Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Міологія, myologia [вчення про м'язи] - М'язи і фасції верхньої кінцівки
Фасції, синовіальні піхви сухожилків і волокнисті канали

На верхній кінцівці виділяють такі фасції: дельтоподібну, пахвову, плеча, передпліччя та кисті.

1. Дельтоподібна фасція, fascia deltoidca - утворена двома листками (поверхневим та глибоким): поверхневий листок покриває m. deltoideus і по передньому краю м’яза переходить у fascia pectoralis; глибокий листок оточує m. deltoideus і відділяє його від інших м’язів пояса верхніх кінцівок, переходить у фасцію, яка покриває m. triceps.

2. Пахвова фасція, fascia axillaris - покриває знизу однойменну ямку, зверху переходить у fascia deltoidea, внизу - у fascia brachialis, а ззаду - у фасцію, яка покриває m. latissimus dorsi et m. teres major.

3. Фасція плеча, fascia brachii [brachialis] - зверху переходить у fascia deltoidea і fascia axillaris, утворює піхви: для m. triceps brachn та mm. biceps brachu, coracobrachialis et brachialis.

На медіальному та латеральному краї дистальної половини плеча, вздовж лінії, що відокремлює згиначі від розгиначів, фасція дає перетинки: septum intermusculare mediale відокремлює caput mediale m. tridpitis від mm. bradhialis і pronator teres; septum intermusculare laterale відокремлює caput laterale et mediale m. tridpitis від m. brachialis і m. brachioradialis.

4. Фасція передпліччя, fascia antebrachii - є продовженням fascia brachn. На всьому протязі від фасці! відходять перетинки, які залягають між окремими групами м’язів і утворюють для них піхви. Проксимально фасція зростається з апоневрозом двоголового м’яза плеча, а дистально утворює пучки, які охоплюють ділянку articulatio radicarpea. Фасціальні перетинки та membrana interossea у верхній половині передпліччя утворюють три м’язові ложа:

1) в латеральному залягають m. brachioradialis, m. extensores carpi radialis;

2) в задньому - m. extensor digitorum, m. extensor digiti minimi, m. extensor carpi ulnaris, m. anconeus і m. supinator;

3) в передньому, що поділяється на поверхневий відділ, в якому залягають: m. pronator teres, m. flexor carpi radialis, m. flexor superficialis, m. pahnaris longus, m. flexor carpi ulnaris, та глибокий відділ - m. flexor digitorum profundus, m. flexor pollicis longus.

В ділянці зап’ястка фасція передпліччя потовщується й утворює на долонній та тильній поверхні тримачі згиначів і розгиначів: retinaculum flexiorum (LNA) et retinaculum extensorum для сухожилків м’язів згиначів та розгиначів. Тримачі згиначів і розгиначів мають велике значення для укріплення положення сухожилків м’язів, що проходять під ними, особливо при згинанні і розгинанні кисті.

5. Фасції кисті - є продовженням фасцій передпліччя. На долонній поверхні кисті розпізнають поверхневу та глибоку фасції. Поверхнева покриває м’язи підвищення великого пальця та мізинця. В центральних відділах вона потовщується і переходить у долонний апоневроз. Долонний апоневроз, aponeurosis pahnaris, являє собою товсту щільну сухожилкову пластинку трикутної форми, яка основою звернена в сторону пальців, а вершиною - в ділянку зап’ястка. Вершина апоневроза зростається з lig. carpi palmare, сухожилком m. pahnaris longus, а також з retinaculum flexorum. Дистальна частина апоневроза чотирма поздовжніми пучками направляється до основи II—V пальців, де поздовжні волокна окремими пучками вплітаються у передні стінки кістково-волокнистих піхв сухожилків пальців, vagjnae fibrosae digitorum manus. Більша частина поверхневих пучків поздовжніх волокон апоневроза дистальніше поперечних шкірних складок долоні щільно зростається зі шкірою. Менша їх частина направляється у глибину між сухожилками згиначів пальців і червоподібними м’язами, приймаючи участь в утворенні сагітальних перетинок долоні (В. А. Клепіков, 1955).

Глибока фасція покриває міжкісткові долонні м’язи. На долонній поверхні фасція утворює п’ять синовіальних піхв (рис. 165): піхву сухожилка довгого м’яза-згинача великого пальця, vagina tendinis m. flexoris pollicis longi спільну піхву м’язів згиначів, vaginae communis musculorum flexorum, та синовіальні піхви сухожілків II—IV пальців, vaginae synovialis digitorum manus. Вона бере початок біля нижнього краю m. pronator quadratus. Найбільш великою серед них є спільна піхва поверхневого та глибокого м’язів-згиначів пальців. Дистальний відділ її переходить у синовіальну піхву v. пальця. В клінічній практиці її називають ліктьовою сумкою. На долонній поверхні II—IV пальців розташовані ізольовані синовіальні піхви пальців. Крім описаних, зустрічаються різні анатомічні варіанти синовіальних піхв сухожилків згиначів (рис. 166).

Рис. 165. Синовіальні піхви кисті - долонна поверхня (за В. П. Воробйовим)

Синовіальна піхва сухожилка довгого м’яза-згинача великого пальця (променева сумка) має значну довжину. Вона бере початок на рівні нижнього краю m. pronator quadratus, проходить canalis carpi, а на долонній поверхні залягає між поверхневою та глибокою головкою короткого згинача великого пальця і досягає дистальної фаланги. У canalis carpi синовіальні піхви(променева і ліктьова) тісно прилягають одна до одної, а у 10% випадків сполучаються між собою, що обумовлює при запаленні однієї з них розвиток перехресної або V-подібної флегмони (Б. В. Огнєв, 1960).

Рис. 166. Анатомічні варіанти долонних сухожилкових піхв кисті (за Ланцем і Вахсмутом)

На тильній поверхні кисті розташована тильна фасція, fascia dorsalis menus, що поділяється на поверхневу, яка покриває сухожилки розгиначів, та глибоку, яка покриває тильні міжкісткові м’язи. Тримач розгиначів, retinaculum extensorum, являє собою потовщення фасції, стрічку шириною біля 2 см, яка натягнута між дистальними кінцями променевої та ліктьової кістки. Між тримачем (ззаду) та кістками передпліччя і кістковою мембраною (спереду) проходять сухожилки розгиначів кисті і пальців. Тримач розгиначів поділяється на листки й утворює для сухожилків волокнисті канали. Сухожилки, що проходять у цих каналах, обмежені синовіальними піхвами.

На тильній поверхні кисті фасція утворює шість волокнистих каналів, в яких знаходяться 11 сухожилків, розташованих у 8 синовіальних піхвах (рис. 167):

- перший волокнистий канал - розташований на зовнішній поверхні променевої кістки. В ньому знаходяться дві синовіальні піхви: vaginae tendinum mm. abductoris longi і extensoris pollicis brevis для сухожилків m. abductor pollicis longus і m. extensor pollicis brevis.

- другий волокнистий канал - розташований на променевій кістці, нижче м’язової частини короткого згинача великого пальця. В ньому проходять: зовні - сухожилок m. extensor carpi radialis longus, а в середині — сухожилок m. extensor carpi radialis brevis, обмежені синовіальними піхвами, vaginae tendinum mm. extensorum carpi radialium.

- третій волокнистий канал - розташований до середини від другого, в ньому проходить сухожилок довгого розгинача великого пальця, який обмежений синовіальною піхвою, vagina tendinis m. extensoris pollicis longi.

- четвертий волокнистий канал - розташований ближче до середини від попереднього, вздовж внутрішнього краю променевої кістки. В ньому проходять чотири сухожилки розгиначів пальців та один сухожилок розгинача вказівного пальця. Всі сухожилки містяться в однiй спільній синовіальній піхві, vagina tendinum mm. extensores digitorum et extensoris indids.

- п’ятий волокнистий канал - являє собою розщеплення глибокого листка retinaculum extensorum, розташований уздовж зовнішнього краю дистального променево-ліктьового суглоба. В ньому проходить сухожилок розгинача п’ятого пальця, обмежений синовіальною піхвою, vagina tendinis m. extensoris digiti minimi.

- шостий волокнистий канал - розташований на задній внутрішній поверхні ліктьової кістки, в її жолобку. В ньому проходить сухожилок ліктьового розгинача кисті і його синовіальна піхва, vagina tendinis m. extensoris carpi idnaris.

Рис. 167. Синовіальні піхви кисті - тильна поверхня (за В. П. Воробйовим)