-дві, цвіте в липні- серпні, плід - горішок.

Трапляється в степових районах України, на мілководних ділянках прісних або слабо- солоних водойм з товщею води до 25 см.

Кормова, декоративна, технічна, берегозахисна рослина, бур’ян рисових полів.

У південних областях України культивують смикавець їстівний або чуфу (C. esculentus L.), як харчову рослину. Підземні бульби і кореневища багаті на крохмаль, за смаком нагадують лісові горіхи. їх вживають у їжу, це прекрасна вітамінна добавка до кормів домашніх тварин, риби.

Ситовник жовтуватий (Pycreus flavescens (L.) Reichenb) Однорічна рослина, стебла тупотригранні, заввишки 5-40 см. Листки завширшки 1-5 мм. Суцвіття зонтикоподібне, з нерівними короткими променями. Колоски завдовжки 5-12 мм, жовтуваті, або жовтувато-бурі. Тичинок три, маточка з двома приймочками. Цвіте в червні-серпні. Плід - плоский горішок, звернутий гострим краєм до осі колоска. Бур’ян рисових полів. Росте вздовж берегів рік, озер, на болотистих луках. Поширений у Закарпатті, на Поліссі, в Лісостепу звичайно, в Степу тільки на піщаних терасах рік.

Рис. 191. Пухівка вузьколиста

Пухівка вузьколиста (Eriophorum angustifolium Honck). Багаторічна рослина з довгими повзучими пагонами, що відходять від кореневища та кількома прямостоячими стеблами, заввишки 20-70 см, циліндричними вгорі, внизу - слабко тригранні. Листки коротші за стебло, лінійні, завширшки 3-5 мм, тонко борознисті, загострені на верхівці (рис. 191). Піхви довгі, нижні у кінці вегетації стають сітчасто-волокнистими. Суцвіття зонтикоподібне, з довгим приквітковим листком, складається з трьох-десяти простих колосків, які мають квітконоси різної довжини. Волоски оцвітини білі, м’які, з нерозгалуженими кінчиками, до 3 см завдовжки. Цвіте в травні- червні, плід - тригранний, загострений догори горішок, завдовжки 1-2,5 мм.

Зростає на трав’яно-мохових болотах в Карпатах, на Поліссі, спорадично в Лісостепу.

На сфагнових оліготрофних і мезотрофних болотах в Карпатах, на Поліссі і в північній частині Лісостепу зрідка трапляється пухівка піхвова (E. vaginatum L.), яка вирізняється поодинокими колосками, що не мають покривного листочка. У північних районах Лісостепу, в Карпатах, Прикарпатті і на Поліссі трапляються пухівка струнка (E. gracile W. D. J. Koch) і пухівка широколиста (E. latifolium Hoppe), які часто утворюють мальовничі куртини на заболочених луках і осоково-мохових болотах. Декоративні, кормові рослини, торфоутворювачі.

Всі пухівки декоративні під час плодоношення, завдяки сніжно-білим пухівкам, придатні для декорування берегів водойм, зимових букетів. Відіграють велику роль в утворенні так званого пухівкового торфу. Колись їх використовували для виготовлення паперу, додавали до овечої вовни, бавовнику, шовку. Стебла молодих пухівок добрий весняний корм для оленів і водоплавної птиці. Водний відвар стебел пухівки широколистої використовують у народній медицині у лікуванні невралгій, міозитів, простуд.

Комиш лісовий (Scirpus sylvaticus L.). Багаторічна рослина заввишки 40-100 см (рис. 192). Стебла вкриті плоскими листками з добре помітною жилкою. Суцвіття зонтикоподібне, з трьома-чотирма покривними листками, колоски дрібні. Оцвітина редукована, у вигляді шести щетинок. Тичинок три, маточка з трьох плодолистків, приймочок три, цвіте в травні- червні. Плід - тригранний горішок. Зростає в заболочених лісах, на низинних евтроф- них болотах, по берегах озер, ставків. Фіто- меліоративна, декоративна рослина. Під час весняних повеней молодими листками і стеблами живиться білий амур, короп.

Рис. 192. Комиш лісовий

Комиш укорінливий (S. radicans Schcuhr) Відрізняється від попереднього виду загостреними чорнуватими ланцетними колосками, завдовжки 5-8 мм, що сидять по одному на кінцях гладеньких гілочок розсунутого волотистого суцвіття. Цвіте в червні-серпні. Навесні рослина має червонувато-бурий колір, потім світло-зелений. Бічні гілочки, що нахилені до води, здатні укорінюватись верхівкою і утворювати на воді нові рослини. Поширений переважно у Поліссі, спорадично трапляється в басейні Сіверського Дінця. Росте по берегах водойм, річок, озер, на заболочених луках.

Декоративна, фітомеліоративна рослина, придатна для озеленення великих водойм. Підземні органи містять кумарини й флавоноїди, в народній медицині рекомендують як снодійний, седативний, протиепілептичний засіб.

Комиш озерний ((S. lacustris L., Schɟnoplectus lacustris (L.) Pala). Багаторічна рослина, з горизонтальним кореневищем і безлистим стеблом, стебла заввишки 100-250(400) см, завтовшки 2-3 см, біля основи з ланцетними піхвами, всередині стебла багато повітряних комірок (аеренхіми). Суцвіття зонтикоподібне, осі закінчуються групами колосків, Колоски бурі, завдовжки 8-12 мм. Оцвітина редукована і має вигляд щетинок, цвіте в травні-червні. Плід - тригранний горішок, завдовжки близько 3 мм, з довгим носиком.

Росте по берегах водойм, на мілководдях, у воді звичайно по всій Україні.

Фітомеліоративна, технічна, декоративна рослина. З пресованих стебел виготовляють будівельний матеріал, конопатять діжки, стебла придатні для грубого плетіння. Часом ондатри перегризають стебло і тримають його в зубах для того, щоб довше плавати. Торфоутворювач.

На солончакуватих луках і болотах, по берегах водойм в Лісостепу і Степу, трапляється комиш Табернемонтана ((S. tabernaemontaniɿ Gmel.), що відрізняється щитковидно-волотистим, компактнішим суцвіттям, дрібнішими колосками і горішками. Має таке ж значення, як і попередній вид. У Закарпатті, на заболочених луках і по берегах річок трапляється комиш американський (S. americanus (Pers.) Volkart.)

Ситняг болотний (Eleocharis palustris (L.) Roem.) Багаторічна рослина, стебло циліндричне, заввишки 10-60 см, діаметром 0,1—0,8 мм. Листки редуковані до буро-червоних піхв. Суцвіття — верхівковий колос, завдовжки до 2 см. Квітки двостатеві, розташовані спірально, квіткові луски бурі або червонувато-коричневі із зеленою або безбарвною смужкою посередині. Колоски дрібні, багатоквіткові. Оцвітина редукована до щетинок, їх чотири, зубчастих по краю. Цвіте в травні-червні. Плід — горішок, завдовжки до 1,5 мм, щетинки оцвітини коротші від горішка.

Росте по берегах прісних або солонуватих водойм, прибережних мілководдях, вологих луках по всій Україні.

Кормова, берегозахисна, водоохоронна рослина, бур’ян рисових полів. Створює щільні зарості, піонер заростання нових територій. Індикатор місцезростань з різким коливанням рівня грунтових вод, ділянок з порушеною поверхнею субстрату, а також незабруднених водойм.

Ситняг голчастий (E. acicularis (L.) Roem. et Schult.) На тонких розгалужених кореневищах формуються стебла заввишки 3—12 см, які формують щільну дернину. Листки редуковані, піхви плівчасті, бурувато-червоні. Суцвіття — колос завдовжки до 3(7) мм, біля його основи відсутні стерильні луски. Квітки двостатеві, оцвітина у вигляді трьох-чотирьох щетинок, завдовжки до 1,2 мм, цвіте в травні-липні. Плід — довгастий ребристий горішок, завдовжки до 1,2 мм.

Рослина відзначається внутрішньовидовою різноманітністю, утворюючи наземні і плаваючі форми. Зростає по берегах прісних водойм, на мілководдях, прибережних територіях, заплавах, старицях, на рисових полях. Поширений по всій Україні.

Кормова, берегозахисна, фітомеліоративна, рибогосподарська рослина. Її стебла поїдають коропи, карасі, ракоподібні, молюски. Перспективна у боротьбі з розвитком бур’янів у магістральних каналах. Піонер заростання новоутворених водойм, але при масовому розростанні популяції може негативно впливати на газовий стан водойм. Індикатор порушених субстратів, збіднених сполуками кальцію, а також процесів заболочування (тоді вегетує рясніше).

Ситняг однолусковий (E. uniglumis (Link) Schult.). Кореневищна рослина, стебла численні, заввишки 10—30 см, слабко борозенчасті, прямостоячі, порожнисті. Листки редуковані, піхви листків пурпурові. Колос кінцевий, циліндричний, завдовжки 5—15 мм. Покривна луска одна, яка охоплює його майже повністю. Оцвітина складається з чотирьох щетинок, приймочок дві. Анемофільна рослина, цвіте в травні-червні, плід дрібний оберненояйцеподібний, двоопуклий горішок.

Зростає по берегах водойм, низинних болотах, мокрих луках. Поширена переважно у Лісостепу. Господарське значення таке ж, як і попереднього виду.

Ситняг п’ятиквітковий (E. quanqueflora (Hartm.) O. Schwazz.). Дерниста рослина, ща має стебла заввишки 5-25 см, піхви коричневі, зрідка зелені. Колос яйцеподібний або округлий, дво-, семиквітковий, завдовжки 36 мм. Покривні луски яйцеподібні, кілюваті, чорно-бурі, по краю білі. Оцвітина з шести щетинок, приймочок три, цвіте в червні-липні, плід оберненояйцеподібний, тригранний горішок сірого кольору, завдовжки до 2,5 мм.

Зростає на низинних болотах, мокрих луках, по берегах водойм, поширений дуже рідко в басейні річки Ворскла, Полтавська область.

Бульбокомиш морський (Bulboschoenus maritimus (L.) Pala). Багаторічна рослина заввишки до 100 см. Кореневище повзуче, з чорними бульбоподібними потовщеннями, які довго не втрачають здатності утворювати пагони у разі пересихання водойм. Стебло тригранне, листки лінійні, пластинки завдовжки до 40 см. Суцвіття волотисте, із кількох зближених колосків, що сидять на видовжених ніжках. Колоски багатоквіткові, завдовжки 1-1,5(3-4) см, темно-коричневі, з довгими приквітками. Квітки двостатеві, оцвітина у вигляді однієї-шести зазубрених щетинок, тичинок три, маточка з двох або трьох плодолистків, приймочок дві-три, цвіте в травні-червні. Плід - горішок, близько завдовжки 3 мм, з одного боку плоский, з іншого вдавлений. Рослина має екологічні форми, що варіюють за формою суцвіття, кольором колосків.

Зростає на вогких луках, в оліго- або мезотрофних водоймах, по берегах озер, мокрих солончаках, в каналах, струмках, на рисових полях майже по всій Україні, на Поліссі - рідко.

Кормова, харчова, берегозахисна, декоративна рослина, бур’ян рисових полів. У разі масового розростання погіршує кисневий баланс водойми. Зарості виконують фільтруючі функції.

Кореневища і бульби містять білки (до 8,5%), жири (до 2,55%), крохмаль (до 70%), каротин (10 мгікг), мікро- і макроелементи. Придатні в їжу у сирому і висушеному стані. З висушених бульб виготовляють борошно, яке додають у хліб, печуть оладки. З 1 га можна зібрати до 15-18 ц бульб.

Меч-трава болотна (Cladium mariscus (L.) Pohl). Багаторічна рослина, стебло заввишки 100-150 см, листки широколінійні, гострокілюваті, шершаві від шипиків по краю і кілю (рис. 193). Суцвіття - кінцева складна волоть з багатьма бічними волотями в пазухах листків. Колоски зібрані пучками, бурі, завширшки 4-6 мм, завдовжки 2,5-5 мм, цвіте в червні- липні. Плід - яйцеподібний горішок. Зростає на болотах, по берегах річок і морів. Поширений на Західному Поліссі, у Західному Лісостепу, дельті Дунаю, Криму.

Рис. 193. Меч-трава болотна

Декоративна рослина, придатна для декорування басейнів, ставків. Занесена до Червоної книги України. Охороняється у Джарилгацькому заказнику державного значення. Потребує репатріації і збереження існуючих популяцій. У східній кухні листки використовують як прянощі.

Рід Осока (Сагех). Це найбільший рід не тільки в родині, а й серед покритонасінних, налічує до 2500 видів, поширених переважно в помірних областях північної півкулі. В Україні росте 92 види. Це багаторічні трав’яні рослини, стебла тригранні, вузли не виражені. Листки лінійні,

піхвові, трирядні. Квітки в колосках, що зібрані у волотисті, китицеподібні або колосоподібні суцвіття. Квітки роздільностатеві, тичинкові й маточкові квітки розміщуються або в різних колосках, або в одному суцвітті. Тичинкові квітки голі, мають три тичинки, маточкові квітки - з однієї маточки, замкнутої в мішечок, що являє собою зрослий краями приквіток. Мішечок вгорі звужений у носик, з якого висувається стовпчик з двома або трьома приймочками. Плід - тригранний дрібний горішок.

Деякі високорослі осоки використовують для грубого плетива, а також як декоративні й фітомеліоративні рослини. Майже всі осоки мають певне кормове значення, їх роль в пасовищному господарстві чимала, бо вони займають близько 5% травостою заплавних лук і пасовищ. У свіжому стані осоки поїдаються тваринами погано, тому що їх клітини просякнуті солями і дуже жорсткі. Але, якщо вони скошені у молодому стані, то придатні для силосування, особливо у посушливі роки, коли цінніші кормові рослини страждають від посухи. За хімічним складом вони не дуже поступаються злакам і містять протеїни (до 13%), жири (3,5%), вуглеводи (28-30%), мікро- і макроелементи. Поїдають осоки білий амур, а також переважно велика рогата худоба, вівці, коні. Не рекомендується згодовувати їх молодим тваринам, тому що недостача кальцію в них може спричиняти рахіт.

Осока богемська (C. bohemica Schreb.). Багаторічник, стебла 15-20 см заввишки, листки завширшки 2-3 мм (рис. 194). Суцвіття округле або довгасте, із кількох, тісно зближених колосів, що мають вигляд кінцевої головки. Покривні листки колосків довгі, перевищують у кілька разів суцвіття. Лусочки ланцетні, загострені, зелені або жовто-зелені. Мішечки плоскі, завдовжки 7-9 мм, з довгим двозубим носиком. Цвіте в червні-липні.

Рис.194. Осока богемська

Зростає на піщаних слабко зарослих берегах рік і озер. Поширена спорадично, в околицях м. Києва, Яворова (Львівська обл.), в заплавах Дніпра і його притоків. Занесена в Червону книгу України, потребує охорони.

Осока гостра (C. acuta L., C. gracilis Curtis). Рослина з гостро тригранним стеблом, заввишки 50- 120(150) см, біля основи з червонувато- бурими піхвами. Кореневище повзуче, товсте. Листки яскраво-зелені, плоскі, завширшки 5-8 мм, дорівнюють стеблу. Суцвіття довге, складається з трьох-чотирьох зближених тичинкових і двох-шести розсунутих маточкових колосків. Маточкові колоски циліндричні, завдовжки до 10 см, на довгих ніжках, пониклі, рідше прямостоячі. Нижній приквітковий листок

перевищує суцвіття або дорівнює йому. Покривні луски гострі, чорно-бурі, з білою смужкою посередині. Мішечки оберненояйцеподібні, двоопуклі, іржаво-бурі, завдовжки 3 мм. Цвіте в травні-червні. Плід - горішок. Рослина поліморфна, має кілька підвидів і форм.

Зростає по берегах водойм, на евтрофних болотах, вологих луках, в озерах, старицях, у заплавних лісах, вільшнняках на Поліссі, в Лісостепу, Прикарпатті, спорадично у Степу, рідко в Карпатах.

Кормова, декоративна, водоохоронна, берегозахисна, технічна рослина (як підстилка для худоби). Зелена маса містить протеїн (22,3%), білки (15,5%), жири (3%), мікро- і макроелементи. Придатна для декорування берегів водойм, басейнів, добре росте у воді.

Осока гостровидна (C. acutiformis Ehrh.) Рослина з прямостоячим, гостротригранним стеблом заввишки 50-120 см, біля основи з червонувато-бурими розщепленими піхвами. Листки плоскі, зісподу кілюваті завширшки 3-8 мм (рис. 195). Суцвіття - китиця з чотирьох-семи простих колосків, верхні колоски тичинкові, нижній маточковий колосок на ніжці завдовжки до 1 см. Покривні луски з однією жилкою. Мішечки завдовжки до 4 мм, сірувато-зелені або оливково-зелені, цвіте в травні-червні. Носик короткий виїмчасто-двозубий. Зростає по берегах мезо-, евтрофних водойм, на болотах, заболочених луках, у ставках, вільшняках, заплавних лісах, канавах. Поширена по всій Україні, у Степу - тільки в долинах рік.

Рис. 195. Осока гостровидна

Кормова, декоративна, лікарська, берегозахисна рослина. Наземна маса містить білки (11,5%), жири (до 5,3%), неорганічні сполуки.

Осока зближена (C. appropinguata Schum.). Багаторічна рослина, що утворює щільні дернини заввишки до 80 см. Суцвіття завдовжки 4-10 см, волотеподібне, тичинкові колоски численні, дрібні, жіночі - з матовими яйцеподібними мішечками, що різко звужуються у видовжений розщеплений носик. Цвіте в травні-червні. Зростає на осокових та мохових болотах, на заболочених берегах озер, у вільшаниках, чагарниках на Поліссі, Прикарпатті, в Лісостепу.

Осока чорна (C.nigra (L.) Reichard). Стебла тонкі, заввишки 10-50 см, стеблові листки вузьколінійні, сизувато-зелені, листки, що розташовані біля основи стебла червонувато-бурі, блискучі. Верхні один-два колоски у суцвітті тичинкові, нижні маточкові, нижній покривний листок перевищує суцвіття або дорівнює йому. Мішечки яйцеподібні, завдовжки 2,5-3 мм, на короткій ніжці, без носика або з дуже коротким округлим носиком. Цвіте в травні- червні.

Зростає на сирих луках, окраїнах боліт, по берегах водойм, у придорожніх канавах на Поліссі і в Лісостепу звичайно, у Степу - зрідка.

Осока двотичинкова (С. ^аШта 8Исгаик). Стебла заввишки 40-80 см, корені тонкі. Листки жолобоподібні або вздовж складені, лускоподібні листки чорні або чорно-бурі, вузькі завширшки до 5 мм, не розпадаються на волокна. Мішечки яйцеподібні, завдовжки 2,5-3 мм, після дозрівання каштанові, блискучі, поступово звужені в носик. Цвіте в травні-червні.

Зростає на осоково-мохових болотах, болотистих луках, заболочених берегах водойм, у вільшняках на Поліссі, у Лісостепу зрідка.

Осока здута ((C. diandra Shcrank). Багаторічна рослина заввишки 50100 см (рис. 196). Стебла тупотригранні, оточені бурими або червонувато- бурими сітчасто-волокнистими піхвами. Листки сірувато-зелені, завширшки 2-4 мм, трохи загорнуті. Суцвіття складається з двох-трьох тичинкових і двох-трьох маточкових колосків. Маточкові колоски циліндричні, завдовжки 4-10 см, на ніжках, завдовжки до 3 см. Тичинкові колоски лінійні завдовжки 3-6 см. Нижній приквітковии листок довшии за суцвіття.

Мішечки з коротким двозубим носиком, завдовжки 5-5,5 мм, кулясті, цвіте в травні-червні. Плід - горішок. Рослина вирізняється значною морфологічною мінливістю, що пов’язана із зміною водного режиму.

Рис. 196. Осоказдута

Зростає по берегах мезо-евтрофних водойм, у заболочених лісах, мілководдях з товщею води до 0,6 м, канавах, на вироблених торфовищах на Поліссі, в Лісостепу, Прикарпатті. При підвищеній антропізації водойми площі популяції поступово скорочуються.

Кормова, декоративна, фітомеліоративна, берегозахисна рослина. Надземна маса містить білки (9,3%), жири (3,5%), клітковину (24,8%), мікро- і макроелементи.

Осока лисяча (C. vulpina L.). Рослина з потовщеним, прямим, гостротригранним, шорстким стеблом, заввишки 50-100 см. Біля основи пагонів є чорно-бурі розщеплені піхви. Утворює дернини. Листки лінійні, завширшки 4-10 мм. Суцвіття колосовидно-волотисте, густе, завдовжки 3-8 см. Покривні луски овальні, з шорстким остюком, іржаво-бурі, з зеленим кілем, коротші за мішечки або дорівнюють їм.

Кожен колосок несе вгорі тичинкові, а внизу маточкові квітки. Мішечки яйцеподібні, шкірясті, двозубчасті, цвіте в травні-червні. Плід - горішок. Зростає по берегах евтрофних водойм, на болотистих луках, трав’яно- осокових болотах, в канавах по всій Україні, рідко в Карпатах і в Криму.

Кормова, декоративна, берегозахисна рослина.

Осока побережна (С. riparia Curt.). Рослина з прямим, гостротригранним стеблом, заввишки 60-150 см, біля основи з буруватими або червоно- бурими нерозщепленими піхвами. Листки лінійні жорсткі, завширшки 5-15 мм, дорівнюють стеблу, або довші за нього. Суцвіття з 3-6 зближених тичинкових і 2-4 маточкових колосків. Тичинкові колоски циліндричні, завдовжки 2-6 см, з ланцетними і гострими лусками. Маточкові верхні колоски циліндричні завдовжки, 2-10 см, завтовшки 1 см, густі, прямостоячі, а нижні - на потовщеній і гладенькій ніжці, іноді звисаючі. Нижній приквітковий листок довший за стебло. Покривні луски з трьома жилками, мішечки 5-6 мм завдовжки, двозубчасті, цвіте в травні-червні. Зростає по берегах мезо- і евтрофних водойм, на мілководдях, болотах, болотистих луках по всій Україні, спорадично - в Карпатах і рідко в Криму. Популяції переносять, як затоплення навесні, так і пересихання влітку.

Кормова, берегозахисна, декоративна, водоохоронна, технічнарослина. Зелена маса містить протеїн (9,5%), клітковину (32,5%), мінеральні речовини.

Осока несправжньосмикавцева (C. pseudocyperus L) Рослина з гостротригранним стеблом, заввишки 40-80 см, яке оточене світло-бурими, частково безлистими піхвами. Листки шорсткі, перегородчасті, завширшки 5-10 мм (рис. 197).

Рис. 197. Осока несправжньосмикавцева

Суцвіття однобоке, в ньому один тичинковий і два-шість маточкових, зближених колосків, які розташовані на тоненьких, завдовжки до 5 см, ніжках. Нижній приквітковий листок майже без піхви, довший за суцвіття в багато разів. Покривні луски ланцетно-шилоподібні, з довгим шорстким остюком, зелені, з трьома жилками. Мішечки спрямовані до осі під прямим кутом, довгасто-ланцетні, завдовжки 4,5-5,5 мм, зеленувато-жовті, блискучі, з довгим двозубим носиком. Цвіте в травні-червні.

Зростає по берегах і прибережних ділянках оліго - мезотрофних водойм, на трав’яних та вільхових болотах, заплавах Дніпра. Трапляється по всій Україні.

Декоративна, кормова, водоохоронна, берегозахисна рослина.

Осока пухирчаста (C. vesicaria L.). Рослина з прямостоячим, гостротриграним, догори дуже шорстким стеблом, заввишки 30-100 см. Листки лінійні, завширшки 3-6 мш, зелені, шорсткуваті, дорівнюють стеблу. Суцвіття з одного-трьох тичинкових, більш-менш зближених і двох-трьох маточкових колосків. Тичинкові колоски лінійні, завдовжки 4-7 мм, з іржастими, ланцетними лусками. Маточкові колоски з косо вгору спрямованими мішечками, циліндричні, завдовжки 4-7 мм, на коротких ніжках, пониклі. Мішечки яйцеподібні завдовжки 7-8 мм, носик гостро- двозубчастий. Цвіте в травні-червні.

Зростає по берегах і мілководдях заболочених мезо-евтрофних водойм, на болотах, сирих луках, ставках, канавах, вільшняках. Поширена по всій Україні, у Степу - спорадично, рідко у Гірському Криму.

Кормова, берегозахисна, водоохоронна, технічна рослина. У наземній масі містяться білки (8,2%), протеїни (8,4%), жири (4,3%), клітковина (35,22%), мінеральні речовини, каротин (10,7 мг/кг).

Осока чорноколоса (C. melanostachia Bieb.ex Willd). Рослина з тонким, шорстким у верхній частині стеблом, заввишки 15-60 см, з червоно-бурими розщепленими піхвами біля основи. Листки шорсткі, жолобчасті, із загорнутим всередину краєм, розташовані переважно біля основи, завширшки 2-4 мм, майже дорівнюють стеблу. Суцвіття - складний колос, з трьох-семи колосків, верхні, зближені, тичинкові, видовжено- булавоподібні, завдовжки 1,5-3 см, інші - маточкові, багатоквіткові, густі, довгасті, сидячі або на коротких ніжках. Нижній приквітковий листок довший за суцвіття, без піхви або з коротенькою, до 5 мм піхвою. Покривні луски з коротким вістрям. Мішечки округлі, овальні, шкірясті, завдовжки 5-6 мм, коротко-двозубчасті. Цвіте в травні-червні.

Зростає на сирих, переважно солонцюватих берегах водойм, зволожених западинах, в Степу, рідше - в Лісостепу.

Кормова, декоративна, берегозахисна рослина.

З інших видів осок на болотах, мокрих луках рідко трапляються такі види, як осока остюкова (C. atherodes Spreng.), осока Буксбаума (C. buxbaumii Wahlenb.), осока дерниста (C.caespitosa L.), осока тонкокореневищна (C. hordorrhiza Ehrh.), осока Двелла (C. davalliana Smith), осока дводомна (C. dioica L.), осока їжакова (C .echinata Murray), осока Гартмана (C. hartmanii Cajand.), осока ситничкова (C. juncella (Fr.) Nh. Fr.). їх не поширення обмежується окремими регіонами Полісся і Лісостепу.

Торулініумродючий (Torulinium ferax (Rich.) Urb.). Рослина з тригранним стеблом, заввишки 10-120 см, листки прикореневі, ланцетоподібні, з плівчастими, білуватими біля основи піхвами, пластинка завширшки 0,5- 10 мм. Суцвіття - багатоколоскова волоть з чотирьма-вісьмома приквітковими, горизонтально, відігнутими листочками, довшими за суцвіття. Колоскові луски не опадають, плівчасті, завдовжки 1,5(2)—1,7(2) мм і завширшки до 1 мм, з зеленою жилкою посередині. Квітки двостатеві, верхня квітка недорозвинено. Вісь колоска члениста. Тичинок три, маточка з трьома приймочками. Цвіте в травні-червні. Плід - тригранний, світло-бурий горішок.

Зростає на прибережних мілководдях у перезволожених ділянках прісноводних водойм, в озерах, старицях, лиманах, заплавах,

меліоративних каналах, в посівах рису, як бур’ян. Часто утворює зарості. Поширений тільки у долині Дунаю.

Декоративна, кормова рослина, піонер новоутворених субстратів.