Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Міологія, myologia [вчення про м'язи] - М'язи і фасції верхньої кінцівки
Топографія верхньої кінцівки

В межах плечового пояса і вільної верхньої кінцівки м’язи обмежують ряд анатомо-топографічних утворень (ямки, порожнини, отвори, канали та борозни), в яких проходять судини і нерви, що має важливе прикладне значення.

Пахвова ямка, fossa axillaris (рис. 168 ) - знаходиться у regio axillaris. При відведеній руці через шкіру видно контури м’язів, які обмежують ямку, спереду - нижній край, m. pectoralis major, ззаду (медіально) - нижній край, m. latissimus dorsi і m. teres major, медіально - умовною лінією, яка з'єднує краї названих м’язів на грудній клітці; а з боку (латерально) - лінією, яка з’єднує ці краї на внутрішній поверхні плеча. Коли зняти шкіру, підшкірну клітковину, лімфатичні вузли та пахвову фасцію пахвової ямки, відкривається пахвова порожнина.

Рис. 168. Пахвова ямка, fossa axillaris (за В. В. Ковановим)

Пахвова порожнина, саvum axillare - знаходиться глибше пахвової ямки. Вона має форму чотиристоронньої піраміди, основа якої звернена донизу і в бік, а «вершина» догори і присередньо (рис. 169). Основа пахвової порожнини відкривається широким отвором - нижньою апертурою, apertura inferior, межі якої відповідають межам fossa axillaris. Верхня апертура, apertura superior, розташована між ключицею (спереду); першим ребром (присередньо) та верхнім краєм лопатки (ззаду), вона сполучає пахову порожнину з ділянкою шиї.

Саvum axillare обмежена чотирма стінками: передньою - mm. pectoralis major et minor, задньою - mm. latissimus dorsi, teres major, subscapularis-, медіальною - m. serratus anterior, латеральною - плечова кістка з m. coracobrachialis та короткою головкою m. biceps brachii.

Рис. 169. Пахвова порожнина, cavum axillare (за В. П. Воробйовим)

Cavum axillare заповнена жировою клітковиною, в якій розташовані судини, нерви та лімфатичні вузли. Передню стінку пахвової порожнини поділяють на три трикутники (рис. 170):

1) підгрудний, trigonum subpectorale - обмежений нижнім краєм mm. pectoralis major et minor;

2) ключично-грудний, trigonum clavipectorale - утворений ключицею та верхнім краєм m. pectoralis minor;

3) грудний, trigonum pectoraie - відповідає m. pectoralis minor.

Рис. 170. Трикутники передньо! стінки пахвової порожнини:

1 - trigonum clavipectorale; 2 - trigonum pectorale; 3 - trigonum subpectorale

На задній стінці пахвової порожнини знаходяться два отвори: тристоронній та чотиристоронній (див. рис. 153): тристоронній отвір, foramen trilaterum, обмежений: верхня стінка - m. subscapularisr, нижня - m. teres major, латеральна - caput longum m. triceps brachii; чотиристоронній отвір, foramen quadrilaterum, обмежений: верхня стінка - m. subscapularis; нижня - m. teres major, медіальна - caput longum m. triceps brachii; латеральна - хірургічна шийка, os humerus.

Через тристоронній отвір проходить a. circumflexa scapulae, а через чотиристоронній - a. circumflexa humeri posterior et n. axillaris.

Канал променевого нерва, canalis nervi radialis (плечово-м’язовий канал, canalis humeromuscularis), - розташований на задній поверхні плеча, утворений sulcus n. radialis та триголовим м’язом плеча, m. triceps brachii. Канал має спіралеподібний хід, в ньому проходить променевий нерв, глибока артерія плеча та вени. На передній поверхні плеча між m. brachialis і m. biceps brachii розташовані дві борозни: sulcus bicipitalis medialis et lateralis.

Ліктьова ямка, fossa cubitalis - розташована спереду ліктьового суглоба у передній ліктьовій ділянці; вона обмежена: збоку - m. brachioradialis і присередньо - m. pronator teres, дно ямки і верхній край утворює m. brachialis. У ліктьовій ямці виділяють дві борозни: латеральну двоголового м’яза, sul. bicipitalis lateralis, та медіальну, sul. bicipitalis medialis. Бічну борозну ззовні обмежує плечово-променевий м’яз, а присередню - плечовий м’яз. Медіальну ліктьову борозну збоку обмежує круглий пронатор, а медіально - плечовий м’яз. У ліктьовій ямці проходить плечова артерія, вени, які її супроводжують, та серединний нерв. Між м’язами передпліччя на передній поверхні знаходяться три борозни:

1) ліктьова борозна, sulcus ulnaris - обмежена m. flexor carpi ulnaris і m. flexor digitorum superficialis, в ній проходить ліктьовий нерв, артерія і вени;

2) променева борозна, sulcus radialis - обмежена m. brachioradialis і m. flexor carpi radialis, в ній проходить однойменний нерв, артерія і вени;

3) серединна борозна, sulcus medianus - обмежена m. flexor carpi radialis і m. flexor digüorum superficialis, в ній проходить серединний нерв, n. medianus. В ділянці променево-зап’ясткового суглоба розташований канал зап’ястка, canalis carpi та canalis carpi ulnaris, s. spatium interaponeuroticum Guyoni, а також проходять дві синовіальні піхви: для сухожилків m. flexor digitorum superficialis et profundus та сухожилка m. flexor pollicis longus.

Канал зап’ястка, canalis carpi - розташований над дистальним рядом кісток зап’ястка. Задня стінка його утворена ossa trapezium, trapezoideum, саріtatum та зв’язками, які укріпляють суглоби між ними. Передньою стінкою каналу є retinaculum flexorum, яка перекидається над борозною зап’ястка. Вона прикріплюється: з латеральної сторони - до човноподібної і кістки-трапеції, а з присередньої - до гачкоподібної і горохоподібної кістки. Довжина каналу в середньому складає 2,5 см, ширина 2-2,5 см, а глибина 1,3-1,5 см. Вмістом п’ясткового каналу є сухожилки згиначів пальців, які розташовані у синовіальних піхвах (спільній синовіальній піхві згиначів та піхві сухожилка довгого згинача великого пальця). У каналі до синовіальних піхв щільно прилягає серединний нерв, n. medianus.

Анатомічна тютюнниця - являє собою проміжок трикутної форми, який обмежений спереду і зовні m. extensor pollicis brevis і m. abductor pollicis longus, а ззаду - сухожилком m. extensor pollicis longus. Дно анатомічної тютюнниці утворене човноподібною та трапецієподібними кістками. Вершиною її є basis os metacarpalis (1), а основою - зовнішній край променевої кістки. З анатомічною тютюнницею топографічно пов’язана променева артерія, яка проникає в неї під сухожилками mm. extensor pollicis brevis і abductor pollicis longus.