Основи еволюції - Корж О.П. - 2006

Частина I. МІКРОЕВОЛЮЦІЯ

Якщо б еволюція цілком і повністю залежала лише від природного добору,

то від бактерій походили б лише численні форми бактерій.

С. Оно

Сьогодні еволюційну теорію умовно поділяють на мікро та макроеволюцію. Змістом цієї частини є мікроеволюція, яка вивчає механізми, що зумовлюють появу нових біологічних форм і закінчуються видоутворенням. Хоча, на наш погляд, подібний поділ еволюційної теорії не зовсім коректний.

Мікроеволюція, за загальним визнанням, - найдосконаліше розроблена частина синтетичної еволюційної теорії. Більше того, на думку М.В. Тимофєєва-Ресовського, саме мікроеволюційне вчення виявляється в методологічному плані найбільш розробленою галуззю всього природознавства. Це єдиний розділ біологічних дисциплін, у межах якого виділено елементарні структури та процеси, що зумовлюють еволюційні зміни відповідних організмів. Використання означених методологічних підходів дозволяє детально вивчати з використанням експериментальних засобів природний перебіг еволюційних подій на макроеволюційному рівні.

У цьому випадку не можна не погодитися з Дж. Хорганом (автор книги «Кінець науки»), що будь-які еволюційні узагальнення обов'язково повинні містити природний добір: незважаючи на надзвичайні суперечки щодо значущості та реальності цього еволюційного фактора, немає жодних підстав сумніватись у його наявності. І в той же час навіть предмет цього розділу викликає неоднозначне сприйняття механізмів еволюціонування організмів.

Так, природний добір, як слушно зауважує С. Оно, є не єдиним еволюційним фактором, що уможливлює еволюційне перетворення організмів. Але які саме природні явища слід визнавати за еволюційні фактори? Тут думки різних фахівців певним чином розходяться.