МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 2. БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ І МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ

2.3. МЕДИЧНА ПРОТОЗООЛОГІЯ

Тип Саркоджгутикові (Sarcomastigophora)

Клас Справжні амеби (Lobozea)

Амеби - найбільш просто організовані найпростіші. Цитоплазма відмежована від зовнішнього середовища лише мембраною, тому тіло не має постійної форми. Органоїдами руху і захоплення їжі є псевдоподії (несправжні ніжки). Спосіб захоплення і перетравлення їжі називається фагоцитозом. Розмножуються переважно безстатевим способом - поділом на дві частини. При несприятливих умовах утворюють цисти. Медичне значення має ряд Амеби, який включає патогенну дизентерійну амебу і кілька видів непаразитичних амеб (кишкова, ротова, ін.).

Амеба дизентерійна (Entamoeba histolytica). Амеба дизентерійна (Entamoeba histolytica) - збудник амебіазу, або амебної дизентерії. Відкрита петербурзьким ученим Ф.О. Лешем у 1875 р.

Єдине джерело зараження - людина.

Рис. 2.1. Дизентерійна (Entamoeba histolytica) і кишкова (Entamoeba coli) амеби:

a - Entamoeba histolytica forma magna з фагоцитованими еритроцитами; б, в - Entamoeba histolytica forma minuta; г - чотириядерна циста дизентерійної амеби; 1 - ектоплазма; 2 - ендоплазма; 3 - псевдоподії; 4 - ядро; 5 - каріосома; 6 — фагоцитовані еритроцити в травних вакуолях; Entamoeba coli: вегетативна форма (д) та її восьмиядерна циста (є).

Рис. 2.2. Життєвий цикл дизентерійної амеби (Entamoeba histolytica):

а - здоровий носій; б - хворий на амебіаз: 1 - перетворення цисти після попадання через рот у шлунково-кишковий тракт у вегетативну форму; 2, 3 - дрібна вегетативна форма; 4 - цисти; 5 -тканинна форма у слизовій оболонці товстої кишки; 6 - велика вегетативна форма з проковтнутими еритроцитами.

Локалізація - товста кишка.

Географічне поширення - повсюдно, але частіше в країнах з жарким кліматом.

Морфофізіологічна характеристика і життєвий цикл. Паразитує лише в людини. У життєвому циклі зустрічаються наступні форми: 1) циста; 2) дрібна вегетативна форма (forma minuta); 3) велика вегетативна форма (forma magna) і 4) тканинна форма (рис. 2.1, 2.2).

В зовнішнє середовище цисти виділяються з фекаліями заражених людей . В організм людини вони попадають через рот (фекально-оральний механізм зараження) з некип'яченою водою, немитими овочами і фруктами, через забруднені руки, поширюються мухами, тарганами (механічні переносники). Інвазійною стадією є циста. У кишечнику людини оболонка цисти розчиняється і з неї виходить 4-ядерна амеба, яка швидко поділяється на чотири одноядерні дрібні вегетативні форми - f.minuta (7-15 мкм у діаметрі), які живуть у просвіті товстої кишки, живляться переважно бактеріями, захворювання не викликають (непатогенні). У нижніх відділах кишечника вони інцистуються. Зріла циста має чотири ядра. Іноді заражена людина роками виділяє цисти, не проявляючи ознак хвороби. Таких людей називають цистоносіями. Вони являють собою дуже велику небезпеку, тому що слугують джерелом зараження оточуючих. За добу один цистоносій виділяє до 600 млн цист.

Проте в деяких людей за певних умов (переохолодження, перегрівання, авітамінози, інфекції, гельмінтози) f. minuta проникає в стінку кишечника, де інтенсивно розмножується. Амеби, які локалізуються в тканинах стінки кишечника, являють собою тканинну форму дизентерійної амеби. Вона патогенна, викликає ураження слизової оболонки з утворенням виразок (амебіаз). При цьому руйнуються стінки кровоносних капілярів і виникають кровотечі в порожнину кишечника. Проникнення амеб у слизову кишечника та її руйнування пов'язують із здатністю дизентерійної амеби виділяти протеолітичні ферменти, які розчиняють тканинні білки.

При появі амебних уражень кишечника дрібні вегетативні форми, які знаходяться в просвіті кишечника, перетворюються у велику вегетативну форму (f. magna), яка живиться еритроцитами. Вона характеризується великими розмірами (30-40 мкм) і будовою ядра: хроматин ядра утворює радіальні структури, у центрі ядра розміщується велика грудочка хроматину - каріосома. Для великої вегетативної форми характерні тупі широкі псевдоподії і пересування поштовхами. Припинення кровотечі і відповідно неможливість живитися еритроцитами веде до перетворення великої вегетативної форми в дрібну, яка починає інцистуватися.

Патогенна дія. Амебіаз - антропоноз, гостре протозойне захворювання, що переходить у хронічну стадію. Джерело зараження - хвора людина або цистоносій. При амебіазі спостерігаються часті випорожнення (до 10-20 разів на добу) з домішками крові і слизу. Проникаючи в кровоносні судини, амеби можуть з кров'ю потрапляти в печінку, легені, мозок, утворюючи там абсцеси (нагноєння). Хвороба без лікування може закінчитися смертю.

Лабораторна діагностика. Матеріал - фекалії, які повинні бути свіжими. Під мікроскопом досліджують мазки. Виявляють велику вегетативну форму з фагоцитованими еритроцитами при гострому амебіазі і чотириядерні цисти при хронічному амебіазі і в практично здорових цистоносіїв. Розмір цист- 10-15 мкм.

Профілактика. Особиста - миття рук перед прийманням їжі і після відвідування туалету; термічна обробка їжі і питної води, ретельне миття овочів і фруктів, які використовуються в їжу в сирому вигляді; оберігання продуктів і води від потрапляння пилу і від мух. Громадська-санітарний нагляд за джерелами водопостачання, харчовими підприємствами і продовольчими магазинами, місцями загального користування, боротьба з мухами, обстеження на цисти працівників громадського харчування, лікування хворих на амебіаз і цистоносіїв.

Амеба кишкова (Entamoeba colі). Непатогенна, коменсал, захворювання не викликає, живе в просвіті товстої кишки, морфологічно подібна до амеби дизентерійної. Вона також утворює вегетативні форми і цисти, але протеолітичного ферменту не виділяє і в стінку кишки не проникає. Живиться бактеріями, рештками їжі. Фагоцитованих еритроцитів в її цитоплазмі не спостерігають. В ендоплазмі - багато вакуолей. Циста містить звичайно 8 ядер, розмір цист - 13-25 мкм (рис. 2.1).

Амеба ротова (Entamoeba gingivalis). Перша паразитична амеба, яку знайшли в людини. Часто зустрічається в каріозних зубах і в білому налипанні, що вкриває зуби. Живиться бактеріями і лейкоцитами. Патогенне значення - сумнівне.

Вільноживучі амеби. Серед вільноживучих водяних амеб (Naegleria, Acantamoeba, Hartmanella) зустрічаються мутантні форми, які при попаданні в організм людини викликають захворювання центральної нервової системи (менінгоенцефаліти).