Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Спланхнологія, splanchnologia [вчення про нутрощі] - Травна система, systema digestorium
Рот, ротова порожнина - Власне ротова порожнина - Язик

Язик, lingua (грецьк. glossa, звідси патологічний стан тканин язика запального характеру - glossitis) - м’язовий орган, який складається з посмугованих м’язів, зовні вкритий слизовою оболонкою із залозами та лімфоїдними утвореннями (рис. 197). Язик виконує ряд функцій: бере участь в жуванні, перемішуванні їжі, ковтанні, визначенні властивості та якості їжі. При закритій ротовій порожнині він повністю заповнює останню, його спинка торкається твердого і м’якого піднебіння, а краї і кінчик - внутрішньої поверхні коміркових відростків.

У язику розрізняють верхівку, apex, тіло, corpus, та корінь, radix. Верхня поверхня язика називається спинкою язика, dorsum lingue. На ній виділяють два відділи: передній - більший ротовий, pars oralis, і задній - глотковий, pars pharyngea, спрямований до глотки. Між цими відділами є невелике заглиблення, сліпий отвір язика, foramen coecum linguae, залишок щито-язикової протоки, ductus thyroglossalis. На спинці язика по середній лінії видно серединну борозну, sulcus medianus linguae. Крім того, від сліпого отвору вправо та вліво відходять пограничні борозни, sulcus terminalis.

Основну масу язика становлять м’язи, mm. linguales, утворені жмутками м’язових волокон. Вони йдуть у трьох взаємно перпендикулярних напрямках:

Рис. 197. Язик, lingua; (вигляд зверху)

поздовжньому, поперечному та вертикальному. М’язи язика залежно від положення поділяють на внутрішні та зовнішні. Залежно від функції м’язи язика поділяються на:

- м’язи, що подовжують та сплющують язик, m. genioglossus, m. verticalis;

- м’язи, що скорочують язик і переміщають його вгору, m. styloglossus, m. longitudinalis superior et inferior,

- м’язи, що скорочують язик і переміщають його вниз, а при односторонній дії - вбік, m. hyoglossus, m. transversus linguae.

Перша група м’язів бере початок на похідних першої зябрової дуги; друга - на похідній другої зябрової дуги; третя - на похідній третьої зябрової дуги.

До внутрішньої групи м’язів язика відносять (рис. 198,199):

- верхній поздовжній м’яз, m. longitudinalis superior;

- нижній поздовжній м’яз, m. longitudinalis inferior;

- поперечний м’яз язика, m. transversus linguae;

- вертикальний м’яз язика, m. verticalis linguae.

1. Верхній поздовжній м'яз, m. longitudinalis superior - парний, бере початок у ділянці кореня язика, проходить уздовж усього язика і прикріплюється до його верхівки.

Функція: скорочує та потовщує язик, при односторонньому скороченні - відводить убік.

Рис. 198. М’язи язика новонародженного на сигітальному розрізі (за Шпальтегольцем):

1 - m. transversus linguae; 2 - m. longitudinalis inferior; 3 - m. longitudinalis superior; 4 - tunica mucosa linguae; 5 - foramen caecum; 6 - glandulae linguales; 7 - epiglottis; 8 - corpus ossis hyoidei; 9 - m. gemohyoideus; 10 - m. genioglossus

Рис. 199. Фронтальний розріз крізь тіло язика новонародженного (за Шпальтегольцем):

1 - tunica mucosa linguae; 2 - m. styloglossus; 3 - septum linguae; 4 - а. profunda linguae; 5 - glandula sublingualis; 6 - m. genioglossus; 7 - n. lingualis; 8 - m. longitudinalis inferior; 9 - m. transversus linguae; 10 - m. verticalis linguae; 11 - m. longitudinalis superior

2. Нижній поздовжній м’яз, m. longitudinalis inferior - парний, бере початок у ділянці кореня язика, проходить між m. genioglossus та m. hyoglossus і прикріплюється до фасції язика в його верхівці.

Функція: скорочує язик та вигинає спинку вгору, при односторонньому скороченні - відводить убік.

3. Поперечний м’яз язика, m. transversus linguae - парний, бере початок від septum linguae і проходить між верхнім і нижнім та підборідно-язиковим м’язом. Жмутки м’яза прикріплюються до язикової фасції у бічних відділах спинки язика, а задні досягають м’якого піднебіння та стінки глотки.

Функція: звужує і подовжує язик, стискає зів та глотку.

4. Вертикальний м’яз язика, m. verticalis linguae - парний, бере початок у ділянці спинки язика, від язикової фасції, прикріплюється до нижньої фасції язика.

Функція: подовжує язик, сплющує його й утворює на спинці поздовжній валок.

До зовнішньої групи м’язів язика відносять (рис. 200):

- підборідно-язиковий м’яз, m. genioglossus;

- під’язиково-язиковий м’яз, m. hyoglossus;

- шило-язиковий м’яз, m. styloglossus;

- піднебінно-язиковий м’яз, m. palatoglossus.

1. Підборідно-язиковий м’яз, m. genioglossus - парний, бере початок від підборідної ості, spina mentalis, має веретеноподібний хід, прикріплюється до спинки язика та язикової фасції.

Функція: висовує язик уперед, а при односторонньому скороченні відхиляє його вбік.

Рис. 200. М’язи язика - вигляд справа (за Шпальтегольцем):

1 - m. styloglossus; 2 - papillae foliatae; 3 - dorsum linguae; 4 - mandibula; 5 - m. genioglossus; 6 - m. geniokyoideus; 7 - corpus ossis hyoider, 8 - m. hyoglossus; 9 - m. constrictor pharyngis medius; 10 - lig. stylohyoideum; 11 - m. stylopharyngeus

2. Під’язиково-язиковий м’яз, m. hyoglossus - парний, бере початок від під’язикової кістки, пучки волокон прикріплюються до язикової фасції та спинки язика.

Функція: відтягує язик униз і назад, сплющує його.

3. Шило-язиковий м’яз, m. styloglossus - парний, бере початок від шилоподібного відростка скроневої кістки та lig. stylomandibulare, спрямований присередньо й униз, вплітаючись у бічні частини язика.

Функція: відтягує язик угору й назад.

4. Піднебінно-язиковий м’яз, m. palatoglossus - бере початок від поперечного м’яза язика і проходить у передній піднебінно-язиковій дужці, проникає в піднебіння.

Функція: опускає м’яке піднебіння та звужує зів.

Слизова оболонка язика зовні вкрита багатошаровим плоским епітелієм. У ній розміщені смакові органи, залози, лімфоїдної тканини (язиковий мигдалик, tonsilla lingualis). У ділянці кінчика, спинки та кореня язика слизова оболонка шорсткувата, ззаду пограничної борозни, sulcus terminalis, має вузлуваті підвищення, утворені скупченням лімфоїдних утворень. Нижня поверхня слизової оболонки язика гладенька, а по середній лінії утворює вуздечку язика, frenulum lingue.

Слизова оболонка заднього відділу язика утворює три язиково-надгортанні складки: непарну - серединну, plica glosso-epiglotica mediana, та парні - бічні, рlicа glosso-epiglotica laterales, між якими знаходяться надгортанні заглибники, valleculae epigloticae.

На верхній та бічній поверхнях язика розташовані випини слизової оболонки - сосочки язика (див. рис. 197). Сосочки язика поділяють на шість видів:

- ниткоподібні, papillae filiformes;

- конічні, papillae сопісае;

- грибоподібні, papillae funiformes;

- валкоподібні, papillae vallatae;

- листоподібні, papillae folliatae;

- сочевицеподібні, papillae lentiformes.

Найчисельнішими є ниткоподібні сосочки, які покривають всю поверхню спинки язика. Грибоподібні сосочки розташовані переважно в ділянці кінчика язика, а листоподібні - з боків язика у вигляді 3-8 вертикально розташованих складок довжиною від 2 до 5 мм, поділених вузькими валкоподібними сосочками. Валкоподібні сосочки розташовані на межі між коренем та тілом язика. Лінія їх розташування за формою нагадує римську цифру V, верхівка якої звернена назад й доходить до сліпого отвору язика (залишок щитоязикової протоки).

У смакових цибулинах сосочків язика розміщений рецепторний апарат смакового аналізатора. Вважають, що грибоподібні та листоподібні сосочки сприймають кислий, солодкий і солоний смак, а валкоподібні - гіркий.

Під слизовою оболонкою залягають залози язика, що поділяються на серозні, слизові та мішані. Їхні протоки відкриваються переважно на нижній поверхні язика та в борознах валкоподібних сосочків.

Кровопостачання язика здійснюється за рахунок a. lingualis, венозний відтік - по однойменній вені, яка вливається у внутрішню яремну вену.

Лімфа відтікає у піднижньощелепні, підборідні та заглоткові вузли.

Іннервація слизової оболонки язика здійснюється таким чином: передні дві третини язика - n. lingualis; задня третина - n. glassopharyngeus; ділянка кореня - n. laryngeus superior (від п. vagus); смакові цибулини грибоподібних та листоподібних сосочків - за рахунок нервових волокон, chorda tympani; від n. intermedius, а до валкоподібних сосочків - від n. glossopharyngeus. М’язи язика іннервуються під’язиковим нервом, n. hypoglossus (XII).