Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002
Спеціальна частина
Міологія, myologia [вчення про м'язи] - Загальні відомості
Допоміжні апарати м'язів
До допоміжних апаратів м’язів відносять: фасції, волокнисті та синовіальні піхви сухожилків, синовіальні сумки, м’язові блоки та сесамоподібні кістки.
Фасції, fascia (лат. fascia - пов’язка) - це щільні сполучнотканинні оболонки, які огортають окремі м’язи, групи м’язів та їх сухожилки, деякі органи і судинно-нервові пучки. Вони є своєрідними додатками до кісткового скелета і місцем прикріплення окремих м’язових пучків. Фасції обмежують всі м’язи, крім мімічних, і утворюють для них футляри. Фасції являють опору для м’язів, судин, нервів і утримують м’язи та сухожилки у певному положенні, розділяють групи м’язів і органи, обмежують клітковинні простори. Фасції утворюють потовщення між групами м’язів, які отримали назви міжм’язових перегородок, septum intemusculare. Інколи м’яз бере початок від фасції або прикріплюється до неї. Фасції сприяють скороченню м’язів у певному напрямку і перешкоджають зміщенню його в сторону. При пошкодженні або недорозвитку фасції м’яз у цьому місці утворює м’язову килу. Слабкість або пошкодження фасцій тазового дна є одним із факторів, що обумовлюють випадіння прямої кишки або матки. При виникненні запальних осередків фасції виконують роль біологічного бар’єру і перешкоджають розповсюдженню запального ексудату на сусідні м’язи або ділянки. Фасції використовують у хірургії як пластичний матеріал при операціях на суглобах та черепі. Розрізняють підшкірну, або поверхневу фасцію, fascia superficialis, та глибоку, або власну, fascia propria.
Піхви сухожилків, vagina tendinis, можуть бути волокнистими та синовіальними. Волокнисті або кістково-волокнисті піхви сухожилків знаходяться в дистальних відділах кінцівок навколо найбільш рухомих ділянок довгих сухожилків (наприклад, м’язів - розгиначів пальців кисті). Волокнисті піхви сприяють утриманню сухожилків біля кісток та суглобів, а також рухам сухожилків у певному напрямку. Синовіальні піхви сухожилків, так як і волокнисті, оточують сухожилки у місцях найбільшого їх зміщення і прилягання до кісток та капсул суглобів. Кожна синовіальна піхва II—V пальців утворена двома синовіальними листками: зовнішнім і внутрішнім (рис. 115). Внутрішній вісцеральний листок безпосередньо облягає сухожилок з усіх сторін, залишаючи вузьку смужку на задній поверхні сухожилка. Біля країв цієї смужки внутрішній листок завертається і переходить у зовнішній або парієтальннй, який обмежує сухожилок над внутрішнім листком. На місці переходу вісцерального листка у парієтальний утворюється подвоєння синовіальної оболонки, яке отримало назву брижки сухожилка, mesotendineum. В ній проходять судини та нерви, які живлять сухожилок, пошкодження її може призвести до омертвіння сухожилка. Щилиноподібні порожнини синовіальних піхв пальців сплющені, а з боків розширені, що отримало назву бічних пазух синовіальних піхв. В них знаходиться синовіальна рідина (synovia), яка сприяє еластичному ковзанню сухожилків.
1 Сеченов І. М. Вибрані філософські і психологічні твори. - М., 1947. - С. 385.
Синовіальні сумки, bursa synovialis, знаходяться під м’язами і сухожилками на поверхні кісток і в місцях найбільшого тертя. Синовіальні сумки зустрічаються біля суглобів, вони сполучаються з порожниною суглобів і заповнені синовіальною рідиною.
М’язові блоки, trochlea muscularis, знаходяться у місцях, де м’язи змінюють напрямок і перекидаються через кісткові або волокнисті структури.
Рис. 115. Схема будови синовіальної піхви (за Benninghoff): А - поперечний розріз; Б -поздовжній розріз
Між сухожилками м’язів і блоками знаходяться синовіальні сумки, які пом’якшують тертя. М’язові блоки збільшують кут прикріплення сухожилків до кісток.
Сесамоподібні кістки, ossa sesamoidea, розташовуються у сухожилках деяких м’язів, поблизу прикріплення їх до кісток, а також у ділянці плесно-фалангових сполучень (у ділянці І пальця постійно) і міжфалангового суглоба І пальця. Сесамоподібні кістки збільшують кут прикріплення сухожилка до кісток, сприяють збільшенню дії м’яза на кістку. До них належать надколінок, patella, та горохоподібна кістка, ospisiforme.