Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Сполучення кісток нижньої кінцівки, juncturae membri inferioris - Сполучення кісток гомілки
Суглоби стопи

До суглобів стопи, articulationes pedis, належать:

- гомілково-стопний, art. talocruralis

- міжзаплеснові, art. intertarseae

- заплесно-плеснові, art. tarsometatarsales

- міжплеснові, art. intermetatarsales

- плесно-фалангові, art. metatarsophalangea

- міжфалангові, art. interphalangea pedis

Гомілково-стопний суглоб, art. talocrurałis утворений нижньою суглобовою поверхнею великогомілкової кістки, facies articularis inferior, з боків - суглобовими поверхнями латеральної і медіальної кісточок (великогомілкової і малогомілкової кісток) та верхньою поверхнею тіла таранної блокоподібної кістки, trochlea tali (рис. 106). За формою цей суглоб блокоподібний, рухи в ньому можливі навколо фронтальної осі (згинання й розгинання). Капсула суглоба тонка, прикріплюється до краю суглобових поверхонь сполучених кісток, виключаючи передню поверхню таранної кістки, де вона прикріплюється до шийки. Спереду і ззаду сумка простора і тонка, з боків укріплена зв’язками. Від медіальної кісточки донизу йде медіальна зв’язка, lig. mediale [deltoideum], яка має трикутну форму і прикріплюється до таранної, п’яткової й човноподібної кісток (рис. 107).

Рис. 106. Суглоби і зв’язки стопи - розпил гомілково-стопного суглоба та суглобів стопи (за Р. Д. Синельниковим)

Рис. 107. Зв’язки і суглоби тильної поверхні стопи

Від бічної кісточки відходять три самостійні зв’язки: передня і задня таранно-малогомілкові, ligg. talofibulare, anteriores et posteriores, та п’ятково-малогомілкова, lig. calcaneofibulare.

Відкрите положення гомілково-стопного суглоба та утримання вага тіла, яку він витримує, пояснюють часті пошкодження цього суглоба - ростяжіння, розриви, вивихи та переломи кісточок. При пошкодженні гомілково-стопного суглоба частіше розриваються латеральні зв’язки, медіальна дельтоподібна зв’язка розривається рідко.

Кровопостачання. Гомілково-стопний суглоб отримує живлення від присередньої і бічної кісточкової сітки, rete malleolare mediale et laterale, утворених кісточковими гілками від a. tibialis anterior et posterior та а. реronea. Венозний відтік здійснюється в глибокі вени гомілки - n. tibiales anteriores et posteriores, v. peronea.

Відтік лімфи здійснюється по глибоких лімфатичних судинах в nodi limphatici poplitei.

Іннервація капсули суглоба здійснюється n. tibialis et n. peroneus profundus.

Міжзаплеснові суглоби

Міжзаплеснові суглоби, artt. intertarseae, утворюються кістками заплесна і поділяються на чотири суглоби.

1. Надп’ятково-п’ятково-човноподібний суглоб, art. talocalcaneonavicularis - утворений трьома кістками: головкою таранної, передньою верхньою поверхнею п’яткової і задньою поверхнею човноподібної кістки, за формою наближений до кулястого. Рухи в ньому здійснюються в сагітальному напрямі між таранною і п’ятковою кістками стопи (пронація та супінація). Суглобова капсула утворює єдину порожнину.

Суглоб укріплюють такі зв’язки:

- міжкісткова таранно-п’яткова, lig. talocalcaneum interosseum, яка сполучає таранну і п’яткову кістки;

- підошовна п’ятково-човноподібна, lig. calcaneonaviculare plantare, яка проходить між sustentaculum talare і краєм човноподібної кістки.

2. Підтаранний суглоб, art. subtalaris - утворений задніми поверхнями таранної і п’яткової кісток, за формою суглобових поверхонь належить до спіралеподібних (Л. П. Афанасьев). Рухи в ньому можливі навколо сагітальної осі (приведення й відведення). Суглоб має тонку суглобову капсулу, яка прикріплюється по краю суглобового хряща. Суглоб укріплюється медіальною і латеральною таранно-п’ятковою зв’язками, ligg. talocalcaneum mediale et laterale. Підтаранний і таранно-п’ятково-човноподібний суглоби об’єднуються в один нижній ступневий суглоб, але анатомічно вони складаються з двох окремих суглобів.

3. П’ятково-кубоподібний суглоб, art. calcaneocuboidea, - утворений суглобовими поверхнями п’яткової та кубоподібної кісток, відноситься до сідлоподібних сполучень, але функціонує як одноосьовий. В ньому можливі невеликі ротаційні рухи в сагітальному напрямку. Суглоб має міцну, сильно натягнуту суглобову капсулу, яка скріплена довгою підошовною зв’язкою, lig. plantare longum, що йде від п’яткової кістки до II—V плеснових кісток. П’ятково-кубоподібний суглоб разом з таранно-човноподібним утворюють поперечний суглоб заплесне, art. tarsi transversa, або суглоб Шопара1 (див. рис. 106). Хірурги ці два суглоби при вичленуванні дистальної частини стопи приймають за один. Суглобова лінія проходить через обидва суглоби і нагадує літеру «S», причому медіальна частина цього сполучення випином обернена наперед, а латеральна - назад. З тильної сторони суглоб скріплений роздвоєною зв’язкою, lig. bifurcation, яка сполучає п’яткову кістку з кубоподібною та човноподібною. Ця зв’язка є «ключем» поперечного суглоба і має важливе значення у хірургії при вичленуванні дистального відділу стопи.

4. Клино-човноподібний суглоб, art. cuneonavicularis - складний суглоб, утворений суглобовою поверхнею човноподібної і клиноподібними кістками. Форма суглобових поверхонь плоска, рухи незначні, ковзаючі. Суглоб скріплений з тильної і підошовної поверхонь міцними міжкістковими зв’язками, які перекидаються від однієї кістки до другої. Головною серед них є довга підошовна зв’язка стопи, lig. plantare longum, яка берепочаток від нижньої поверхні п’яткової кістки, горбистості кубоподібної кістки і прикріплюється до основ I-V плеснових кісток.

Заплесно-плеснові суглоби, art. tarsometatarsales (Лісфранка)2, утворені кістками другого ряду заплесна і кістками плесна (див. рис. 106). Вони плоскі і включають такі суглоби:

- між медіальною клиноподібною і І плесновою кісткою;

- між проміжною і латеральною клиноподібними і II—III плесновими кістками;

- між кубоподібною і IV-V плесновими кістками.

Заплесно-плеснові суглоби скріплені міцними підошовними і тильними однойменними зв’язками, а також міжкістковою клино-плесновою зв’язкою, lig. cuneometatarsalia interossea, що розташована між І клиноподібною і II плесновою кістками. Ця зв’язка важлива при вичленуванні ступні в цьому суглобі.

Міжплеснові суглоби, art. intermetatarsales, розташовані між прилягаючими одна до одної латеральними поверхнями чотирьох плеснових кісток. За формою сполучених поверхонь вони є плоскими, скріпляються міжкістковими, підошовними і тильними плесновими зв’язками, ligg. metatarsalia interossea plantaria et dorsalia.

Плесно-фалангові суглоби, art. metatarsophalangeales, утворені головками плеснових кісток й основами I-V фаланг (див. рис. 106). За формою зчленованих поверхонь ці суглоби відносяться до кулястих, хоча рухи в них обмежені. Рухи в плесно-фалангових суглобах здійснюються навколо фронтальної осі (згинання й розгинання); крім того можливі незначні рухи в сторони.

Міжфалангові суглоби стопи, art. interphalangeales pedis, розташовані між фалангами пальців і мають блокоподібну форму (див. рис. 106), скріпляються боковими, lig. collateralia, та підошовними зв’язками, lig plantaria здійснюють рухи навколо фронтальної осі (згинання й розгинання).

1 Шопар Франсуа, Chopart Francois (1743-1795), - професор хірургії, фізіології та патології у Парижі. Запропонував операцію внчленування стопи, його ім'ям названий поперечний суглоб стопи.

2 Лісфранк Жак, Lisfranc Jacques (1790-1847), - французький хірург. Запропонував операцію вичленування стопи в заллесно-плеснових суглобах.

Кровопостачання суглобів стопи здійснюється гілками, arcus plantaris і r. plantaris profundus, a. dorsalia pedis.

Іннервація сумок суглобів здійснюється гілками m. plantares medialis et laterals і nn. peronei superficiales et profundis.





Для любых предложений по сайту: [email protected]