Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Сполучення кісток нижньої кінцівки, juncturae membri inferioris - Сполучення кісток гомілки
Суглоби стопи

До суглобів стопи, articulationes pedis, належать:

- гомілково-стопний, art. talocruralis

- міжзаплеснові, art. intertarseae

- заплесно-плеснові, art. tarsometatarsales

- міжплеснові, art. intermetatarsales

- плесно-фалангові, art. metatarsophalangea

- міжфалангові, art. interphalangea pedis

Гомілково-стопний суглоб, art. talocrurałis утворений нижньою суглобовою поверхнею великогомілкової кістки, facies articularis inferior, з боків - суглобовими поверхнями латеральної і медіальної кісточок (великогомілкової і малогомілкової кісток) та верхньою поверхнею тіла таранної блокоподібної кістки, trochlea tali (рис. 106). За формою цей суглоб блокоподібний, рухи в ньому можливі навколо фронтальної осі (згинання й розгинання). Капсула суглоба тонка, прикріплюється до краю суглобових поверхонь сполучених кісток, виключаючи передню поверхню таранної кістки, де вона прикріплюється до шийки. Спереду і ззаду сумка простора і тонка, з боків укріплена зв’язками. Від медіальної кісточки донизу йде медіальна зв’язка, lig. mediale [deltoideum], яка має трикутну форму і прикріплюється до таранної, п’яткової й човноподібної кісток (рис. 107).

Рис. 106. Суглоби і зв’язки стопи - розпил гомілково-стопного суглоба та суглобів стопи (за Р. Д. Синельниковим)

Рис. 107. Зв’язки і суглоби тильної поверхні стопи

Від бічної кісточки відходять три самостійні зв’язки: передня і задня таранно-малогомілкові, ligg. talofibulare, anteriores et posteriores, та п’ятково-малогомілкова, lig. calcaneofibulare.

Відкрите положення гомілково-стопного суглоба та утримання вага тіла, яку він витримує, пояснюють часті пошкодження цього суглоба - ростяжіння, розриви, вивихи та переломи кісточок. При пошкодженні гомілково-стопного суглоба частіше розриваються латеральні зв’язки, медіальна дельтоподібна зв’язка розривається рідко.

Кровопостачання. Гомілково-стопний суглоб отримує живлення від присередньої і бічної кісточкової сітки, rete malleolare mediale et laterale, утворених кісточковими гілками від a. tibialis anterior et posterior та а. реronea. Венозний відтік здійснюється в глибокі вени гомілки - n. tibiales anteriores et posteriores, v. peronea.

Відтік лімфи здійснюється по глибоких лімфатичних судинах в nodi limphatici poplitei.

Іннервація капсули суглоба здійснюється n. tibialis et n. peroneus profundus.

Міжзаплеснові суглоби

Міжзаплеснові суглоби, artt. intertarseae, утворюються кістками заплесна і поділяються на чотири суглоби.

1. Надп’ятково-п’ятково-човноподібний суглоб, art. talocalcaneonavicularis - утворений трьома кістками: головкою таранної, передньою верхньою поверхнею п’яткової і задньою поверхнею човноподібної кістки, за формою наближений до кулястого. Рухи в ньому здійснюються в сагітальному напрямі між таранною і п’ятковою кістками стопи (пронація та супінація). Суглобова капсула утворює єдину порожнину.

Суглоб укріплюють такі зв’язки:

- міжкісткова таранно-п’яткова, lig. talocalcaneum interosseum, яка сполучає таранну і п’яткову кістки;

- підошовна п’ятково-човноподібна, lig. calcaneonaviculare plantare, яка проходить між sustentaculum talare і краєм човноподібної кістки.

2. Підтаранний суглоб, art. subtalaris - утворений задніми поверхнями таранної і п’яткової кісток, за формою суглобових поверхонь належить до спіралеподібних (Л. П. Афанасьев). Рухи в ньому можливі навколо сагітальної осі (приведення й відведення). Суглоб має тонку суглобову капсулу, яка прикріплюється по краю суглобового хряща. Суглоб укріплюється медіальною і латеральною таранно-п’ятковою зв’язками, ligg. talocalcaneum mediale et laterale. Підтаранний і таранно-п’ятково-човноподібний суглоби об’єднуються в один нижній ступневий суглоб, але анатомічно вони складаються з двох окремих суглобів.

3. П’ятково-кубоподібний суглоб, art. calcaneocuboidea, - утворений суглобовими поверхнями п’яткової та кубоподібної кісток, відноситься до сідлоподібних сполучень, але функціонує як одноосьовий. В ньому можливі невеликі ротаційні рухи в сагітальному напрямку. Суглоб має міцну, сильно натягнуту суглобову капсулу, яка скріплена довгою підошовною зв’язкою, lig. plantare longum, що йде від п’яткової кістки до II—V плеснових кісток. П’ятково-кубоподібний суглоб разом з таранно-човноподібним утворюють поперечний суглоб заплесне, art. tarsi transversa, або суглоб Шопара¹ (див. рис. 106). Хірурги ці два суглоби при вичленуванні дистальної частини стопи приймають за один. Суглобова лінія проходить через обидва суглоби і нагадує літеру «S», причому медіальна частина цього сполучення випином обернена наперед, а латеральна - назад. З тильної сторони суглоб скріплений роздвоєною зв’язкою, lig. bifurcation, яка сполучає п’яткову кістку з кубоподібною та човноподібною. Ця зв’язка є «ключем» поперечного суглоба і має важливе значення у хірургії при вичленуванні дистального відділу стопи.

4. Клино-човноподібний суглоб, art. cuneonavicularis - складний суглоб, утворений суглобовою поверхнею човноподібної і клиноподібними кістками. Форма суглобових поверхонь плоска, рухи незначні, ковзаючі. Суглоб скріплений з тильної і підошовної поверхонь міцними міжкістковими зв’язками, які перекидаються від однієї кістки до другої. Головною серед них є довга підошовна зв’язка стопи, lig. plantare longum, яка берепочаток від нижньої поверхні п’яткової кістки, горбистості кубоподібної кістки і прикріплюється до основ I-V плеснових кісток.

Заплесно-плеснові суглоби, art. tarsometatarsales (Лісфранка)², утворені кістками другого ряду заплесна і кістками плесна (див. рис. 106). Вони плоскі і включають такі суглоби:

- між медіальною клиноподібною і І плесновою кісткою;

- між проміжною і латеральною клиноподібними і II—III плесновими кістками;

- між кубоподібною і IV-V плесновими кістками.

Заплесно-плеснові суглоби скріплені міцними підошовними і тильними однойменними зв’язками, а також міжкістковою клино-плесновою зв’язкою, lig. cuneometatarsalia interossea, що розташована між І клиноподібною і II плесновою кістками. Ця зв’язка важлива при вичленуванні ступні в цьому суглобі.

Міжплеснові суглоби, art. intermetatarsales, розташовані між прилягаючими одна до одної латеральними поверхнями чотирьох плеснових кісток. За формою сполучених поверхонь вони є плоскими, скріпляються міжкістковими, підошовними і тильними плесновими зв’язками, ligg. metatarsalia interossea plantaria et dorsalia.

Плесно-фалангові суглоби, art. metatarsophalangeales, утворені головками плеснових кісток й основами I-V фаланг (див. рис. 106). За формою зчленованих поверхонь ці суглоби відносяться до кулястих, хоча рухи в них обмежені. Рухи в плесно-фалангових суглобах здійснюються навколо фронтальної осі (згинання й розгинання); крім того можливі незначні рухи в сторони.

Міжфалангові суглоби стопи, art. interphalangeales pedis, розташовані між фалангами пальців і мають блокоподібну форму (див. рис. 106), скріпляються боковими, lig. collateralia, та підошовними зв’язками, lig plantaria здійснюють рухи навколо фронтальної осі (згинання й розгинання).

¹ Шопар Франсуа, Chopart Francois (1743-1795), - професор хірургії, фізіології та патології у Парижі. Запропонував операцію внчленування стопи, його ім'ям названий поперечний суглоб стопи.

² Лісфранк Жак, Lisfranc Jacques (1790-1847), - французький хірург. Запропонував операцію вичленування стопи в заллесно-плеснових суглобах.

Кровопостачання суглобів стопи здійснюється гілками, arcus plantaris і r. plantaris profundus, a. dorsalia pedis.

Іннервація сумок суглобів здійснюється гілками m. plantares medialis et laterals і nn. peronei superficiales et profundis.