Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Спланхнологія, splanchnologia [вчення про нутрощі] - Травна система, systema digestorium
Рот, ротова порожнина - Власне ротова порожнина - М'яке піднебіння

М’яке піднебіння, palatum molle - утворює задню стінку ротової порожнини (рис. 196). Більша частина його вільно звисає вниз й називається піднебінною завіскою, velum palatinum. Тільки невелика його ділянка прилягає до верхньої стінки. М’яке піднебіння залежно від функціонального стану може набирати різних положень: під час ковтання воно піднімається й набирає горизонтального положення, відгороджуючи тим самим ротову порожнину від носової. Під час дихання м’яке піднебіння перебуває в розслабленому стані й звисає донизу.

М’яке піднебіння складається з волокнистої пластинки, м’язів м’якого піднебіння та слизової оболонки, яка вкриває його з усіх боків. Задній край м’якого піднебіння має невеличкий виступ, що називається язичком, uvula. По обидва боки язика м’яке піднебіння утворює дві складки, в яких розміщені м’язи, що утворюють дві дужки: передньо-піднебінно-язикову, arcus palatoglossus, та задню піднебінно-глоткову, arcus palatopharyngeus. Між цими дужками є заглиблення - мигдаликова ямка, fossa tonsillaris, в якій міститься піднебінний мигдалик, tonsilla palatina. Над ним розміщена надмигдаликова ямка, fossa supratonsillaris. (Про будову піднебінного мигдалика див. у розділі «Органи кровотворення та імунного захисту»).

Рис. 196. Порожнина рота, cavitas oris; м’язи м’якого піднебіння та зіва, mm. palatini et fauсіum (за Р. Д. Синельниковим)

М’яке піднебіння складається з таких м’язів:

- м’яза-натягувача піднебінної завіски, m. tensor veli palatini)

- м’яза-підіймача піднебінної завіски, m. levator veli palatini)

- піднебінно-глоткового м’яза, m. palatopharyngeus)

- піднебінно-язикового м’яза, m. palatoglossus)

- м’яза язичка, m. uvulae.

1. М’яз-натягувач піднебінної завіски, m. tensor veli palatini - бере початок від зовнішньої основи черепа - човноподібної ямки крилоподібного відростка, слухової труби та ості великого крила. Волокна м’яза перекидаються через гачок крилоподібного відростка й поділяються на дві частини - зовнішню та внутрішню. Зовнішня частина переходить у щічно-глоткову фасцію і частково прикріплюється до задньої поверхні коміркового відростка. Внутрішня поверхня розширюється й переходить у піднебінний апоневроз.

Функція: під час скорочення правого і лівого м’язів піднебінна завіска та піднебінний апоневроз натягуються, водночас розширюється просвіт слухової труби.

2. М’яз-підіймач піднебінної завіски, m. levator veli palatini -бере початок від нижньої поверхні кам’янистої частини скроневої кістки та хрящової частини слухової труби. М’яз-підіймач піднебінної завіски проходить між шарами піднебінно-глоткового м’яза у поперечному напрямку й поділяється на три пучки: передній, середній та задній. Передній пучок переходить у піднебінний апоневроз, середній пучок з’єднується з таким пучком протилежної сторони і формує задній край м’якого піднебіння. Задній пучок вплітається в язичок.

Функція: піднімає м’яке піднебіння, а також разом з іншими м’язами піднебіння бере участь у відокремленні носової порожнини від ротової частини глотки.

3. Піднебінно-глотковий м’яз, m. palatopharyngeus - бере початок від задньої стінки глотки та заднього краю щитоподібного хряща, має трикутну форму і складається з двох шарів: переднього та заднього. Волокна переднього м’язового шару розміщені спереду від м’яза-підіймача піднебінної завіски, m. levator veli palatini, а заднього - ззаду цього м’яза. Передній шар переходить у щічно-глоткову фасцію, з’єднується з волокнами однойменного м’яза протилежної сторони, частина його переходить у піднебінний апоневроз. Задній шар м’яза вплітається у м’яке піднебіння й прикріплюється до нижньої поверхні слухової труби, гачка крилоподібного відростка й переходить у задню частину м’яза-підіймача піднебінної завіски.

Функція: піднімає глотку, язик, гортань; тягне м’яке піднебіння вниз і назад; розширює просвіт слухової труби; зближує піднебінні дужки.

4. Піднебінно-язиковий м’яз, m. palatoglossus - бере початок від поперечного м’яза язика, проходить у передній піднебінно-язиковій дужці та вступає у піднебіння.

Функція: опускає м’яке піднебіння та звужує зів.

5. М’яз язичка, m. uvulae - бере початок від носової ості та слизової оболонки носової порожнини, досягає заднього краю м’якого піднебіння і входить у язичок.

Функція: підіймає і скорочує язичок.

Кровопостачання м’якого піднебіння здійснюється великими та малими піднебінними артеріями, а також за рахунок висхідної піднебінної артерії, a. palatine accendens. Венозний відтік здійснюється за допомогою однойменних вен, які відводять венозну кров у крилоподібне сплетення та вени глотки.

Відтік лімфи здійснюється у заглоткові, верхні глибокі шийні та піднижньощелепні лімфатичні вузли.

Іннервація м'якого піднебіння здійснюється за рахунок гілок глоткового нервового сплетення, plexus pharyogeus, калими піднебінними нервами, m. palatini minores, та носопіднебінням нервом, n. nasopalatini (від II гілки трійчастого нерва).