СПЕЦІАЛЬНА ІХТІОЛОГІЯ - Р. С. Пентилюк - 2011

3. КЛАС КІСТКОВІ РИБИ (OSTEICHTHYES)

3.1 Підклас Лопатепері риби (Sarcopterygii)

3.1.1 Надряд Кистепері (Crossopterygii). Ряд Целакантоподібні (Coelacanthiformes)

Даний надряд включає один ряд - Целакантоподібні. Викопні останки целакантів (більше 30 видів) відомі починаючи від шарів девонського періоду, давниною близько 380 млн. років, до шарів верхньокрейдяної епохи, відкладених за 50-70 млн. років до нашого часу. Після крейдяного періоду жодних слідів цієї групи не було знайдено і її вважали вимерлою. Проте, в грудні 1938 р. несподівано попалася в Іст- Лондоні в улові південноафриканського траулера незвичайна крупна риба виявилася живим целакантом. За збігом обставин внутрішні частини

спійманої риби унаслідок затримки фіксації не збереглися, професор Дж. Д.Б. Сміт, хімік і іхтіолог, розпізнав її приналежність до стародавніх целакантових риб. У 1939 р. він опублікував перше повідомлення, а потім і детальний опис нової риби, названої їм латимерією (Latimeria chalumnae), на честь міс Куртене-Латимер, що отримала з траулера цю рибу для Музею Іст-Лондоні та передала її для вивчення. Виявлення живої целакантової риби з'явилося сенсацією, одним з найчудовіших відкриттів біологічної науки минулого століття. Целакантові риби близькі до Дводишних риб і відносяться разом з ними до групи лопатеперих (підклас Sarcopterygii), від якої походять наземні хребетні. Характерна риса лопатеперих риб - довга м'ясиста лопать в підставах парних плавників. Такі плавники нагадують кінцівки наземних хребетних тварин. Піймання цієї риби спонукало професора Сміта до подальших наполегливих пошуків. Через 14 років вони завершилися успіхом: був здобутий другий екземпляр і відкрито постійне житло целакантових риб у водах островів Коморських, що знаходяться в північній частині Мозамбікської протоки, між Мадагаскаром і Африкою. Перший екземпляр був «бродягою», що випадково зайшов до берегів Південної Африки. Целакантові риби живуть лише на крутих схилах біля берегів двох вулканічних островів Анжуан і Гранд-Комор. Вивчення целакантів, почате професором Смітом, продовжили французькі вчені з Мадагаскарського наукового інституту. Виявилось, що всі целакантові риби відносяться до того ж виду Latimeria chalumnae, що і перший спійманий екземпляр. Таким чином, лише один вид родини латимерієвих (Latimeriidae) ряду Целакантоподібних (Coelacanthiformes) з островів Коморських - це все, що залишилося до нашого часу від колись широко поширеною і багатої видами групи кистеперих риб.