Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Спланхнологія, splanchnologia [вчення про нутрощі] - Травна система, systema digestorium
Ротові залози

Ротові залози, glandulae oris - поділяються на великі й малі слинні залози, glandulae salivaria majores et minores (рис. 201). До великих слинних залоз відносять:

- привушну залозу, glandula parotidea;

- підщелепну залозу, glandula submandibularis;

- під’язикову залозу, glandula sublingualis.

1. Привушна залоза, glandula parotidea - найбільша (див. рис. 201). Вона розташована у привушно-жувальній ділянці на гілці нижньої щелепи, жувальному м’язі та защелепній ямці. Має трикутну форму, верхній край її досягає скроневої дуги та зовнішнього слухового проходу; задній - доходить до соскоподібного відростка та груднинно-ключично-соскового м’яза; знизу - досягає кута нижньої щелепи. Зовні привушна залоза покрита привушною фасцією, fascia parotidea.

Рис. 201. Залози присінка та порожнини рота

Привушна залоза складається з окремих часточок, які мають вивідні протоки і, об’єднуючись, утворюють міжчасточкові протоки, а ті, в свою чергу, поєднуючись, формують загальну привушну протоку, ductus parotideus.

Привушна протока розміщена над m. masseter та m. bucinator паралельно скроневій дузі на 1 см нижче від неї. Протока проходить крізь щічний м’яз і відкривається на рівні другого верхнього кутнього зуба.

У паренхімі привушної залози проходять гілки лицевого нерва, що треба враховувати у хірургічній практиці, оскільки вони можуть бути ушкоджені при операціях у з’вязку з гнійними паротитами, пухлинами тощо.

Кровопостачання привушної залози здійснюється гілками зовнішньої сонної артерії: поверхневою скроневою, задньою вушною та поперечною артерією лиця. Крім того, у кровопостачанні залози можуть брати участь непостійні джерела: щелепна, глибока вушна та вилично-очна артерії. Венозний відтік від залози здійснюється у поперечну вену лиця, вени жувального м’яза, передню та задню вушні вени.

Лімфатичні судини вливаються в привушні лімфатичні вузли.

Іннервація привушної залози (чутлива) здійснюється за рахунок привушних гілок, rr. parotide, і вушно-скроневого нерва, n. auriculo-temporalis.

Парасимпатична іннервація залози здійснюється від нижнього слиновидільного ядра, n. solivatorius inferior, та язиково-глоткового нерва. Передгангліонарні волокна йдуть у складі цього нерва та його гілок (n. tympanicus, n. petrosus minor) і досягають вушного вузла, ganglion oticum. Постгангліонарні волокна досягають залози по гілках n. auriculo-temporalis. Парасимпатичні волокна збуджують секрецію і розширюють кровоносні судини залози.

Симпатична іннервація залози здійснюється передгангліонарними симпатичними волокнами, які беруть початок у сірій речовині верхніх грудних сегментів спинного мозку й перериваються у верхньому шийному вузлі, ganglion cervicale superior. Постгангліонарні симпатичні волокна досягають привушної залози у складі зовнішнього сонного сплетення, plexus caroticus extemus. Симпатичні нерви звужують кровоносні судини й гальмують секрецію слини.

2. Підщелепна залоза, glandula submandibularis (див. рис. 201) - розташована в підщелепному трикутнику, має овоїдну форму, складається із 10—12 часточок. Зовні оточена капсулою, утвореною поверхневим листком власної фасції шиї. Вивідна протока підщелепної залози проходить під слизовою оболонкою для ротової порожнини та відкривається на під’язиковому сосочку, caruncula sublingualis, разом з протокою під’язикової залози.

Кровопостачання підщелепної залози здійснюється за рахунок лицевої, підборідної та язикової артерій. Венозний відтік здійснюється за рахунок однойменних вен.

Лімфатичні судини відводять лімфу від залози у піднижньощелепні лімфатичні вузли.

Парасимпатична іннервація залози забезпечується гілками барабанної струни, chorda tymраnі (n. intermedins) підщелепного нервового вузла; симпатична - періартеріальним сплетенням зовнішньої сонної артерії.

3. Під'язикова залоза, glandula sublingualis (див. рис. 201) - розташована під язиком на щелепно-під’язиковому м’язі й покрита тонкою фасціальною капсулою. Вивідна протока залози відкривається на під’язиковій складці 10-12 дрібними отворами.

Кровопостачання залози здійснюється гілками язикової та лицевої артерій. Венозна кров відтікає у під’язикову вену.

Лімфатичні судини відводять лімфу в ближні підщелепні лимфатичні вузли.

Іннервація здійснюється за рахунок гілок підщелепного і під’язикового нервових вузлів та симпатичними гілками верхнього шийного вузла.

До малих слинних залоз, glandulae salivariae minores, ротової порожнини належать губні, щічні, язикові, піднебінні та кутні залози. Вони розташовані в слизовій оболонці ротової порожнини і тут же відкриваються протоками. Всі великі та малі залози виділяють рідину - слину, saliva, яка зволожує слизову оболонку ротової порожнини та змочує їжу підчас жування. У слині міститься фермент амілаза, який діє на вуглеводи їжі і перетворює крохмаль у глюкозу. Таким чином, процес травлення починається у ротовій порожнині.