БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011
XIV.ІНСТРУМЕНТАРІЙ ТА МЕТОДИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВОДНОЇ РОСЛИННОСТІ
Для характеристики умов місцезростання водної рослинності, виявлення закономірностей від яких залежить її склад, життєвість і розподіл у водоймі, та щоб мати загальні уявлення про водойму потрібно отримати дані про її морфологію, особливо про характер прибережної зони та її продуктивність у залежності від завдань, які стоять перед дослідником. Наведемо короткі відомості про деякі прості прилади для дослідження водної рослинності.
Вимір глибини проводиться лотом з використання грузиків або наміткою на річках і мілких озерах (рис.211).
Рис. 211. Грузики-лотики (ліворуч) і лот з воронкою (праворуч).
Намітка - це дерев’яний рівний гладенький брусок, довжиною біля 3 м, в діаметрі 3-6 см з помітками через 25 см пофарбований світлою масляною фарбою. Лот - це металічний грузик з вушком до якого прив’язують, з мітками через 20 см, шпагат або вірьовку. Цими приладами і вимірюють глибину водойми.
Для кількісного обліку водної рослинності використовують водяні грабельки завдовжки до 3 м (рис.212).
Рис.212. Три- і шестизубцеві водяні грабельки (ліворуч) і серпоподібний ніж (праворуч).
Один із них має поперечну планку завдовжки 13 см, довжина зубців 16 см, довжина згину зубця 6 см і втулку для держака. Інший має поперечну планку завтовшки 0,5 см, завширшки 1,5 см і приблизно завдовжки 15 см. Замість планки можна використати залізну трубу діаметром до 1 см. До планки на віддалі 2,5 см приварюють зубці і втулку для держака, який може бути завдовжки 3,5-4 м.
Грабельками зручно збирати всі рослини, що занурені у воду, з плаваючими листками і деяких видів, які підносяться над водою. Краще цю роботу проводити з човна. Піднімання грабельків здійснюють вертикально, або з нахилом. Перед підйомом з води грабельки перевертають зубцями до гори. Варто на держак нанести мітки через 20-30 см, у такому випадку є можливість виміряти і глибину водойми.
Серпоподібний ніж виготовляють із сталі у формі сильно зігнутого серпа (рис. 213) із втулкою для держака завдовжки 2-3 м. Лезо має бути з внутрішнього боку, а його кінець заокруглений. Використовують для підрізування кореневищ водних рослин.
Рис. 213. Шкребок (ліворуч) і сачок-промивалка (праворуч).
Шкребок має підковоподібну форму у вигляді металевого обруча.
До випуклого боку обода приварена втулка для держака, а до вільних кінців обруч прикріплений стальними смужками, одна зі сторін якої (на 23 см) виступає за обід, вона загострена і зігнута вгору під кутом в 45 °С. З іншої сторони цієї смужки і по ободу роблять отвори для закріплення мішка з дрібноочкової рибацької сітки. Висота обруча 8-20 см, ширина - 3-4 см, довжина стальної смужки 6-18 см. Скребком зручно збирати дрібні донні рослини на твердих субстратах, особливо там, де вони надзвичайно зріджені.
Сачок (рис.215) має міцний обруч в діаметрі 20-25 см з мішком із нещільної тканини і дерев’яною ручкою біля 1 м. Сачок слугує для збирання дрібних рослин на поверхні чи у товщі води під час скошування їх на пробних ділянках.
Для збирання водних рослин із дна водойми використовують драги Раменського (рис. 214) і чотирикуткову з зубцями (рис. 215) та досконаліші для гідробіологічних робіт (рис. 216).
Рис. 214. Драга Раменського.
Рис. 215. Чотирикутна драга із зубцями.
Рис. 216. Драги для гідробіологічних робіт накидна драга (ліворуч) і прямокутна.
Рис. 217. Оглядові труби металева ліворуч) і дерев’яна чотирикутна.
Для розглядання дна водойми й дослідження підводних заростей водних рослин із неспокійною водною поверхнею, або з непрозорою водою використовують оглядову трубу (рис. 217), яка запропонована Г. Гамсом [130]. Цей інструментарій детально описаний В. М. Катанською [29], де можна детально ознайомитися з ними.
Для кількісного обліку рослин на одиницю площі використовують визначення проективного покриття, відбору зразків, для обліку фітомаси в угрупованнях усіх груп рослин використовують рамки площею 0,25, 0,5 і 1 кв. м., краще квадратні. їх виготовляють із дерева, алюмінію, або синтетичних труб (рис. 215-217).
Для зрізування рослин із ділянок використовують косу великих розмірів із перпендикулярним лезом до осі кісся (рис. 218). Для зручності роботи з човна на глибоких місцях потрібно, щоб вільний кінець кісся з дотиком коси до дна був над водою 1,0—1,5 м. Косять дрібними ривками.
Рис. 218. Дерев’яна рамка для підрахункурослин з масштабною сіткою.
Зверху праворуч - з’єднання рейок.
Рис. 219. Подвійна рамка для облікурослин намалих глибинах.
Рис. 220. Встановлення і скріплення рамки у кутках перед скошуванням рослин
Косу використовують для зрізу рослин за визначення фітомаси методом пробних ділянок. Її використання доцільне на глибинах, які не перевищують 2,5 м, у безвітряну погоду.
Рис. 221. Коса з коротким лезом
Для ботанічних досліджень водної рослинності використовують окрім названих інструментів і такі: дночерпаки, двосторонні водяні граблі, заростечерпа- ки, шкребки, прилади для зрізування зразків фітомаси, біоценометри різних модифікацій та багато інших, які детально описані В. М. Катанською [38].