МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 1. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1.4. ОНТОГЕНЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

1.4.1. Розмноження

Особливості репродукції людини в зв’язку з її біосоціальною суттю

Здатність до запліднення стає можливою після статевого дозрівання. Ознакою настання статевого дозрівання в людини є перші полюції (мимовільне виділення сперматозоїдів) у хлопчиків (у віці 1314 років) і перші менструації в дівчаток (у віці 12-13 років). Статева зрілість настає в осіб жіночої статі у віці 16-18 років, чоловічої-у 18-20 років. Здатність до репродукції зберігається у жінок до 4550 років (в окремих випадках-довше), у чоловіків-до глибокої старості. Зрілий сім'яник безперервно виробляє велику кількість сперматозоїдів (млн), статевозрілий яєчник періодично (один раз у лунний місяць) виділяє яйцеклітину на стадії овоцита другого порядку. Особливості сперматогенезу і овогенезу в людини було розглянуто вище.

Власне репродуктивним (дітородним) періодом у жінки, за визначенням ВООЗ є період від 20 до 40 років, оскільки до 20 років жінка ще недостатньо готова фізично та психологічно до виконання функції народження та виховання дитини, а після 40 років виникає високий ризик розвитку вад плода. У людини довгий період ембріогенезу, що пов'язують з формуванням складної нервової системи. Після народження спостерігається тривалий контакт дитини з матір'ю, що дуже важливо для виховання. Тривалий період статевого дозрівання перешкоджає ранньому розмноженню і відволіканню сил на виховання потомства. У людини, таким чином, з'являється час для тривалого навчання. Ряд особливостей зумовлені соціальною сутністю людини. Людина контролює свої інстинкти, на статевій основі виникає почуття кохання, створюється сім'я. Людина, застосовуючи спеціальні засоби, навчилася контролювати і регулювати народжуваність. У медицині сформувався розділ - репродуктивна медицина.