Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Спланхнологія, splanchnologia [вчення про нутрощі] - Травна система, systema digestorium
Будова стравоходу

Стравохід складається з трьох оболонок (рис. 223):

- слизової, tunica mucosa;

- м’язової, tunica muscularis;

- сполучнотканинної (адвентиції), tunica adventitia.

Слизова оболонка, tunica mucosa, - має складчастий рельєф, який розрівнюється під час проходження їжі. У поперечному розрізі вона має зіркоподібний контур.

Рис. 223. Поперечний розріз стравоходу

Слизова оболонка складається з багатошарового незроговілого епітелію та м’язової пластинки. У ній розміщені слизові й кардіальні залози, а також окремі лімфоідні вузлики. Слизова оболонка мас рожевий колір, волога, вола досліджується за допомогою езофагоскопа та рентгенологічного методу з метою діагностики.

М'язова оболонка, tunica musculoris, - складається а зовнішнього поздовжнього та внутрішнього колового шарів. Шийна частина стравоходу складається з посмугованих м’язів; грудна - з посмугованих і гладких м’язів; нижня третина - з гладких м’язів. М’язові волокна колового шару в ділянці переходу глотки у стравохід (відстань 15-20 см від різців) утворюють фізіологічний замикач [сфінктер] - верхній стравохідний (або перснеглотковий). Він запобігає аспірації повітря у стравохід. Нижній стравохідний замикач [сфінкер] знаходиться в ділянці переходу стравоходу у шлунок. Він утворений гладкими м’язовими волокнами, які при скороченні запобігають рефлюксові (закиду) шлункового вмісту у стравохід.

Сполучнотканинна оболонка (адвентиція), tunica adventitia, - обмежує стравохід зовні і фіксує його до органів, що розміщені поряд, а також дає стравоходу змогу змінювати свій просвіт.

Рентгеноанатомія стравоходу. Стравохід досліджують у вертикальному положенні, рентгенівські промені спрямовують у задньопередньому напрямку. Початок стравоходу проектується на рівні С VI, тобто на місці першого фізіологічного звуження стравоходу. Тут і нижче стравохід посідає серединне положення, а на рівні Th III—IV трохи вигинається вліво і вправо нижче від дуги аорти Th VI-VII. На рівні Th IV-VI фіксується друге звуження стравоходу. На рівні Th X стравохід проходить крізь діафрагму (третє звуження стравоходу) й закінчується на рівні Th XI, де дистальний відрізок його різко повертає вліво і впадає у кардіальну частину шлунка. Коли людину повертають навколо поздовжньої осі, стравохід виходить із тіні серця, великих судин та груднини. Більша його частина розташована у світлому проміжку між тінями хребтового стовпа, серця і великих судин. У такому положенні добре видно не тільки фізіологічні звуження й розширення, а й різні варіанти його розташування. При рентгеноскопії стравоходу вивчають глотковий сегмент (гортанна частина глотки) і власні сегменти стравоходу: трахейний (12 см), аортальний (2,5 см), аортобронхіальний (між нижнім краєм дуги аорти і верхньозовнішнім краєм лівого бронха), бронхіальний сегмент розташований на рівні біфуркації трахеї. Підбронхіальний сегмент стравоходу має довжину близько 5 см. Він розташований на рівні біфуркації трахеї та верхнього краю передсердя. Ребровоперикардіальний сегмент стравоходу спереду торкається серця, а наддіафрагмальний сегмент стравоходу довжиною близько 3-4 см нахилений уперед і вліво. Внутрішньодіафрагмальний сегмент стравоходу проходить у волокнистому кільці діафрагми, а черевний сегмент має довжину, в середньому, 3 см. На рентгенограмах у передній проекції стравохід має вигляд відрізка із чіткими контурами, визначають його положення, розміри, стан складок слизової оболонки на окремих ділянках.

Кровопостачання стравохід отримує з різних джерел: у шийній частині - від нижньої щитоподібної артерії; у грудній частині - від стравохідних гілок грудної аорти; у черевній частині - від нижньої діафрагмальної та лівої шлункової артерій. Венозний відтік здійснюється від шийної частини страховоду у плечо-головну вену; із грудної частини - в непарну та напівпарну вени; із черевної - у притоки ворітної вени.

Лімфатичні судини відводять лімфу від шийної частини стравоходу в глибокі шийні вузли, від грудної - у трахейні, трахеобронхіальні та задні середостінні; від черевної частини - у ліві шлункові та підшлунково-селезінкові вузли.

Іннервація стравоходу здійснюється блукаючими нервами та гілками вузлів симпатичного стовбура, які утворюють стравохідне сплетення. З адвентиціального стравохідного сплетення нервові пучкі проникають у глибокі шари стравоходу, де утворюють міжслизове та підслизове сплетення.