МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 2. БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ І МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ

2.6.ОТРУЙНІ ДЛЯ ЛЮДИНИ ОРГАНІЗМИ

Отруйні тварини

До первинноотруйних належать тварини, які виробляють отруту в спеціальних залозах або отруйними є продукти їх метаболізму. Як правило, отруйність первинноотруйних є видовою ознакою і зустрічається у всіх особин даного виду. Вторинноотруйні самі отруту не виробляють, але здатні акумулювати екзогенні отрути. Наприклад, молюски, риби нагромаджують отруту синьо-зелених водоростей, комахи - отруту рослин, якими живляться. Свою токсичність ці тварини проявляють лише при вживанні їх в їжу. Активноотруйні - це первинноотруйні тварини, які мають спеціальний апарат для вироблення отрути. Пасивноотруйні тварини не мають такого апарату. В озброєних активноотруйних тварин отруйний апарат має пристрій для введення отрути (зуби змій, жало комах, колючки і шипи риб), у неозроєних активноотруйних -такого пристрою немає (шкірні залози амфібій, анальні залози комах). Отруйні секрети останніх виявляють свою токсичну дію при контакті з покривами тіла жертви.

Недивлячись нате, що отруйні тварини небезпечні для людини, вони самі потребують охорони з її боку. Чисельність змій скорочується не лише через звичку знищувати їх, але і внаслідок інтенсивного відлову їх для одержання отрути. Чисельність отруйних комах скорочується через застосування інсектицидів, які знищують не лише шкідливу, але й корисну фауну.

Отруйні тварини зустрічаються серед багатьох типів тваринного світу.

Тип Кишковопорожнинні (Coelenterata). Тип об'єднує близько 9000 видів. Кишковопорожнинні ведуть виключно водний і в більшості випадків морський спосіб життя. Найхарактерніша ознака типу- наявність жалких клітин, які виробляють отруту і слугують знаряддям нападу і захисту. Кожна жалка клітина складається з жалкої капсули, заповненої рідиною. Всередині капсули міститься скручена в спіраль порожниста нитка. На поверхні клітини є чутливий волосок -кнідоциль. Дотикання до нього спричиняє подразнення, внаслідок якого викидається випрямлена як стріла нитка. Уколи нитки отруйні і можуть паралізувати дрібних тварин. Для людини небезпечними є медузи, особливо тропічні. Тіло медуз має форму перевернутого дзвона або зонтика. Край дзвону несе різну кількість щупалець, на яких жалких клітин особливо багато.

В Японському морі, у берегів Приморського краю і Сахаліну зустрічається медузахрестовичок (Gonionemus vertens) діаметром до 17-25 мм. При дотиканні до неї у людини спостерігається атонія, тонус м'язів падає, уражаються і дихальні м'язи, можлива смерть. Серед тропічних медуз найнебезпечнішою є хіронекс (Chironex fleceri), або "морська оса», діаметром до 45 мм. При контакті з її щупальцями у людини виникають судоми, параліч і смерть. У Чорному і Азовському морях поширена медуза корнерот (Rhizostoma pulmo), яка викликає опіки, але вони швидко проходять.

Профілактика. Не купатися в зонах існування медуз у ранкові і вечірні години. При масовій появі медуз купання в цих місцях взагалі заборонено. Неможна виловлювати медуз руками. Під час робіт у воді застосовують гідрокостюми, маски, окуляри, взуття з товстою підошвою, рукавички.

Тип Членистоногі (Arthropoda). Серед членистоногих отруйними є представники класу Павукоподібні і класу Комахи. До отруйних павукоподібних належать скорпіони і павуки.

Клас Комахи (Insecta). Отруйними комахами є представники рядів перетинчастокрилих і твердокрилих.

Ряд Перетинчастокрилі (Hymenoptera). Отруйними є бджоли, оси, джмелі. Серед бджіл найбільш небезпечною є медоносна бджола (Apis mellifera). Загрозу становлять множинні укуси, коли на людину нападає рій. Проте відомі випадки, коли смерть потерпілої людини наступала через одиничний укус внаслідок алергії до отрути. Жалячи людину, бджола занурює в її тіло зазубрене жало, після чого намагається злетіти. Жало разом з отруйними залозами і останнім ганглієм черевного нервового ланцюжка відривається і залишається в тілі людини, отрута продовжує виділятися. Бджола після цього швидко гине. Основні симптоми отруєння - біль і набряк. Набряк особливо небезпечний при ураженні слизової рота і дихальних шляхів, що може призвести до задухи. Хворі вмирають від параліча дихальних м'язів. При попаданні в організм масових доз отрути спостерігається ураження внутрішніх органів, особливо нирок, які виводять отруту. Отрута бджіл — апітоксин — має гемотропну і нейротропну дію. Вона збільшує судинну проникність і викликає гемоліз еритроцитів, має болезаспокійливу і протизапальну дію. Входить до складу лікарських засобів.

Ряд Твердокрилі, або Жуки (Coleoptera). До отруйних жуків належать родина Наривники або Майкові (Meloidae) і родина Стафілініди (рис. 2.63). Отруйною є гемолімфа цих жуків. Гемолімфа може потрапити на поверхню шкіри людини, якщо жука роздавити, і спричинити дерматит. Небезпечним є попадання гемолімфи в очі. Діюча речовина отрути майкових - кантаридин. В експериментальних тварин розвиваються паралічі.

Рис. 2.63. Жуки-наривники:

1 - рід Наривники (Mylabris); 2 - рід Epicanta; 3-4 - рід Майки (Meloe).