БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

ХІІ. ОХОРОНА РОСЛИН ТА ЇХНІХ УГРУПУВАНЬ.

Стан та охорона вищої водної рослинності України.

За даними Д.В. Дубини [23] вища водна рослинність в України налічує 122 асоціації, що належать до 22 союзів, 11 порядків і 6 класів. Найбільшим синтаксономічним багатством і різноманітністю відзначаються класи (48 асоціацій, 8 союзів, 3 порядки) і Phragmito-Magnocaricetea (повітряно- водні угруповання з 35 асоціаціями, 5 союзами і 3 порядками). Дещо меншими розмаїттям представлений в Україні клас Lemnetea (21 асоціація, 3 союзи, 2 порядки). Решта класів (Ruppietea, Zosteretea, Isoeto-Littorelletea) характеризуються однією, рідше двома асоціаціями.

Вищим синтаксономічним багатством відзначаються водойми Степу (105 асоціацій) і Лісостепу (100 асоціацій), меншим - Українського Полісся (88 асоціацій). У водоймах передгірного і гірного поясів Карпат виявлено 23 асоціації, Криму - 25. Зазвичай поширеними у водоймах Українського Полісся є угруповання 37 (42%) асоціацій, Лісостепу - 39 (39%), Степу - 22 (21%), спорадично - відповідно 30 (34,2%), 34 - (34,0%) і 47 (45%).

Надзвичайно рідко в Українському Поліссі трапляються фітоценози 11 асоціацій (Batrachietum fluitantis, Hydrochareto-Nymphoidetum peltatae, Lemnetum gibbae, Myriophylletum altemiflori, Nymphoidetum peltatae, Potametum alpini, Potametum nodosi, Wolffietum arrhizae, Zannichellietum palustris, Typhetum laxmannii, Isoetetum lacustris), Лісостепу - 5 (Hydrochareto-Nymphoidetum peltatae, Nymphoidetum peltatae,

Myriophylletum altemiflori, Sparganietum minimi, Potametum sarmatici), Степу - 7 (Aldrovandetum vesiculosae, Calltricho-Lemnetum minoris, Ceratophylletum submersi, Glycerietum fluitantis, Glycerio fluitantis-Oenanthetum aquaticae, Potametum obtusifolii, Veronico beccabungae-Callitrichetum stagnalis).

Найвищим синтаксономічним багатством відзначаються водойми заплав, гирлових областей великих річок та верхів’їв штучних водосховищ, а найнижчим - водойми гірських річок і озер.

Найвищим показником раритетності ценофонду відзначаються союзи Nymphaeion albae (Potametea) і Lemnion minoris (Lemnetea).

Пряма охорона вищої водної рослинності здійснюється на територіях Дунайського і Чорноморського біосферних заповідників, Дністровсько- Орільського, Поліського, Рівненського, «Розточчя» і Черемського природних заповідників, Азово-Сивашського, Вижницького, Галицького, «Гоміль- шанські ліси», Деснянсько-Старогутського, «Синевир», «Святі гори», «Подільські Товтри», Яворівського національного природного парку. Охорона здійснюється і на територіях регіональних ландшафтних парків «Бокальська коса» АР Крим, «Диканський», «Кременчуцькі плавні», «Ниж- ньоворсклянський» (Полтавська обл.), «Дністровський каньон» (Івано-Франківська, Тернопільська обл.), «Загребелля» (Тернопільська обл.), «Мальованка» (Хмельницька обл.), «Меотида» (Донецька обл.), «Надслу- чанський» (Рівненська обл.), «Печеніжське поле» (Харківська обл.), «Прип’ять-Стохід» (Волинська обл.), «Прудищанський», «Сеймський» (Сумська обл.), «Кінбурнська коса» та «Тилігульський» (Миколаївська обл.), «Трахтемирів» (Київська обл.), «Чернігівський» (Чернігівська обл.) та в багатьох заказниках державного й місцевого значення.

Згідно з міжнародними угодами у сфері збереження біорізноманіття, Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, переважно як середовища існування птахів (Рамсар, 1971), Конвенція про охорону біологічного різноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992), Конвенція про охорону навколишнього середовища басейну р. Дунай (Софія, 1994), Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979), Конвенція про захист Чорного моря від забруднення (Бухарест, 1992) непряма охорона має здійснюватися на всій території України. Нормативно-правові акти, що спрямовані на вирішення завдань щодо збереження різноманіття вищих водних рослин, отже і ценотичного, є Закони України «Про природно-заповідний фонд України» (1992), «Про рослинний світ» (1999), «Про загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 роки» (2000), «Про Червону книгу України» (2002) та багато інших актів, якими регулюються правові відносини щодо підтримання стану довкілля, що забезпечувало б ефективне збереження біотичного та ландшафтного різноманіття». Є і ті, що стосуються охорони водних ресурсів: Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991); кодекси України: Про Надра (1994), Лісовий (1994), Водний (1995), Земельний (2001) та постанови Верховної ради України «Про програму перспективного розвитку заповідної справи України» (1994), «Про

Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води» (1997). Як бачимо законодавча база в Україні розвинута на високому рівні, але стан збереження вищої водної рослинності не можна вважати задовільним. Вичерпання можливостей щодо відновлення екосистем водойм, зумовлена слабкою антропотолерантністю рослинних угруповань водної рослинності й нестабільністю екологічних умов місцезростань. За останні 30 років збільшилися площі вищої водної рослинності за рахунок обміління русел річок, заростанням мілководдя штучних водосховищ, однак це не компенсує втрат видового та ценотичного різноманіття цього типу рослинності. На водосховищах Дніпровського каскаду навіть раритетними угрупованнями (Trapetum natantis, Salvinietum natantis) відбувається різке нагромадження органічної речовини, зниження якості води та збіднення біорізноманіття водних екотопів. Не підтверджуються дані щодо поширення угруповань Marsilietum quadrifolia (Шацькі озера Волинська обл.) та скорочуються площі місцезростань Cladietum marisci (водойми Одеської та Херсонської обл.). За даними О. І. Кузьмичова і О. М. Краснова [48] різко зменшуються площі угруповань класу (Isoeto-Nanojuncetea), які сформувалися у вологому і теплому кліматі.

Умовно непорушені угруповання вищої водної рослинності прісних водойм збереглися на території багатьох природних заповідників, а солонуватоводних водойм в Україні знаходяться лише на територіях мілководних ділянок у районі острова Зміїний (Одеська обл.) та окремих озер древньої дельти Дніпра (Чорноморський біосферний заповідник, Херсонська обл.).

Більшість угруповань вищої водної рослинності зазнали різного ступеня антропогенної дигресії. Провідними чинниками такого впливу виступають скорочення природного стоку річок, забруднення його мінеральними і органічними речовинами, токсинами, неочищеними стоками, патогенними організмами із прилеглих територій, техногенного руйнування прибережних смуг, дамбування та обваловування берегів, спорудження гребель і дамб, меліоративне гідробудівництво, рекреація та забруднення побутовими відходами тощо.

У галузі екології рослин актуальним є завдання, які спрямовані на охорону, збереження та невиснажливе використання вищої водної рослинності та їхніх угруповань. Більшість їх в Україні має обмежене (Marsilietum quadrifolia) або спорадичне (Nymphoidetum peltatae, Hydrocharito-Nymphoidetum peltatae, Trapetum natantis, Trapo-Nymphoidetum peltatae) поширення і потребують першочергової охорони. Ендемічні й реліктові види та їхні угруповання знаходяться на межі екологічного ареалу (Lemno-Azolletum filiculoides, Lemno-Azolletum carolinianae, Potameto pervofoliati-Vallisnerietum spiralis, Potameto-Zannichellietum palustris, Potameto-Zannichellietum pedicellatae, Potameto natantis-Nymphaeetum candidae, Myriophyllttum altemiflori, Riccio-Azolletum carolinianae, Ruppietum maritimae, Zosteretum noltii, Zosteretum marinae, Isoetetum palustris, Scirpetum maritimi-triqueten) та потребують ефективної охорони.

Синтаксони вищої водної рослинності відіграють значну роль у водоймах і беруть участь у природному очищенні води від механічного й хімічного забруднення, закріплюють грунт прибережних ділянок, здійснюють інсоляційний, температурний, газовий склад водних екосистем. Вони накопичують торф і сапропель. За надмірної гіперакумуляції органічні речовини розкладаючись негативно впливає на водні екосистеми. Крім того водна рослинність підтримує екологічну рівновагу у водоймах. Ведуться заготівлі очерету звичайного для технічних цілей на площі понад 3000 га. У складі угруповань вищих водних рослин багато видів, що мають фармакопейну цінність і їх активно заготовляють (Acorus calamus, Bidens tripartita, Bidens cemua, Gnaphalium uliginosum, Mentha aquatica, Nuphar lutea, Nymphaea alba, Irispseudacorus, Polygonum hydropiper таін.).

Д.В. Дубина [23] поділив раритетні асоціації вищої водної рослинності на синфітосозологічні категорії. До першої синфітосозологічної категорії першого синфітосозологічного класу (він об’єднує угруповання з унікальним типом асоційованості домінуючих видів, які занесені до Червоної книги України) віднесено одну асоціацію (Trapo-Nymphoidetum). Спорадично трапляється у водоймах гирла Дніпра і рідше - у водоймах Десни.

До першої синфітосозологічної категорії другого синфітосозологіч- ного класу (він об’єднує угруповання з рідкісним типом асоційованості, в яких домінант занесено до Червоної книги України) віднесено дев’ять асоціацій (Aldrovandetum vesiculosae, Eleocharito-Marsileetum quadrifoliae, Isoetetum palustris, Hydrocharito-Nymphoidetum peltatae, Nymphoidetum peltatae, Salvinio-Hydrocharietum, Trapetum natantis, Salvinio-Spirodeletum polyrhizae). З них одна (Isoetetum palustris) трапляється лише у водоймах Західного Українського Полісся і одна (Eleocharito-Marsileetum) - західної частини Степу і в Закарпатті. Решта поширені спорадично, з яких найчастіші - Salvinio-Spirodeletum polyntizae.

До другої синфітосозологічної категорії другого синфітосозологічного класу (він об’єднує угруповання з рідкісним типом асоційованості домінантів, які в Україні знаходяться на межі поширення) віднесено 10 асоціацій, з яких 5 трапляється у північних, а 5 у південних регіонах.

До третьої синфітосозологічної категорії другого синфітосозологічного класу (він об’єднує угруповання з рідкісним типом асоційованості домінантів, які є реліктовими видами, але не мають созологічного статусу) віднесено 17 асоціацій (Nympharo lutei-Nymphaeetum albae, Najadetum marinae, Najadetum minoris, Lemnetum gibbae, Salvinio-Spirodetum polyrrhizae, Lemno-Salvinietum natantis, Salvinio-Hydrocharitetum, Riccietum fluitantis, Wolffio-Lmnetum gibbae, Lemno-Azolletum carolinianae, Lemno-Azolletum filiculoides, Ricciocarpetum natantis, Trapetum natantis, Eleocharito-Marsileetum quadrifoliae, Hydrocharito- Nymphoidetum peltatae, Isoetetum palustris, Trapo-Nymphoidetum peltatae).

Раритетні угруповання вищої водної рослинності, що мають охоронятися, поділяють на чотири категорії рідкісності. Перша категорія влючає угруповання, що вже зникли з території України (Pilularietum globuferae). Ценози цієї асоціації впродовж останніх десяти років на території України не реєструються. Друга категорія включає угруповання, що знаходяться на межі зникнення, до неї віднесено чотири асоціації (Eleocharito-Marsileetum quadrifoliae, Hydrocharito-Nymphoidetum peltatae, Trapo-Nymphoidetum peltatae, Mariophylletum alterniflori). До третьої, що знаходяться під загрозою зникнення, віднесено десять асоціацій (Ceratophylletum tanaitici, Potametum obtusifolii, Wolffio-Lemneetum gibbae, Potameto natantis-Nymphaeetum candidae, Potametoperfoliati-Vllisnerietum spiralis, Lemno (gibbae)-Azolletum carolinianae, Riccietum fluitantis, Ricciocarpetum natantis, Riccio-Azolletum carolianae, Isoetetum palustris). До четвертої категорії віднесено 17 асоціацій (Batrachietum rionii, Callitrichetum hermaphroditicae, Callitricho-Hottonietum, Callitricho-Ranunculetum fluitantis, Ceratophylletum submerse, Nymphyoidetum peltatae, Sparganietum minimi, Wolffietum arrhizae, Potameto-Nupharetum, Nupharo- lutei-Nymphaeetum albae, Batrachio cirsinnati-Alismatetum graminei, Myriophyllo-Nupharetum, Lemnetum gibbae, Batrachio trichophylli-Callitrichetum cophocarpae, Scirpetum maritimi-triqueteri, Aldrovandetum vesiculosae, Spirodelo-Aldrovandetum), площі яких нині швидко скорочуються.

Техногенний вплив на рослинний покрив досяг свого епогею, що стало причиною критичного збіднення фітогенофонду й фітоценофонду не тільки в регіональному, але і в глобальному аспектах. На кінець 1983 р. у світі знаходилося під загрозою зникнення 14120 видів рослин. За десять років із дикої природи зникло 326 видів [58]. Під загрозою зникнення знаходяться 2171 вид, 2357 видів є вразливими, 4606 видів - з категорії ризиковано рідких і 4660 - знаходяться в загрозливому стані, вразливі, рідкісні або зникли.

Видовий склад водних макрофітів надзвичайно обмежений. У світовій флорі названих видів налічується близько 1000 видів [140]. На території України зростає близько 195 видів водних макрофітів і гелофітів. Охорона флори і рослинності перезволожених екосистем має важливе екологічне значення для популяцій водоплаваючих птахів.

Червоний список водних рослин України [57].