ЦИТОЛОГІЯ, ГІСТОЛОГІЯ, ЕМБРІОЛОГІЯ - 2008

Розділ 4. СПЕЦІАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ

4.10 Статева система

Статева система забезпечує репродуктивні функції, що здійснюються шляхом утворення статевих клітин - сперматозоїдів та овоцитів, злиттям яких починається розвиток зародка. Разом з тим органи статевої системи забезпечують його подальший розвиток, синтезують гормони, які регулюють процеси розмноження.

Статева система самця та самки складається з гонад — статевих залоз, статевих вивідних шляхів, додаткових статевих залоз і копулятивних органів.

Стать зумовлюється генетично через статеві хромосоми (ХУ — самця, XX у самиці). Розвиток статевої системи спочатку відбувається у вигляді морфологічно індеферентної стадії і тісно пов'язаний з розвитком органів сечовиділення. Статеві клітини у самців утворюються в сім'яниках, у самок — в яєчниках. Ці органи закладаються у вигляді статевих складок — потовщень серозної оболонки на поверхні первинних нирок. У ці потовщення вростають клітини серозної оболонки. Потім складки відокремлюються від первинних нирок і всередину їх епітелію мігрують гематогенно із жовткової ентодерми статеві клітини — гаметобласти, що характеризуються великими клітинними ядрами, високою активністю лужної фосфатази і підвищеним рівнем глікогену в цитоплазмі.

При розвитку статевих органів самця в індеферентній статевій закладці інтенсивно розмножуються епітеліальні клітини, які формуютьтяжі, що перетворюються у звивисті сім'яні канальці. В них продовжується розвиток статевих клітин. Звивисті сім'яні канальці з'єднуються з канальцями первинної нирки за допомогою проміжних канальців, останні являють собою зачатки прямих канальців і сітки сім'яника. Канальці первинної нирки перетворюються у придаток сім'яника, а проток первинної нирки (вольфів) — в сім’япроводи. Поряд з протоками первинної нирки — паралельно їм — утворюються парні мюллерові (навколишні) протоки, які зливаються на задньому кінці тіла в загальну непарну протоку. У самців мюллерові протоки редукуються і від них залишаються рудименти краніальних і каудальних кінців. Додаткові статеві залози розвиваються за рахунок стінок сім'япроводу.

Опускаються сім'яники в результаті скорочення зв'язки зачатка при його рості, направляється від сім'яників до пахвинного кільця. Затримка опускання сім'яників із черевної порожнини в мошонку є причиною крипторхізму.

При розвитку статевих органів самки епітеліальні клітини статевої закладки розмножуються, формують групи, а закладка перетворюється у яєчник. В другій половині ембріонального розвитку ці клітини редукуються у центральній частині і зберігаються лише на периферії, поділяються мезенхімою на яйцеві шари. Всередині цих шарів знаходяться статеві клітини. Шари поділяються на фолікули. Останні складаються з однієї яйцевої клітини, покритої фолікулярним епітелієм. В одному фолікулі кішок буває до семи яйцеклітин. В закладці яєчника, як в сім'янику, через проміжні канальці встановлюється зв'язок з первинною ниркою, потім ці структури редукуються і від останньої залишаються лише придаток яєчника, а від її протоки — сполучнотканинний тяж — гертнерів канал. Протоки первинної нирки (вольфові) редукуються. Мюллерові протоки, навпаки, розвиваються у маткові труби та роги матки. Задня частина мюллерових протоків зростається у матку і піхву.

Розвиток зовнішніх органів пов'язаний з перетворенням в ділянці клоаки.

По середній лінії краніальніше проктодеума утворюється статевий горбик, на його каудальній поверхні знаходяться дві статевих складки, що тягнуться до проктодему. З кожного боку утворюються статеві валики. Між статевими складками знаходиться сечостатевий отвір, який відмежовується від анального при поділі клоаки уроректальною складкою. У зародка самця статевий горбик утворює пеніс, а статеві валики — мошонку. Сечовидільний канал формується за рахунок статевих складок.

У самок із статевого горбика утворюється клітор, із статевих складок і валиків — статеві губи.