ЦИТОЛОГІЯ, ГІСТОЛОГІЯ, ЕМБРІОЛОГІЯ - 2008

Розділ 4. СПЕЦІАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ

4.9 Органи сечовиділення

4.9.2 Сечовивідні шляхи

Сечовивідні шляхи починаються збірними трубками і нирковими мисками, за якими розміщені сечоводи, сечовий міхур і сечовипускальний канал (сечівник/Збірні трубки вистелені кубічним або низьким призматичним епітелієм. У їх просвіт надходить гіпотонічна сеча. Зовнішнє середовище збірних трубок має високий осмотичний тиск у результаті концентрації електролітів, які інтенсивно відділяються з дистальних прямих канальців. Внаслідок різниці осмотичного тиску вода виходить з збірних трубок у перитубулярний простір і надходить у кров. Таким чином, збірні трубки поряд з відведенням сечі із нирок, беруть участь у її утворенні.

Ниркові чашечки і миски покриті перехідним епітелієм, під ним знаходиться власна пластинка з пухкої сполучної тканини. У свиней і коней власна пластинка містить альвеолярно-трубчасті залози. М'язова оболонка складається з внутрішнього поздовжнього і зовнішнього циркулярних шарів:

Сечоводи та сечовий міхур мають однакову будову стінок, які складаються з слизової, м'язової та зовнішньої оболонок. Слизова оболонка

покрита перехідним епітелієм. Він розміщений на власній пластинці із пухкої сполучної тканини з великою кількістю кровоносних судин і еластичних волокон. У коней власна пластинка сечоводу містить альвеолярно-трубчасті залози. М'язова оболонка сечопроводу в своїй основі побудована із внутрішнього і зовнішнього поздовжніх шарів та середнього кільцевого. У різних видів ссавців м'язова оболонка сечоводів розвинена неоднаково, зовнішньою оболонкою є адвентиція (рис. 165).

Рис. 165. Поперечний розріз сечопроводу свині:

а-епітелій; б-власна пластинка слизової оболонки; в-три шари м'язової оболонки.

М'язова оболонка сечового міхура тришарова. Шари нечітко виражені, зовнішній і внутрішній — подовжні, а середній — кільцевий, у ділянці шийки він утворює сфінктер сечового міхура. Кожний із м'язових шарів складається із більш-менш розвинених пучків, розділених значними прошарками пухкої сполучної тканини, збагаченої кровоносними судинами. Така будова м'язової оболонки має фізіологічне обгрунтування — різне наповнення цього органу сечою дає змогу збільшувати чи зменшувати свій об'єм і утворювати складки слизової оболонки.

Зовнішня оболонка сечового міхура з боку черевної порожнини серозна, а остання його поверхня — адвентиція. Іннервація сечового міхура здійснюється за рахунок симпатичних, парасимпатичних та спинальних нейронів. Нервові волокна в стінці сечового міхура утворюють підепітеліальне, міжм'язове та адвентиційне сплетення; в складі нервових сплетень знаходяться ганглії і окремі нейрони. Серед нейроцитів поряд з типовими мотонейронами мають місце і рецепторні нейроцити (клітини Догеля другого типу).

Сечівники самок утворюються трьома оболонками: слизовою, м'язовою та адвентицією. Слизова оболонка покрита плоским багатошаровим епітелієм. Власна пластинка утворена пухкою сполучною тканиною, має венозне сплетення, здатне до набрякання. М'язова оболонка побудована із окремих пучків міоцитів, які формують кільцевий та поздовжній шари. Зовнішня оболонка сформована сполучною тканиною, що містить пучки посмугованих м'язів, які утворюють зовнішній сфінктер сечового міхура.

Іннервація сечівника добре розвинена. В зовнішній оболонці знаходиться основне нервове сплетення з численними гангліями; велике нервове сплетення знаходиться в підепітеліальній сполучній тканині з своєрідними вільними нервовими закінченнями. Сечівник самців входить до складу пеніса, тому описаний в органах розмноження.