МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ, ПАТОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 2. ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ (ПРОЦЕС РУХУ)

СКЕЛЕТ ГОЛОВИ. ЧЕРЕП

2.КІСТКИ ЛИЦЕВОГО ЧЕРЕПА

До кісток лицевого черепа відносяться: нижня носова раковина, слізна кістка, носова кістка, леміш, вилична кістка, піднебінна кістка, верхня щелепа, нижня щелепа, під'язикова кістка.

Нижня носова раковина (concha nasalis inferior) - парна самостійна кісткова пластинка, яка звисає в порожнину носа з бічної його стінки і складається з тіла та трьох відростків (рис. 2.16).

Рис. 2.16. Нижня носова раковина; права; бічна (латеральна) сторона:

1 - решітчастий відросток; 2 - слізний відросток; 3 - верхньощелепний відросток.

Слізна кістка (os lacrimale) - парна тонка і крихка пластинка чотирикутної форми, розташована на медіальній стінці очної ямки. Бере участь в утворенні носо-слізного каналу (рис. 2.17).

Рис. 2.17. Слізна кістка, грава; вигляд зовні: 1 слізна борозна; 2 - задній слізний гребінь.

Носова кістка (os nasale) парна, має форму витягнутої у довжину чотирикутної пластинки. Утворює кісткову основу спинки носа.

Леміш (vomer) - непарна кісткова пластинка трапецієподібної форми, яка бере участь в утворенні кісткової перегородки носової порожнини (рис. 2.18).

Рис. 2.18. Леміш, вигляд збоку. 1 - крей леміша.

Піднебінна кістка (os palatinum) - парна, складається з перпендикулярної і горизонтальної пластинок, які беруть участь в утворенні стінок носової та ротової порожнин, очної ямки та крилоподібно-піднебінної ямки (рис. 2.19).

Рис. 2.19. Піднебінна кістка

Вилична кістка (os zygomaticum) - з'єднує кістки мозкового і лицевого черепа (лобову, скроневу і верхню щелепу), укріплюючи лицевий череп. Вона має бічну, скроневу та очну поверхні і два відростки: лобовий і скроневий.

Верхня щелепа (maxilla) - парна кістка, має тіло і чотири відростки (лобовий, виличний, альвеолярний і піднебінний). В тілі знаходиться гайморова пазуха (її запалення має назву "гайморит"), яка через верхньощелепний розтвір сполучається з носовою порожниною. На тілі верхньої щелепи розрізняють очноямкову, передню, підскроневу та носову поверхні (рис. 2.20).

Рис. 2.20. Верхня щелепа

На очноямковій поверхні знаходяться підочноямковий край та підочноямковий канал; на передній поверхні - підочноямковий отвір, іклова ямка і носова вирізка; на підскроневій - альвеолярні отвори та канали і горб верхньої щелепи; на носовій поверхні - слізна борозна, верхньощелепний розтвір, велика піднебінна борозна.

На піднебінному відростку знаходиться різцевий канал. Альвеолярний відросток має альвеолярну дугу, зубні альвеоли (тут розташовуються зуби), які розмежовуються міжальвеолярними перегородками, а ближче до передньої поверхні тіла щелепи помітні альвеолярні підвищення.

Нижня щелепа (mandibula) - непарна, єдина кістка черепа, яка рухається. Вона має тіло і дві гілки. Кожна гілка закінчується вінцевим і виростковим відростками, між якими знаходиться вирізка. На останньому розташована головка нижньої щелепи. З внутрішньої поверхні гілок знаходиться канал нижньої щелепи, який відкривається підборідним отвором на зовнішній поверхні тіла кістки. Тіло несе альвеолярний відросток, де в комірках розташовуються зуби нижньої щелепи, між комірками знаходяться міжальвеолярні перегородки (рис. 2.21).

Рис. 2.21. Нижня щелепа

Тіло нижньої щелепи має основу, на зовнішній поверхні якої знаходяться підборідні виступ та отвір, коса лінія, а на внутрішній поверхні-двочеревцева ямка, підборідна ость, щелепно-під'язикова лінія, під'язикова та нижньощелепна ямки. В місці відходження гілки від тіла знаходиться кут нижньої щелепи. На його зовнішній поверхні розташована жувальна, а на внутрішній - крилоподібна горбистості, де прикріплюються одноіменні жувальні м'язи.

Під’язикова кістка (os hyoideum) знаходиться в передній ділянці шиї між нижньою щелепою та гортанню і складається з тіла та двох пар рогів - великих та малих (рис. 2.22).

Рис. 2.22. Піл'яязикова кістка