СПЕЦІАЛЬНА ІХТІОЛОГІЯ - Р. С. Пентилюк - 2011

3. КЛАС КІСТКОВІ РИБИ (OSTEICHTHYES)

3.2. Підклас Променепері риби (Actinipterygii)

3.2.8. Надряд Перкоїдні риби (Percomorpha)

Майже всі перкоїдні риби характеризуються наявністю колючих не членистих променів в плавниках; положенням черевних плавників на грудях або на горлі (лише у риб рядів кефалеподібних і колюшкоподібних вони бувають розташовані позаду грудної області і в середній частині черева, як в примітивніших рядів); ктеноїдною, із зубчиками, лускою (але в деяких луска буває повторно циклоїдна, або замінюється кістковими бляшками, пластинками, або її немає зовсім); рот облямований зверху лише передщелепними кістками; плавальний міхур замкнутий, не сполучений з кишечником або його немає; на кістках голови у багатьох шип. Надряд перкоїдних риб перевершує за об'ємом інші надряди. Він включає 10 рядів - Бериксоподібні, Сонячникоподібні, Опахоподібні, Колюшкоподібні, Кефалеподібні, Суцільнозяброподібні, Окунеподібні, Скорпеноподібні, Камбалоподібні і Голкочеревоподібні. Всього він містить 190-200 родин, близько 1500 родів, близько 9000 видів.

Ряд Бериксоподібні (Beryciformes)

До цього ряду відносяться колючопері риби, близькі до окунеоподібних, але що відрізняються багатьма примітивними особливостями в будові черепа і плавників (черевні плавники, зокрема, у деяких представників ряду містять до 13 променів), а також іншими анатомічними ознаками. Ця група, що зазвичай розглядається як проміжна між м'якоперими і колючоперими костистими рибами, у багатьох відношеннях служить сполучною ланкою між ними. Беріксоподібні - дуже стародавні риби, що існують, судячи по знаходженнях викопних залишків, ще з крейдяного періоду. Ряд укладає 12 родин, що об'єднуються в три підряди. Всі бериксоподібні мешкають в морі і зустрічаються переважно в тропічних і субтропічних водах. Багато хто з них веде глибоководний або напівглибоководний спосіб життя в товщі води або в придонних горизонтах.

Підряд Стефаноберіксоподібні (Stephanoberycoidei)

У цьому підряді об'єднують три родини глибоководних риб, які характеризуються серед інших особливостей великою головою з сильно розвиненою системою слизових порожнин і каналів і великими легко опадаючими лусками. Всі вони мають слабкі колючки в плавниках.

Представники двох родин - гиберихтові (Gibberichthyidae) і стефанобериксові (Stephanoberycidae) - відомі лише за небагатьма екземплярами. Третя родина - меламфаєві (Melamphaidae) - містить вельми звичайних і чисельних риб товщі вод океанською глибоководною пелагіалі.

Підряд Барбудоподібні (Polymixioidei)

Характерними особливостями цього підряду є положення черевних плавників позаду грудних, знизу черево сплощення, довгий спинний плавник і, нарешті, наявність пари довгих вусиків на підборідді, що відразу відрізняють цих риб від інших бериксоподібних. Сюди відноситься лише одна родина.

Підряд Бериксоподібні (Berycoidei)

У бериксоподібних риб черевні плавники поміщаються під грудними, а вусики підборідь відсутні. Цей підряд містить 9 родин, представники яких сильно розрізняються на вигляд і за способом життя. Серед них є і риби, населяючі прибережні мілководдя в коралових рифів, і глибоководні риби, що мешкають біля дна над звалюванням континентального рівня або в товщі води відкритого океану. Деякі з бериксоподібних належать до об'єктів промислу.

Ряд Сонячникоподібні (Zeiformes)

Цей маленький ряд, що містить 3-6 родин і близько 50 видів риб, займає за своєю будовою проміжне місце між бериксоподібними і окунеоподібними рибами. Тіло в сонячникоподібних зазвичай стисле з боків, черевні плавники подовжені, промені колючого спинного плавника в багатьох довше променів другого спинного плавника, а колючі промені анального плавника, числом 1-4, зазвичай утворюють більш менш відособлений короткий колючий анальний плавник. Всі сонячникоподібні - морські риби, що живуть в берегів і уздовж схилу материкової мілини тропічного і теплого морів. Основні родини - сонячникові, капрові, лускоголчаті.

Ряд Опахоподібні або Лампрідоподібні (Lampridiformes)

Об'єднувані в цьому ряді риби сильно розрізняються по зовнішньому вигляду, але мають ряд загальних особливостей анатомічної будови. Колючки в плавниках у них відсутні, а плавальний міхур, якщо він є, не

з'єднується із стравоходом. Рот у них всмоктувального типу, висувний і беззубий. Черевні плавники розташовані під грудними або їх немає взагалі. Опахоподібні - дуже своєрідна група риб, родинні зв'язки яких недостатньо ясні. Мабуть, щонайближче вони стоять до бериксоподібних риб. До цього ряду належать 6 родин: опахові, або лампридові, велиферові, лофотові, ремінь-риби, або оселедцеві королі, вогмерові і паличко- хвостові. Всі вони належать до риб відкритого океану і зазвичай зустрічаються на більш менш значній глибині, хоча можуть попадатися і в поверхневих шарах.

Ряд Колюшкоподібні (Gasterosteiformes)

Характерні для цього ряду положення черевних плавників на грудях або далі назад, на череві; більш менш трубковидна форма рила; у багатьох кісткові пластинки на боках тіла. Більшість видів дрібні, не більше 30 см. У ряді колюшкоподібних три підряди: колюшковидні, трубориловидні і голковидні, такі, що містять 9 родин і близько 200 видів. Більшість видів мешкають в теплих морях, але деякі поширені і на Крайній Півночі, в прісних водах.

Підряд Колюшковидні (Gastrosteoidei)

В колюшковидних попереду спинного плавника є 2 або більше не зв'язаних перетинкою окремих колючок. Спинний і анальний плавники містять гіллясті промені. Черевні плавники знаходяться недалеко позаду від грудних, кінці яких заходять за їх підставу. У черевних плавниках завжди (за єдиним виключенням Indostomus) є колючий промінь. Поширені в північній півкулі. Підряд колюшковидних включає 3 родини: колюшкові, аулоринхові, індостомові.

Підряд Флейторилоподібні (Aulostomoidei)

Черевні плавники у флейторилоподібних далеко відсунуті назад від грудних. Промені в спинному і анальному плавниках не гіллясті. Рило трубковидне. Сюди відносяться родини: флейторилові, свистулькові, бекасині і кривохвостові, поширені в теплих морях.

Підряд Голкоподібних (Syngnathoidei)

Представники цієї групи відрізняються від всіх інших сучасних риб не лише дивним виглядом, але і анатомічними і біологічними особливостями. Всі вони мають довге трубковидне рило, з беззубим ротом

на кінці, що служить для засмоктування їжі шляхом швидкого втягування води. Є повний або частковий зовнішній панцир у вигляді кісткових пластинок. Ікра інкубується в спеціальній зовнішній сумці. Нирки примітивні, безклубочкові. Зябра лопатевидні, розташовані пучками. Сюди відносяться дві родини: іглові і трубкорилові.

Ряд Кефалеподібні (Mugiliformes)

У кефалеподібних риб є два спинні плавники; вони короткі і розділені значним проміжком. Черевні плавники відсунуті назад від грудей, але знаходяться попереду середини черева. Хвостовий плавник з виїмками. Тіло і голова покриті циклоїдною або ктеноїдною лускою. Ікра дрібна, пелагічна (плавуча). Кефалеподібні поширені в тропічних і помірно-теплих морів. Ряд включає три родини риб: хижі баракудові, м'ясоїдні кефалеві і бентоїдні пальцеперові, що виділяються зазвичай в особливі підряди.

До цього ж ряду зазвичай відносили атеринових риб, проте їх розвиток (і спосіб життя) дуже сильно відрізняється від розвитку сучасних кефалеподібних і в той же час близький до розвитку сарганоподібних. Зараз їх зближують з сарганоподібними. Кефалеподібні досягають крупної величини і мають істотне практичне значення як промислові риби.

Ряд Суцільнозяброподібні (Synbranchiformes)

Ці риби - справжні вугрі на вигляд. Але їх внутрішня будова і розвиток показують, що насправді вони близькі до окунеподібних, хоча мають ряд дуже своєрідних особливостей. Зяброві отвори у них сполучені в одну щілину на горлі. Зябра зазвичай зредуковані. Чудові їх спеціальні пристосування до дихання атмосферним повітрям за допомогою особливих пристроїв глотки і кишечника. Суцільнозяброподібні живуть в прісних і солонцюватих водах Південної і Східної Азії, Австралії, тропічної частини Америки, тропічної Африки. У цьому ряді три родини: алабетові, суцільнозяброві і кучиєві.

Ряд Окунеподібні (Perciformes)

Окунеподібних - найбільш обширний ряд риб, що включає не менше 150 родин, що групуються в 20-21 підряд. Цей ряд містить, мабуть, понад 6000 видів риб, поширених по найрізноманітніших водоймищах нашої планети. Плавники в окунеподібних зазвичай з колючками. Черевні плавники, якщо є, не більше ніж з 6 променями і розташовані зазвичай під підставою грудних або попереду них, на горлі. Основи грудних плавників розташовані криво або перпендикулярно до довгої осі тіла. Немає жирового плавника. Плавальний міхур не має зв'язку з кишечником, або його немає зовсім.

Підряд Окунеподібні (Percoidei)

Окунеподібні - дуже різноманітний підряд. Характерні для них наявність одного добре розвиненого колючого променя в черевних плавниках, добре розвинених, як правило, колючих променів в спинному і анальному плавниках, положення черевних плавників під підставою грудних, рідко попереду або трохи ззаду. Цей підряд містить близько 50 родин.

Підряд Прилипалоподібні (Echeneoidei)

У цьому підряді одна родина.

Підряд Губаноподібні (Labroidei)

Губаноподібні - прибережні морські риби, що мешкають головним чином в тропічних і субтропічних водах. Вони живуть на невеликій глибині в коралових рифів, серед скель і каменів або у водоростевих чагарниках. Нижньоглоточні кісті у представників цього підряду зрощені в єдину пластину, а «жувальні» глоткові зуби добре розвинені і пристосовані для перетирання твердої їжі. Спинний плавник завжди один, з колючими променями в передній частині. Забарвлення губановидних дуже мінливе і інколи надзвичайно яскраве. До губаноподібних відносяться три родини - губанові, риби-папуги і австралійські губани. Багато хто з цих риб має їстівне і смачне м'ясо, проте, не утворюючи масових скупчень, вони використовуються лише для місцевого вжитку.

Підряд Трахиноподібн, або Дракончикоподібні (Trachinoidei)

Трахиноподібні риби мають низьке подовжене тіло, зазвичай з коротким тулубом і довгим, стислим з боків хвостом. Спинний плавник або один, довгий, або роздільний на короткий передній і довгий задній. Анальний плавник довгий, зазвичай без колючих променів, рідше з 1-2 колючими променями. Грудні плавники зазвичай з широкою основою, черевні розташовані попереду них або, рідше, під ними. Рот зазвичай великий, кінцевий або косий, направлений вгору. Майже всі трахиноподібні - донні риби, небагато - батипелагічні, глибоководні. До трахиноподібних відносять 16 родин, найважливіші з яких волосозубі, великоротові, або опистогнатові, батимастерові, дракончикові, звіздарикові і живоглотові, або хиазмодові.

Підряд Нототенієподібні (Notothenioidei)

Своєрідна група з п'яти близькоспоріднених родин, що об'єднуються в цей підряд, живе лише в Антарктиці і частково в суміжних водах південної півкулі, будучи по своєму поширенню найпівденнішою в світі групою риб. За формою тіла і плавників і по забарвленню багато представників цієї групи дивно нагадують то наших далекосхідних рогаток (Cottidae), то терпугових риб (Hexagrammidae), але схожість це чисто зовнішнє, оскільки воно не зобов'язане більш менш близькій спорідненості. При загальному окунеподібному типові будови нототениеподібні риби відрізняються своєрідною будовою скелета грудного плавника (є лише три кісточки для прикріплення плавникових променів). У всіх одна пара ніздрів. Бічна лінія на тілі часто представлена трьома гілками, з яких серединна розташована зазвичай лише в задній частині тіла. Якщо зяброва кришка озброєна, то шип розвинений зазвичай на кісті кришки. У плавниках немає гострого шипа. Черевні плавники попереду грудних, з одним не членистим і п'ятьма гіллястими променями. Тіло зазвичай покрите лускою, рідше голе. Майже все нототенієподібні - дрібні і середнього розміру риби, лише небагато видів досягають метрової довжини або більш. Останніми роками деякі види придбали промислове значення. У підряді нототениеподібних риб відомо трохи більш ста видів, що належать до 34 родів. Це переважно донні і придонні морські риби, але деякі з них повторно пристосувалися до пелагічного способу життя, використовуючи багаті кормові ресурси відкритих океанічних вод. З п'яти родин нототениеподібних лише одна родина щокорогових (Bovichthyidae) характерні для помірних вод південної півкулі. Інші родини (Nototheniidae, Harpagiferidae, Bathydraconidae і Chaenichthyidae) є переважно антарктичними, оскільки найбільшої видової і родової різноманітності вони досягають в холодних водах, що омивають Антарктиду. У донній фауні Антарктики до нототениеподібних риб відноситься близько /₄ видів, що населяють її, тоді як відомі тут інші родини (скати, паркетники, ликоди, морські слимаки) представлені лише небагатьма видами. При цьому поважно відзначити, що майже всі види нототениеподібних і переважна більшість їх родів є ендеміками антарктичної області, оскільки не зустрічаються за її межами. Настільки високий ендемізм - явище невідоме для інших великих фауністичних районів Світового океану. Антарктику можна назвати, таким чином, царством нототенієвидних риб. До нототениеподібних відносяться родини: щокорогові, нототенієві, бородаткові, плосконосові і білокровні риб.

Собачкоподібні риби мають подовжене, в деяких вугроподібне тіло, з довгими спинним і анальним плавниками. Черевні плавники сидять зазвичай на горлі і містять не більше 5 променів, або їх зовсім немає. Грудні плавники з широкою основою, зазвичай розташованою перпендикулярно до довгої осі тіла. Луска зазвичай дрібна, або її немає, шкіра гола з рясним виділенням слизу. До собачкоподібних відноситься багато родин; найважливіші з них: собачкові, зубаткові, троєпері, клинові, стихеєві, птилихтові, маслюкові, кривороті.

Підряд Бельдюгоподібні (Zoarcoidei)

У підряді одна родина.

Підряд Ікостеєподібні (Icosteoidei)

У цьому підряді також налічується одна родина.

Підряд Шиндлерієподібні (Schindlerioidei)

У цьому підряді налічується лише одна родина.

Підряд Пісчанкоподібні (Ammodytoidei)

Включає єдину родину - пісчанкові.

Підряд Ліроподібні або Песькаркоподібні (Callionymoidei)

Своєрідні невеликі риби цього підряду, так само як піщанки, тримаються на піщаному дні, зариваючись в пісок при небезпеці. Є дві родини: риби-ліри, або піскаркові, і драконетові.

Підряд Бичкоподібні (Gobioidei)

Відмітна особливість бичкоподібних - будова черевних плавників, в яких промені, обернені назовні, коротше за промені, обернені всередину. Як правило, черевні плавники сильно зближують і навіть зливаються між собою, утворюючи воронку. Розташовані вони на грудях. Перший спинний плавник зазвичай малий, складається із слабких колючих, точніше, не гіллястих променів; зрідка він відсутній або зв'язаний перетинкою з другим спинним, який завжди є. Підряд бичкоподібних містить близько десятка родин, з яких цікаві головешкові, риацихтові, бичкові, стрічкобичкові, мікродесмові і мулисті стрибуни.

Підряд Куртусоподібні (Kurtoidei)

До цього підряду відносяться лише 2 види.

Підряд Хірургоподібні (Acanthuroidei)

Цей підряд, що відрізняється від інших окунеподібних риб деякими особливостями скелета, укладає лише три родини. Всі хірургоподібні належать до прибережних морських риб, які мешкають в тропічних водах переважно в коралових рифів. Вони мають стисле з боків тіло, дуже дрібну луску і слабкі зуби. Дуже характерною рисою цієї групи риб є проходження пелагічної стадії в індивідуальному розвитку, причому їх своєрідні личинки сильно відрізняються від дорослих особин. Більшість видів підряду відносяться до рослиноїдних риб.

Підряд Волосохвостоподібні (Trichiuroidei)

Волосохвостподібні - своєрідна група хижих морських риб, ведучих пелагічний спосіб життя. Всі вони мають в тій або іншій мірі подовжене тіло, великий рот і потужні кликоподібні зуби. Спинний плавник складається з колючої і м'якої частин. Представники цього підряду виявляють досить значну схожість із скумбрієподібними рибами, від яких вони відрізняються деякими анатомічними особливостями. До підряду відносяться дві родини — гемпилові і волосохвості, які поширені в теплих морях і океанах всього світу.

Підряд Скумбрієподібні (Scombroidei)

Цей ряд включає одну родину добре відомих риб.

Підряд Мечерилоподібні (Xiphioidei)

До цього підряду відносяться три родини високоспеціалізованих морських риб, ведучих пелагічний спосіб життя і типових головним чином у відкритих водах далеко від берегів. Вони характеризуються такими особливостями скелета, як зрощення носових кісток в тверде вирощування («меч») або їх відсутність, гладка поверхня лобових кісток, мале число хребців. Грудні плавники в мечерилоподібних розташовані біля нижнього краю тіла, а черевні або зовсім не розвинені, або представлені небагатьма

(від 1 до 3) променями. Викопні залишки представників цього підряду відомі починаючи з міоценових відкладень: мечерилоподібних існують вже близько 60 млн. років. Деякі риби, що належать до даного підряду, досягають дуже великих розмірів і разом з рибами-місяцями (Molidae) належать до найкрупніших сучасних костистих риб. Всі вони мають смачне м'ясо і служать об'єктами риболовецького промислу.

Підряд Строматеєподібні (Stromateoidei)

Строматеєподібні - невеликий підряд окунеподібних риб, що укладає 6 родин і що характеризується наявністю два забезпечених зубами мішковидних виростів глотки позаду останньої зябрової дуги (ці утворення відсутні лише в родині амарсипових). Зовнішній вигляд представників цієї групи досить всілякий, але всі вони мають багато загального в будові голови. Тупоносе, декілька виступаюче вперед рило, великі очі, оточені жировою тканиною, майже прихована під передочноямковою кістю верхня щелепа - ось зовнішні ознаки, по яких строматеєподібні з першого погляду відрізняються від інших риб. Застосовуючи антропоморфічне порівняння, можна сказати, що всі вони мають ледве дурнувате і декілька стривожене вираження. У цьому підряді об'єднуються морські риби, що населяють тропічні і помірні води і відсутні лише в найбільш холодних районах Арктики і високої Антарктики. Як правило, вони ведуть пелагічний спосіб життя, але є в цій групі і придонні види. Для мальків строматеєподібних дуже характерне спільне проживання з медузами, сифонофорами або пелагічними покривниками, під якими вони ховаються від хижаків. Інколи рибки навіть поселяються в гастроваскулярній порожнині медуз або усередині колонії пирозом-вогнетілок. Таке співжиття не лише дає малькам хороше укриття, але і забезпечує ним стіл: тут вони мають можливість харчуватися залишками їжі своїх «господарів», а в деяких випадках наголошується і обкусування частин тіла самих заступників. В ході пристосування до такого способу життя у цих риб виробився особливий механізм захисту від отруйливих жалких кліток медуз. Мальки строматеєподібних значно менш інших риб сприйнятливі до токсичних речовин своїх «господарів», хоча зовсім не володіють повним імунітетом до них. До того ж їх тіло часто буває покрито товстою слизистою оболонкою. У дорослому стані представники цього підряду вже не потребують подібного заступництва, але багато хто з них продовжує «зберігати інтерес» до м'якотілих безхребетних, використовуючи їх виключно як об'єкт живлення.

Ползуноподібні риби чудові перш за все пристосованістю до дихання атмосферним повітрям. У них зяброва порожнина розширена вгору. У цьому особливому розширенні поміщається додатковий орган дихання у вигляді пластинчастих виростів, покритих слизистим епітелієм і рясно забезпечених кровоносними судинами. Лабірінтоподібно зігнуті пластинки, створюючи цей орган, відходять від першої зябрової дуги («лабіринтовий орган» повзунових риб), або він має декілька інша будова (у змієголових риб). Тіло і голова повзуновидних риб покриті ктеноїдною лускою. Спинний плавник один з колючою і м'якою частинами. Хвостовий плавник закруглений. Черевні плавники розташовані на грудях, під грудними. Плавальний міхур ззаду роздвоєний і продовжений в хвостову частину тіла. Повзуновидні риби поширені в Африці, в Південній і Південно-східній Азії. Підряд повзуноподібних включає три родини: повзунові, щукоголові і змієголові.

Підряд Хоботнорилоподібні (Mastacembeloidei)

Риби цього підряду мають вугроподібну форму тіла, але наявність колючок в плавниках, будова скелета і інші ознаки свідчать, що вони відносяться до окунеоподібних. Хоботнорилоподібні поширені в прісних водах тропічної Африки і Південно-східної Азії.

Ряд Скорпеноподібні (Scorpaeniformes)

Скорпеноподібні близькі до окунеоподібних. У них також є колючі промені в плавниках, черевні плавники розташовані під грудними, плавальний міхур (якщо він є) не пов'язаний з кишечником. Відрізняє скорпеноподібних присутність так званої підочноямкової опори — кісткової перемички, що пересікає щоку під оком; вона легко промацується крізь тонку шкіру щоки. Тому скорпеноподібних риб називають також панцирещокими. Майже все скорпеноподібні - донні або придонні риби. Їх тіло і особливо голова ширші і плескаті, чим в окунеподібних. Ряд скорпеноподібних включає близько семи підрядів, з яких найважливіші: Скорпеновидні, Терпуговидні, Плоско-голововидні, Рогатковидні, Долвгоперовидні.

Підряд Скорпеновидні (Scorpaenoidei)

До скорпеновидних відноситься 5-6 родин, з яких нижче розглядаються 3 родини: Скорпенові, Бородавчаткові і Тріглові.

Голова у терпуговидних риб, на відміну від інших скорпеновидних, не має, як правило, кісткових гребенів і шипа. Колючі промені в плавниках слабо розвинені. Черевні плавники розташовані небагато позаду грудних. Тіло покрите лускою. На боках тіла є одна або декілька бічних ліній. У багатьох розвинені лише передні ніздрі, а задні зредуковані. Спинний плавник один, або їх два. Терпуговидні живуть лише в північній частині Тихого океану. У цьому підряді дві родини - терпугові і аноплопомові.

Підряд Плоскоголововидні (Platycephaloidei)

Представлений однієї родиною плоскоголових.

Підряд Рогатко видні (Cottoidei)

У рогатковидних риб шкіра, як правило, не покрита лускою звичайного типа, вона гола або несе шипики, горбки, дрібні лусковидні пластинки, типа шипуватих збільшених ктеноїдних луски, або покрита крупними пластинками, що одягають тіло в панцир, який надає йому восьмигранну форму. Тверді колючі промені в спинному плавнику зазвичай відсутні. До підряду рогатковидних риб відноситься група близьких, власне рогатковидних родин: рогаткові, голом'янкові, рамфокотові, триглорогаткові, вусаті і мармурові бички, волосаткові, психролютові, а також родини агонових, пинагорових і морських слимаків. Власне рогатковидні риби мають зазвичай незграбне коротке товсте тіло з великою головою, що не зрідка досягає однієї третини довжини риби, і тулубом, що швидко звужується до хвоста. Саме за головатість їх часто називають бичками або північними бичками, хоча вони не мають нічого загального з бичковими рибами родини Gobiidae помірного і теплого морів. Тіло власне рогатковидних риб зазвичай голе або лише частково покрито кістковими пластинками, бляшками або шипиками. Справжньої луски у них, як правило, не буває. У всіх видів є два спинні плавники, що рідше зливаються в один; немає справжніх колючок в спинних і анальному плавниках. Колючий промінь буває лише в черевному плавнику. У всіх дуже великі віялоподібні грудні плавники, нижні промені яких зазвичай потовщені і укорочені, так що риба може ними спиратися на дно, використовувати їх для повільного пересування по дну і закопування в ґрунт. Верхня велика частина плавника може служити рибі для викликання струму води довкола голови, сприяючого кращому постачанню зябер киснем. Таке пристосування особливе важливе для них, оскільки багато видів цієї групи - хижаки-пастковики, ведучі малорухливий спосіб життя. На голові часто присутні гребені, горби або шип; як правило, верхній, інколи другий шип передкришки розвинений сильніше за інших. У багатьох на голові і тулубі є різні шкірясті вирости у вигляді вусиків і мочок. У всіх немає плавального міхура. Рот в рогаток зазвичай дуже великий, тому вони можуть заковтувати досить велику здобич, не зрідка такої ж довжини, як і сам хижак. Більшість видів харчуються різними донними безхребетними, але деякі, особливо крупні особини в основному рибою. Багато представників цієї групи досить яскраво забарвлені, наприклад шлемоносні бички (Gymnacanthus), напівлускові бички (Hemilepidotus) і багато інших. Самці, як правило, забарвлені яскравіше за самок, особливо під час нересту. Деякі можуть змінювати забарвлення тіла залежно від загального тону навколишнього оточення. Види, що живуть на значних глибинах, забарвлені в однотонні сіро-чорно-коричневі тони. Часто у них порожнина тіла і рота також темна. Власне рогатковидні риби живуть в помірних і холодних водах північного і частково південного півкуль, відсутні в теплих морях. Це дуже багата видами група риб, що включає до 11 родин. Найбільш багаті видами родини керчакових (Cottidae) і психролютових (Psychrolutidae). Останні родини представлені одиничними родами і видами.

Підряд Довгоперовидні (Dactylopteroidei)

Довгоперовидні зовні дуже нагадують морських півнів (Triglidae), але відрізняються від них і від інших окунеподібних риб значною своєрідністю скелета черепа і плечового поясу, що мають ряд примітивних особливостей будови. До підряду відносять лише одну родину.

Ряд Камбалоподібні (Pleuronectiformes)

До складу дуже обширного ряду камбалоподібних входить близько 500 видів, що об'єднуються в 116 родів. Він підрозділяється на три підряди, включаючи шість родин. Камбалоподібні характеризуються несиметричним, сильно стислим з боків високим тілом, одна сторона якого функціонально перетворена в нижню, а інша - у верхню. Обидва ока у дорослих риб розташовано на одній стороні - в одних груп на правій (правосторонні камбали), в інших на лівій. Сторони тіла зазвичай розрізняються за кольором, характеру луски і бічної лінії; сліпа сторона, як правило, світла, а очна більш менш яскраво забарвлена, часто з плямистим або поперечносмугастим узором. Спинний і анальний плавники в камбалоподібних довгі, черевні розташовуються попереду грудних. Переважна більшість видів камбалоподібних мешкають в субтропічних і тропічних водах, значно менше видів живе в помірних морях, і дуже небагато заходять в арктичні моря. Найбільш багата і всіляка фауна камбал в Тихому океані. Камбалоподібні - морські риби, що мешкають переважно в прибережній зоні. Деякі види заходять в річки, дуже небагато живуть на великих глибинах. Дорослі камбали, як правило, ведуть донний спосіб життя, лежачи непорушно на сліпій стороні тіла, закопавшись в ґрунт так, що видні лише верхня частина голови і ока. Зариваються камбали швидко; лежачи на дні, енергійними хвилеподібними рухами країв тіла вони миттєво взмучивають ґрунт і опускаються в поглиблення, що утворилося. Взмучений ґрунт, осідаючи, засипає камбалу, яка, крім того, врізається в дно краями тіла. Лежачи на дні, камбали маскуються під колір довколишньої ділянки дна. Багато камбал володіють дивовижною здатністю швидко змінювати забарвлення своєї очної сторони тіла залежно від кольору і малюнка дна; вони відтворюють його настільки абсолютно, що стають майже непомітними. Ця властивість пов'язана із зоровими сприйняттями; засліплені риби такою здатністю не володіють. Камбали малорухливі; за рідким виключенням, вони погані плавці. Плавають вони, здійснюючи коливальні рухи своїми довгими спинним і анальним плавниками, інколи навзнаки, сліпою стороною донизу. В разі небезпеки обертаються на ребро, спиною вгору і, як блискавка, мчаться вперед, після чого знову перевертаються сліпою стороною до дна і лягають. Переважну більшість камбал не здійснюють віддалених міграцій, виробляючи сезонні переміщення на вельми обмежені простори. Багато хто з них відходить від берегів на зимівлю, а навесні для розмноження і відгодівлі личать до берега. Камбалоподібні в основному хижі і м'ясоїдні риби. Харчуються рибами, донними безхребетними - ракоподібними, молюсками, черв'яками та ін. Розміри їх різні. Дрібні види ледве досягають довжини 6-7 см і ваги декількох грамів, а найбільші до 470 см і вага близько 330 кг (палтус). В деяких видів виражений статевий диморфізм. Самці від самок відрізняються меншими розмірами, великою відстанню між очима, більшою довжиною перших променів спинного і грудних плавників. Розмножуються камбали переважно навесні і літом, а деякі північні види восени і навіть взимку, причому самці дозрівають зазвичай раніше самок. Ікру викидають на дні. У переважної більшості вона пелагічна: спливає у верхні шари води і там розвивається, в деяких розвивається в товщі води (батипелагічна), а в п'яти видів камбал ікра має клейку оболонку і розвивається на дні або в дна. Плодючість камбал різна, крупні риби викидають до 13 млн. ікринок. Тропічні і субтропічні види викидають в основному дрібні ікринки (діаметром не більше 1-1,5мм) з однією або декількома жировими краплями, а більшість мешканців помірних і північних вод викидають крупні ікринки без жирових крапель. Період ембріонального розвитку камбал залежно від розмірів ікринок і температури води сильно коливається. Розвиток дрібних ікринок тропічних видів триває не більше двох діб (в деяких завершується протягом однієї ночі), а крупні ікринки північних видів розвиваються протягом декількох тижнів і навіть місяців. Личинки камбалоподібних симетричні, очі їх розташовані на обох сторонах голови (одне око на правій, інший на лівій). Личинки камбал спочатку абсолютно прозорі, сповна симетричні і плавають звичайним для всіх риб чином, спиною вгору. У міру зростання і розвитку личинки поступово опускаються в глибші шари води, зазнаючи при цьому дуже складні зміни (метаморфоз), в процесі яких втрачається двостороння симетрія тіла і вся будова пристосовується до проживання на дні. Зовнішньою ознакою асиметрії є початок переміщення до краю голови ока майбутньої нижньої сліпої сторони. Переважне зростання однієї сторони тіла наводить до того, що око цієї сторони переходить спочатку на край голови, а потім на майбутню очну сторону. Є і декілька таких видів камбал, в яких перехідне око зупиняється на ребрі голови. Тіло сплощується з боків, стає вищим, спинний плавник просувається вперед, на голову, відбувається нерівномірне зростання деяких органів і тканин. В результаті кістки черепа деформуються, рот у багатьох скривлюється, розвивається асиметрія зябрового апарату і, в деяких видів, грудних і черевних плавників. Відбувається часткова або повна втрата забарвлення сліпою стороною. Біля цього часу памолодь камбал опускається на дно і лягає на сліпу сторону. Камбали - важливі промислові риби, особливо в північній півкулі. Ловлять їх головним чином відтер-тралами, снюр-неводами, близнюковими неводами, різними крючковими знаряддями лову і т.д. М'ясо камбал, особливо палтусів, володіє високими смаковими якостями. Ряд камбалоподібних розділяється на три підряди: Псетодовидні, Камбаловидні і Солеєвидні.

Підряд Псетодовидні (Psettodoidei)

Підряд псетодовидних містить всього одну родину Псетодові (Psettodidae) з одним родом Псетоди (Psettodes). Відомо всього два види псетодів, з яких один - азіатський псетод (Psettodes ernmei) мешкає в Індійському океані, Червоному морі, водах Малайського архіпелагу, біля берегів Південно-східної Азії, а інший - африканський псетод (P. belcheri) водиться в тропічних водах Західної Африки. Псетодові відрізняються від інших камбалових наявністю колючих променів в спинному і черевному плавниках, причому спинний плавник у них не заходить на голову. Рот великий, зуби добре розвинені. Перехідне (верхнє) око розташовується на верхньому ребрі голови. По багатьом скелетним ознакам вони більш схожі з окунеподібні рибами, чим з камбаловими. Псетоди досягають довжини 70см.

Підряд Камбаловидні (Pleuronectoidei)

Риби цього підряду характеризуються тим, що спинний плавник у них заходить на голову, в плавниках немає колючих променів, рот кінцевий або нижня щелепа виступає, край кісті передкришки вільний, не прикритий шкірою. До камбалоподібних належать родини ромбових і камбалових.

Підряд Солеєвидні (Soleoidei)

Солеєвидні ще більш спеціалізовані, ніж камбаловидні. Тіло у них довгасте, листоподібне або язиковидне, за що їх називають також морськими язиками. Край передкришки у них покритий шкірою, не вільний, як в камбалоподібних. Передній край голови закруглений і виступає вперед рила, рот маленький і викривлений, не кінцевий, як в камбалоподібних. Очі маленькі. Солеєвидні поширені в тропічних і субтропічних морях, особливо чисельні у водах Індійського і західній частині Тихого океану. Ікра в солеєвидних дрібна, пелагічна, з багатьма жировими краплями. Підряд солеєвидних включає дві родини - Солеєві, або Косороті, і Циноглосові або Морські язики.

Ряд Голкочеревоподібні або Скалозубоподібні (Tetraodontiformes)

Голкочеревоподібні риби - одна з найбільш чисельних груп, що населяє переважно прибережні тропічні і субтропічні води Світового океану і що приголомшує різноманітністю своїх воістину дивних адаптації. У всіх представників цього ряду верхньощелепні кістки (передщелепні і щелепні) щільно сполучені або навіть зростаються один з одним. Як верхня, так і нижня щелепа озброєна міцними зубами, які зливаються між собою, утворюючи ріжучі пластини в деяких підрядів. Рот маленький. Черевні плавники, якщо є, розташовуються на грудях під грудними плавниками; сильно видозмінені: м'які промені зазвичай відсутні, а колючки в деяких сімейств зливаються в єдиний шип, ув'язнений в спеціальну шкірну кишеню. Зяброві отвори у вигляді невеликої щілини перед підставою грудних плавників. В деяких груп розвивається повітряний мішок, що представляє собою виріст кишечника і служить для роздмухування тіла при наповненні його водою або повітрям. Лусковий покрив зазвичай сильно видозмінений і представлений кістковими пластинками, шипом, голками або дрібними шипиками.

Голкочеревоподібні - риби переважно м'ясоїдні або всеїдні, невід'ємний компонент населення коралових рифів, в лабіринтах яких вони знаходять притулок і їжу. Деякі представники родин спинорогових, єдинорогових і голкочеревних, харчуючись коралами, своїми потужними зубами, подібно до дбайливих садівників, «обстригають» їх вапняні гілочки. Невелика доля тваринної тканини в коралах в порівнянні з масою вапняного скелета вимушує їх розмелювати і пропускати через кишечник величезні кількості коралів і, таким чином, брати участь в утворенні білого коралового піску, що прикрашає пляжі багатьох тропічних островів. Ряд Голкочеревоподібних містить чотири підряди - спинороговидні, кузовковидні, голкочеревовидні та риби-місяці.