Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002
Спеціальна частина
Спланхнологія, splanchnologia [вчення про нутрощі] - Травна система, systema digestorium
Глотка
Глотка, pharynx, являє собою порожнисту м’язову трубку лійкоподібної форми (рис. 220), що розташована позаду ротової порожнини, носа та гортані. Вона є органом травної та дихальної систем. Глотка бере початок широким кінцем від основи черепа і, досягши рівня VI-VII шийного хребця, переходить у стравохід. Її довжина в середньому становить 12-14 см.
Позаду глотки розміщені довгі м’язи шиї та тіла шийних хребців. Між щічно-глотковою фасцією, яка покриває глотку ззовні, та пристінковим листком, fasciae andoceruicalis, знаходиться заглотковий клітковинний простір, spatium retropharyngeum, який може служити місцем утворення заглоткових абсцесів. З боків глотки, у парному приглотковому просторі, spatium parapha- ryngeum, проходять внутрішні: сонна артерія та яремна вена. До гортанної частини глотки з боків прилягають спільні сонні артерії та верхні полюси щитоподібної залози.
Порожнина глотки, cavitas pharyngis, сполучає ротову та носову порожнини зі стравоходом та гортанню. Залежно від органів, позаду яких глотка розміщена, в ній виділяють три частини (рис. 221):
- носову, або носоглотку, pars nasalis pharyngis;
- ротову, або ротоглотку, pars oralis pharyngis;
- гортанну, або гортаноглотку, pars laryngea pharyngis.
Носова частина глотки, pars nasalis pharyngis, - розташована вище від м’якого піднебіння, позаду хоан. Вона кріпиться до кісткової основи черепа. На бічні її стінки виходять глоткові отвори слухових труб, ostium pharyngeum tubae auditivae, обмежені зверху та ззаду трубними валками, torus tubańs. Від трубного валка тягнеться трубно-глоткова складка слизової оболонки, plica salpingo-pharyngea. Перед глотковими отворами слухових труб скупчення лімфоїдної тканини утворює трубний мигдалик, tonsilla tubaria. У ділянці переходу верхньої стінки глотки в задню між глотковими отворами слухових труб спостерігається друге скупчення лімфоїдної тканини - глотковий мигдалик, tonsilla pharyngealis [adenoidea]. Зазначені мигдалики разом із піднебінним та язиковим утворюють лімфо-епітеліальне кільце (Пирогова-Вальдейєра) яке є важливим бар’єром на шляху мікроорганізмів.
Рис. 220. М’язи глотки, mm. pharyngіs (вигляд ззаду) (за Р. Д. Синельниковим)
Ротова частина глотки, pars oralis pharyngis, - займає ділянку від м’якого піднебіння до входу в гортань. Вона сполучається через зів з ротовою порожниною. У ротовій частині глотки розрізняють задню та бічні стінки, тут - перехрестя дихального та травного шляхів. У широко відкритій ротовій порожнині можна бачити стінку глотки.
Рис. 221. Порожнина глотки, cavitas pharyngis задня стінка (вигляд зсередини) (за Р. Д. Синельниковим)
Гортанна частина глотки, pars laryngea pharyngis, - найвужчий відділ глотки, який знаходиться за гортанню. У ній розрізняють передню, задню та бічні стінки. У спокійному стані передня і задня стінки стикаються. Передню стінку гортанної частини глотки утворює гортанний випин, prominentia pharyngea, вище від якого розміщений вхід у гортань. З боків випину розміщені ямки, грушоподібні кармани, recessus piriformis.