МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ, ПАТОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 2. ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ (ПРОЦЕС РУХУ)

СКЕЛЕТ ГОЛОВИ. ЧЕРЕП

1.КІСТКИ МОЗКОВОГО ЧЕРЕПА

Потилична кістка (os occipitale). Вона має такі частини: луску, основну і бічні частини. Всі ці частини обмежовують великий потиличний отвір, який з'єднує порожнину черепа з хребетним каналом (рис. 2.8).

Рис. 2.8. Потилична кістка: а - вигляд спереду і зверху:

На нижній поверхні основної частини розташований горловий горбик, а на верхній поверхні - схил. На зовнішній поверхні бічних частин знаходяться: потиличний виросток, виросткова ямка (або канал), яремний відросток та яремна вирізка; на їх внутрішній поверхні розміщена борозна сигмоподібної пазухи. Через бічну частину проходить під'язиковий канал. На зовнішній поверхні потиличної луски помітні: зовнішній потиличний виступ та каркові лінії (найвища, верхня і нижня). На внутрішній її поверхні - внутрішній потиличний виступ, хрестоподібне підвищення, борозни верхньої сагітальної, поперечної та сигмоподібної пазух (синусів).

Тім’яна кістка (os parietale) - чотирикутна ввігнута кісткова пластинка, яка має чотири краї, чотири кути, внутрішню і зовнішню поверхні (рис. 2.9).

Рис. 2.9. Тім’яна кістка

Розрізняють лобовий, потиличний, лусковий та сагітальний краї; лобовий, потиличний, клиноподібний та соскоподібний кути; на зовнішній поверхні знаходяться верхня та нижня скроневі лінії, а на внутрішній - борозни верхньої сагітальної та сигмоподібної пазух, артеріальні борозни і тім'яний отвір.

Лобова кістка (os frontale) складається з луски, парних очноямкових частин і непарної носової. Кістка є повітроносною, тому що в ній міститься лобовий синус, запалення якого має назву "фронтит"(рис. 2.10).

Рис. 2.10. Лобова кістка: а - вигляд спереду: 1 - лобова луска; 2 -лобовий горб; 3 - скронева лінія; 4 -виличний відросток; 5 - надбрівна дуга; 6 -носова частина; б - вигляд ззаду і знизу: 1 -борозна верхньої стрілоподібної пазухи; 2 -виличний відросток; 3 -очноямкова частина; 4 - надочноямкова вирізка; 5 - отвір (вхід) лобової пазухи; 6 - ямка слізної залози; 7 - лобовий гребінь.

На носовій частині знаходяться: носова ость, решітчаста вирізка та лобова пазуха (синус). Очноямкова частина містить ямку слізної залози, блокову ямку. На зовнішній поверхні лобової луски є лобовий горб, надбрівна дуга, надперенісся, надочноямкові край та отвір (або вирізка). На скроневій поверхні луски знаходяться скронева лінія та виличний відросток. Внутрішня поверхня луски містить борозну верхньої сагітальної пазухи (синуса) та сліпий отвір.

Решітчаста кістка (os ethmoidale) лежить в глибині черепа і бере участь в утворенні носової порожнини і очних ямок. Вона складається з перпендикулярної, очноямкової і решітчастої пластинок. По боках від перпендикулярної пластинки знаходяться решітчасті лабіринти, які містять решітчасті комірки, заповнені повітрям. Із внутрішньої поверхні лабіринтів звисають у носову порожнину верхня та середня носові раковини (рис. 2.11). На решітчастій пластинці знаходиться півнячий гребінь та решітчасті отвори.

Рис. 2.11. Решітчаста кістка: а - вигляд ззаду: 1 - півнячий гребінь;

2 - решітчаста пластинка; 3 - очноямкова пластинка; 4 - верхня носова раковина;

5 - перпендикулярна пластинка; 6 - решітчастий лабіринт;

б - вигляд збоку: 1 - півнячий гребінь; 2 - очноямкова пластинка; 3 - задні решітчасті комірки; 4 - середня носова раковина; 5 - перпендикулярна пластинка; 6- передні решітчасті комірки.

Клиноподібна кістка (os sphenoidale) розташована між потиличною і лобовою кістками на основі мозкового черепа. Вона складається з тіла і трьох парних відростків: великих крил, малих крил і крилоподібних відростків (рис. 2.12). Між великими і малими крильми розташована верхня очноямкова щілина, через яку проходять судини і нерви.

Рис. 2.12. Клиноподібна кістка; вигляд ззаду.

Великі крила мають мозкову, очноямкову, верхньощелепну та скроневу поверхні; на останній знаходиться підскроневий гребінь. В основі великих крил знаходяться три отвори: круглий, овальний та остистий. Через круглий та овальний отвори з порожнини черепа виходять нерви, а через остистий в порожнину черепа входить артерія.

В основі малого крила проходить зоровий канал.

Крилоподібний відросток має латеральну та медіальну пластинки, на ньому знаходяться крилоподібна та човноподібна ямки, крилоподібні канал і вирізка.

Тіло на верхній поверхні має заглибину, яку називають турецьким сідлом, яке складається з гіпофізарної ямки та спинки сідла. У ньому знаходиться така важлива залоза внутрішньої секреції, як гіпофіз. У тілі знаходиться клиноподібний синус (рис. 2.13).

Рис. 2.13. Клиноподібна кістка; вигляд спереду

Скронева кістка (os temporale) - парна кістка, яка входить до складу основи і бічної стінки черепа та вирізняється складною будовою. У скроневій кістці розрізняють три частини: 1) лускова частина, pars squamosa; 2) барабанна частина, pars tympanica; 3) кам’яниста частина, pars petrosa. У скроневій кістці міститься середнє і внутрішнє вухо (рис. 2.14).

Рис. 2.14. Скронева кістка, трава; а — внутрішня поверхня, б - зовнішня поверхня.

Лускова частина, pars squamosa, бере участь в утворенні бічних стінок черепа. Вона являє собою опуклу назовні пластинку, яка розміщується вертикально і має заокруглений край, який накладається на відповідний край тім'яної кістки у вигляді риб'ячої луски. Від лускової частини відходить виличний відросток, який з'єднується з скроневим відростком виличної кістки й утворює виличну дугу. На лусковій частині розрізняють мозкову та скроневу поверхні. На останній знаходиться борозна середньої скроневої артерії, нижньощелепна ямка та суглобовий горбик.

Барабанна частина, pars tympanica, є невеликою вигнутою пластинкою, яка з трьох сторін обмежовує зовнішній слуховий отвір. Продовженням цього отвору є зовнішній слуховий хід. У новонароджених барабанна частина і зовнішній слуховий прохід ще не сформовані, що пояснює високу частоту захворювань барабанної порожнини у дітей раннього віку. Від інших частин вона відмежована барабанно-соскоподібною, барабанно-лусковою, кам'янисто-барабанною та кам'янисто-лусковою щілинами.

Кам'яниста частина (піраміда), pars petrosa, має форму тригранної піраміди. У ній розрізняють три поверхні: нижню, яку видно на зовнішній основі черепа, передню та задню, які обернені в порожнину черепа, а також три краї: верхній, задній та передній. Зовнішній рельєф піраміди складний і зумовлений її будовою як вмістилища для середнього (барабанна порожнина) та внутрішнього вуха (кістковий та перетинчастий лабіринт), а також проходженням нервів і судин.

На передній поверхні піраміди є дах барабанної порожнини та трійчасте втиснення.

На задній поверхні піраміди знаходиться внутрішній слуховий отвір, який веде у внутрішній слуховий прохід.

На нижній поверхні кам'янистої частини знаходяться яремна ямка та кам'яниста ямочка, шилососкоподібний та зовнішній сонний отвори.

Основа піраміди продовжується у соскоподібний відросток (processus mastoideus), який містить повітроносні комірки, що сполучаються з барабанною порожниною (рис. 2.15).

Рис. 2.15. Скронева кістка, грава; вертикальний розпил паралельно до осі пірамідки

Піраміда скроневої кістки містить канали і канальці, через які проходять судини і нерви. Найбільшим є сонний канал, через який проходить внутрішня сонна артерія. Він починається своїм зовнішнім отвором на нижній поверхні піраміди і відкривається внутрішнім отвором біля верхівки піраміди.

Лицевий канал починається в глибині внутрішнього слухового проходу і закінчується шило-соскоподібним отвором, що знаходиться на нижній поверхні піраміди.

М'язово-трубний канал починається біля верхівки піраміди і направляється в барабанну порожнину. Він ділиться на два півканали: півканал слухової труби та півканал м'яза-натягача барабанної перетинки.

Сонно-барабанні канальці починаються на стінці сонного каналу і закінчуються в барабанній порожнині.

Каналець барабанної струни - починається вище шилососкоподібного отвору і відкривається у барабанну порожнину.

Соскоподібний каналець - починається в яремній ямці і відкривається у барабанно-соскоподібній щілині.

Барабанний каналець - починається у кам'янистій ямочці і закінчується розтвором каналу малого кам'янистого нерва.