Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002
Спеціальна частина
Спланхнологія, splanchnologia [вчення про нутрощі] - Травна система, systema digestorium
Будова глотки
Стінка глотки утворена: слизовою оболонкою, tunica тисова, підслизовою основою, tella submucosa; м’язовою, tunica musadaris, та сполучнотканинною оболонками (адвентицією), adventitia.
Слизова оболонка, tunica mucosa, носової частини глотки вкрита багатошаровим миготливим епітелієм, а ротова та гортанна частина - багатошаровим плоским.
Підслизова основа, tella submucosa, - щільна сполучнотканинна пластинка. Щільніша її частина у верхньому відділі глотки називається глотково-основною фасцією, fascia pharyngobasilaris. У нижньому відділі глотки підслизова основа побудована з пухкої сполучної тканини, завдяки чому слизова оболонка глотки утворює поздовжні складки.
У підслизовій основі проходять слизово-серозні та слизові залози, протоки яких відкриваються в порожнину глотки. Поряд з цим у підслизовій основі містяться скупчення лімфоїдних фолікулів, які утворюють глотковий та трубні мигдалики. Підслизова основа виразна, а у власній пластинці, tunica mucosae, багато міститься еластичних волокон, що надає слизовій оболонці властивість змінювати свою величину під час проходження їжі.
Глотково-основна фасція, fascia pharyngobasilaris, - утворює основу глотки. Вона бере початок на зовнішній основі черепа, від глоткового горбка потиличної кістки, основи медіальної пластинки крилоподібного відростка клиноподібної кістки та щелепно-під’язикової лінії нижньої щелепи. Внизу глотково-основна фасція з’єднана і щитоподібним хрящем та великими рогами під’язикової кістки.
М’язова оболонка глотки, tunica muscułaris, - складається з посмугованих м’язів, які поділяються на м’язи-стискачі глотки, м’язи-підіймачі і розширювачі глотки. До м’язів глотки належать: верхній, середній і нижній стискачі (див. рис. 220).
Верхній м’яз-стискач глотки, m. constrictorpharyngis superior, - бере початок від присередньої пластинки крилоподібного відростка, raphe pterygomandibularis, tinea mylohyodea mandibulae, та поперекового м’яза язика. М’яз формує бічну стінку глотки, а потім прямує назад і присередньо, утворюючи задню стінку глотки. Ззаду по присередній лінії м’язи зростаються, утворюючи глотковий шов, raphe pharyngis.
Середній м’яз-стискач глотки, m. constrictor pharyngis medius, бере початок від великого і малого рогів під’язикової кістки, а також від lig. stybkyoideum, жмутки м’яза прикріплюється до сухожилкового глоткового шва, raphe pharyngjis.
Нижній м’яз-стискач глотки, m. constrictor pharyngis inferior, бере початок від зовнішньої поверхні перснеподібного хряща та косої лінії щитоподібного хряща. Жмутки м’яза йдуть назад і переходять у глотковий шов.
Функції стискачів: усі констріктори глотки при послідовному скороченні проштовхують їжу у стравохід.
До м’язів-підіймачів глотки належать шилоглотковий м’яз та підннебінноглотковий.
Шилоглотковий м’яз, m. stylopharyngeus, бере початок від шилоподібного відростка, проходить між верхнім та нижнім стискачами глотки і прикріплюється до надгортанника і щитоподібного хряща.
Функція: піднімає та розширює глотку.
Піднебінноглотковий м’яз, m. palatopharyngeus, (див. «М’яке піднебіння»).
Кровопостачання глотки здійснюється висхідною глотковою артерією, a. pharyngea ascenders (гілка а. carotis externa), висхідною піднебінною (гілка а. facialis) та нисхідною піднебінною артеріями (гілка a. maxillaris), а також за рахунок гілок верхньої щитоподібної артерії. Венозний відтік здійснюється по глоткових венах у внутрішню яремну вену.
Лімфатичні судини відводять лімфу в позаглоткові та глоткові шийні лімфатичні вузли.
Іннервація глотки здійснюється гілками блукаючого і язиково-глоткового нервів та гортанно-глотковими гілками від симпатичного стовбура, що утворюють на задній і бічних стінках глоткове нервове сплетення, plexus pharyngeus.