МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 1. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1.4. ОНТОГЕНЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

1.4.1. Розмноження

Партеногенез

Партеногенез (грец. partenos - дівчина, genos - народження) - форма статевого розмноження, при якій новий організм розвивається без запліднення. Розрізняють наступні форми партеногенезу- андрогенез, гіногенез і педогенез. При андрогенезі ядро сперматозоїда розвивається в цитоплазмі яйцеклітини, яка втратила власне ядро (тутовий шовкопряд, деякі оси). Андрогенетичні особини несуть лише батьківські ознаки. Гіногенез — форма партеногенезу, коли ядро сперматозоїда проникає в яйцеклітину, але не зливається з ядром яйцеклітини і наступний розвиток зумовлений лише спадковою інформацією материнського організму. Педогенез (дитяче розмноження) - форма партеногенезу, при якій незапліднені яйцеклітини розвиваються в тілі личинки (деякі безхребетні). Партеногенез буває природним і штучним.

Природний партеногенез виник у процесі еволюції і має певне біологічне значення. Зустрічається в попелиць, дафній, бджіл, деяких риб, наскельної ящірки. У наскельних ящірок, які живуть у горах Кавказу, відомі тільки жіночі особини, які розмножуються без запліднення. З яєць розвиваються лише самки. У цих випадках кожна особина даного виду здатна залишити потомство. Природний партеногенез буває факультативним, облігатним і циклічним. При факультативному партеногенезі розвиваються запліднені і незапліднені яйцеклітини (бджоли, оси, мурашки). Бджолина матка, наприклад, відкладає як запліднені (диплоїдні) яйця, так і незапліднені (гаплоїдні). З диплоїдних яєць розвиваються самки, які залежно від годівлі стають робочими бджолами або маткою. З гаплоїдних яєць формуються трутні. При облігатному (обов'язковому) партеногенезі яйця розвиваються лише партеногенетично (нижчі ракоподібні). При циклічному партеногенезі має місце чергування партеногенетичних і двостатевих поколінь (дафнії, попелиця). У дафній виявляється залежність форми розмноження від сезону року. Дафнії протягом весни і літа розмножуються партеногенетично. Восени партеногенетичні самки відкладають два типи яєць: дрібні і великі. З перших розвиваються самці, з інших - самки. Самці запліднюють самок. Зигота вкривається щільною оболонкою і перезимовує. Весної із зиготи розвиваються самки, які до осені дають кілька поколінь партеногенетичних самок.

Партеногенез можно викликати штучно, діючи на незапліднені яйцеклітини деякими фізичними та хімічними чинниками. О.А.Тихомиров (1866) одержав розвиток незапліднених яєць тутового шовкопряду при подразненні їх тонким пензлем або при обробці протягом кількох секунд сірчаною кислотою. Б.Л.Астауров (1904-1974) розробив промисловий спосіб одержання партеногенетичного потомства в тутового шовкопряда. Ці досліди показують, що для розвитку яйця необхідна його активація. Встановлена можливість штучного партеногенезу в ссавців (кролики). Незапліднені яйцеклітини, вилучені з тіла кролика, були активовані зниженою температурою. Після пересадки в матку іншої кролиці вони розвинулися в нормальних кроленят. Штучний партеногенез одержаний і в рослин (водорості, хлібні злаки, бобові, ін.). Він викликається подразненням приймочки маточки чужорідним або вбитим пилком, а також крейдою, тальком, ін.