БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011
Х. НАСІННІ РОСЛИНИ
Родина Ряскові (Lemnaceae)
Водні, плаваючі або занурені у воду, дуже дрібні рослини, що мають вигляд зеленої пластинки або лусочки, стеблового походження. Корені ниткоподібні, іноді відсутні. Квітки й суцвіття дуже редуковані. Рослини рідко цвітуть, розмножуються здебільшого вегетативно, за допомогою бічних пагонів, які утворюються у невеликих заглибинах пластинки. Квітки роздільностатеві, розташовані у заглибинах листка по дві-три, біля основи оточені спільним плівчастим покривальцем. Маточкові квітки одноматочкові, тичинкові - однотичинкові. Плід - нерозкривний, з однією-шістьома насінинами.
В Україні три роди і чотири види, з яких найпоширенішими є ряска мала, спіродела багатокоренева, вольфія безкоренева.
Ряска мала (Lemna minor L.). Рослина з плаваючими, округлими, еліптичними або неправильно ланцетними непрозорими пластинками, з однією - трьома жилками, завдовжки 2-4 мм і завширшки 2-3 мм, з коренем завдовжки 1-4 см. Довжина кореня залежить від вмісту поживних речовин у воді. Квітки одностатеві, у суцвітті - дві тичинкові і одна маточкова квітки, рослини однодомні. Цвіте рідко, у червні-липні, стимулює цвітіння висока літня температура, коли падає рівень води у водоймі. Плід - дрібна, безкрила сім’янка з одним ребром. Розмноження вегетативне, насінням - рідко.
Зростає в озерах, старицях, стоячих природних і штучних водоймах, ставках, старих меліоративних каналах, може опускатись на глибину води 30-100 см. Формує зарості і, вкриваючи всю поверхню води, впливає на розселення інших водних рослин. Часто ці зарості обмежують розселення безхребетних тварин. Поширена по всій Україні. Крім цього виду надзвичайно поширеними є ряска триборозенчаста (L. trisulca L.), яка відрізняється прозорими ланцетними пластинками, завдовжки 5-9 мм, часто зубчастими по краю, а також ряска горбата (L.gibba L.), що має зелені, плоскі, або трохи опуклі пластинки, завдовжки 7 мм і завширшки 5-7 мм.
Кормові, водоохоронні (природний біофільтр), декоративні, харчові, лікарські рослини. Піонери заростання новоутворених мілководь. Зелена маса рясок містить протеїн (21,2 -38%), жири (3,7-4,7%), клітковину (до 28%), мікро- і макроелементи, вітаміни А, групи В, С, флавоноїди, тритерпени. Продуктивність - 0,14-1,0 кг/м . Прекрасний корм для риб, нею живляться близько 40 видів риб, а також молюски, ракоподібні, ногохвостки, поденки, личинки веснянок. Зарості захищають риб від прямих сонячних променів, очищують водойму від вуглекислого газу і збагачують киснем.
У народній медицині ряску малу вживають як протизапальний, протиалергічний, антиканцерогенний, антимікробний засоби. Спиртову настоянку використовують у разі набряків різного походження, нейродерміту, ревматизму, жовтухи, подагри, глаукоми, диспепсії, запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, ларингіту, фарингіту, хронічного нежитю. Водним розчином промивають виразки, прикладають до фурункулів. Зелену масу збирають на салати, з нею варять супи, подрібнюють з маслом і вживають у вигляді бутербродів. Використовувати з харчовою і лікарською метою можна ряску, зібрану тільки в екологічно чистих водоймах.
Рис. 209. Спіродела багатокоренева
Спіродела багатокоренева (Spirodela poyrrhiza (L.) Schleid.). Рослина з плоскими яйцеподібними або обернено-яйцеподібними, іноді ниркоподібними листками (фрондами) стеблового походження, завдовжки 3—10 мм, завширшки 1,2-8,0 мм, зеленими, зісподу червонуватими або червонувато-фіолетовими (рис. 209). На пластинках 5-11(15) пар жилок, зісподу до них прикріплюються корені, завдовжки 1-10 см. Квітки роздільностатеві, рослини однодомні. Суцвіття складається з двох трьох тичинкових і однієї маточкової квіток, оточене рудиментарним плівчастим покривалом, що утворює мішечок. Цвіте рідко, розмножується вегетативно - бруньками. Плід мішечкоподібний, з однією - двома насінинами.
Вирізняється значною морфологічною пластичністю по відношенню до температури, утворюючи фенотипи, специфічні за розмірами і формою пластинки. Іноді пластинки укорочуються до 2 мм. Швидко розростається, утворюючи суцільні зарості.
Зростає в мезо-, евтрофних замкнутих, рідко слабо проточних прісних або солонуватих водоймах з високим вмістом азотистих сполук, а також в озерах, старицях, водосховищах, водоймах боліт, канавах, каналах, рисових чеках, ставках. Індикатор антропогенно порушених водойм. В Україні поширена повсюдно, в Криму - спорадично.
Кормова, лікарська, декоративна, водоохоронна, водоочисна рослина. Зелена маса містить протеїн (до 21%), жири (до 2,7%), клітковину (26,6%), мікро- і макроелементи. Прекрасний корм для риб, ракоподібних, черевоногих молюсків. Перспективна для селекції швидкорослих форм, продуктивність 0,13 кг/м . У народній медицині висушені і розтерті в порошок рослини застосовують як жарознижуючий, потогінний, сечогінний засоби.
Піонер заростання новоутворених водойм, але при масовому розростанні погіршує газовий баланс водойми і обмежує розвиток водних геліофітів.
Вольфія безкоренева (Wolfia arrhiza (L.) Yorkel ex Wimm.). Найменша квіткова рослина з еліптичними пластинками (фрондами), завдовжки 0,51,2 мм, завширшки 0,4-1 мм, зісподу трохи здутими, поодинокими або з’єднаними попарно. Біля основи фронди є бічна кишенька, з якої розвивається молода рослина. Корені нерозвинені. Суцвіття містить одну маточкову й одну тичинкову квітку без покривальця. Оцвітина відсутня. Цвіте в травні-червні. Плодик дрібний, кулястий, діаметром до 1 мм. В Європі цвіте дуже рідко.
Зростає в евтрофних прісних водоймах, теплолюбна рослина, взимку опускається на дно водойми і зимує у вигляді бруньок. В Україні трапляється на Поліссі, в Лісостепу і Степу - спорадично.
Кормова рослина, перспективна для введення в культуру, швидко розмножується, її охоче поїдають риби й молюски, дрібні рачки. Зелена маса містить крохмаль (до 60%), білки (до 10%), жири (до 20%), вітаміни А, В6, В12, С, РР. Придатна для розведення в акваріумах.