Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002
Спеціальна частина
Артрологія, artrologia [вчення про сполучення кісток] - Класифікація суглобів та їх загальна характеристика
Хребтовий стовп у цілому
Хребтовий стовп, columna vertebralis, складається з 24 істинних хребців, крижа, куприка, міжхребцевих дисків, суглобового і зв’язкового апаратів.
Функціональне значення хребтового стовпа велике, він є вмістилищем для спинного мозку та опорою для тулуба, голови, плечового пояса і верхніх кінцівок, бере участь в утворенні грудної і черевної стінок. Крім того, хребтовий стовп виконує амортизаційну функцію, у ньому згасають поштовхи під час ходіння, бігу та стрибків. На хребтовому стовпі ззаду містяться дві поздовжні борозни, sulci dorsales, обмежені остистими та поперечними відростками, в яких розташовані глибокі м’язи спини. Хребтовий стовп людини має вигини (див. рис. 25Б), спрямовані в шийному і поперековому відділах уперед (лордоз, lordosis cervicalis et lordosis lumbalis), а в грудному і крижовому відділах - назад (кіфоз, kyphosis thoracica et kyphosis sacralis). Наявність цих фізіологічних вигинів у хребтовому стовпі надає йому ресорних властивостей та забезпечує поставу. Під поставою розуміють правильне положення тіла, в спокої та під час рухів. Постава у кожної людини може змінюватися від цілої низки чинників, наприклад, від будови скелета, м’язового тонусу, стану нервової системи та від занять фізичними вправами. Нормальна постава характеризується рівномірним розвитком усіх вигинів хребтового стовпа.
Розрізняють такі варіанти фізіологічних вигинів хребтового стовпа (за Є. Т. Скляренком, 1993, 1994), які визначають поставу людини:
1. Плоска спина (згладжена) - призводить до раннього розвитку дегенеративно-дистрофічних уражень міжхребцевих дисків від постійного тиску на окремі ділянки дисків.
2. Округла спина (сутула) - кіфотична постава призводить до виникнення юнацького кіфозу (хвороба Шоєрман-Мау).
3. Лордотична спина - призводить до перенавантаження нижнього відділу хребтового стовпа (L IV-L V) та остеолізісу дужок хребців (спонділоліз), що призводить зрештою до спонділолістезу.
4. Сколіотична постава - зумовлює перехід у сколіотичну хворобу.
У новонародженого немає будь-яких вигинів. Вони формуються у постнатальному періоді. На третьому місяці дитина починає піднімати голову, в зв’язку з чим з’являється шийний лордоз. Коли дитина починає сидіти, утворюється грудний кіфоз. При переході у вертикальне положення виникає поперековий лордоз. Формування всіх вигинів завершується до 18 років. Бічні вигини хребта у фронтальній площині - сколіоз, skoliosis, мають характер патологічних викривлень, пов’язаних з довгим неправильним положенням тулуба, а також асиметрією розвитку м’язів спини. У старечому віці хребтовий стовп повністю втрачає свої фізіологічні вигини внаслідок зменшення товщини міжхребцевих дисків. Внаслідок утрати еластичності утворюється великий грудний вигин, що називається старечим горбом. Спостерігається розрідження губчастої речовини (остеопороз). Інколи на тілах хребців утворюються виростки кісткової речовини (остеофіти).
Довжина хребтового стовпа становить близько 40% від довжини всього тіла. У чоловіків вона дорівнює 70-73 см, у жінок - 66-69 см. Хребет жінок і дітей відносно довжини тіла більший, ніж у чоловіків. Висота хребта на старість може зменшитися на 6-7 см. Рухи у ньому можливі навколо трьох осей: фронтальної - згинання і розгинання, сагітальної - нахил управо й уліво та вертикальної - обертові рухи. У комплексі всі рухи утворюють коловий рух хребтовим стовпом, circumductio. Найрухомішими ділянками хребтового стовпа є потилично-хребтове сполучення, сполучення між VII шийним хребцем та І грудним, а також І - III поперековими хребцями.
Кровопостачання хребтового стовпа здійснюється за рахунок гілок a. vertebralis у шийному відділі; від a. intercostales posterior - у грудному відділі; від аа. lumbales - у поперековому і від а. sacralis lateralis - у крижовому відділі. Відтік венозної крові здійснюється в plexus venosi vertebrales і далі в V. vertebrales у шийному відділі; в w. intercostales posteriores - у грудному, в v. lumbales - у поперековому і в V. iliaca interna - в крижовому.
Відтік лімфи здійснюється в nodi lymphatici occipitales, retroauriculares, cervicales profundi в шийному відділі; в nodi intercostales - у грудному; в nodi lumbales - у поперековому і в nodi sacrales - у крижовому.
Іннервація здійснюється задніми гілками спинномозкових нервів.