Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Сечова система, systema urinarium - Загальні відомості
Сечові органи - Нирки - Рентгеноанатомія нирок

На оглядових рентгенограмах за інтенсивністю тіні у ряді випадків можна бачити зовнішній контур нирки, її судин, чашечок, ниркової миски та сечоводів, що досягається тільки завдяки штучному введенню в них контрастних речовин (рис. 306).

Положення нирок визначається за відстанню від їх полюсів до середньої горизонтальної лінії, яка проходить через середину тіла II поперекового хребця.

Рис. 306. Екскреторна урограма на 101 хв. (чоловіка 68 р.) (за В. В. Жилою). Чітко виповнені верхні сечові шляхи на всьому протязі та сечовий міхур

Відстань між нижніми полюсами нирки по горизонталі, як правило, становить 11 см, а між верхніми — 7 см. У більшості випадків права нирка розташована нижче лівої і знаходиться на рівні XII грудного - III поперекового хребців, а ліва - на рівні XI грудного - II поперекового хребців. У третини людей нирки розташовані на одному рівні, а у 5% ліва розташована нижче правої.

Рентгенологічно розрізняють два основних варіанти форми нирки - широкий і вузький, інколи спостерігається трикутна форма нирки. Права нирка на рентгенограмах виглядає вужче лівої. Контури незмінених нирок рівні, гладкі, неперервні, за винятком присереднього краю, де в ділянці воріт вони не простежуються. За даними рентгенологічних обстежень (Н. Moell, 1956), нормальні розміри нирок в середньому такі: у чоловіків - права нирка 12,9 х 6,2 см, ліва нирка 13,2 X 6,3 см; у жінок - права нирка 12,3 х 5,7 см, ліва нирка 12,6 х 5,9 см.

Існує велика різноманітність чашечково-мискової системи нирок (ампулярна, розгалужена та змішана) (рис. 307). Ниркова миска може значно виступати із ниркового синуса або розташовуватись у глибині його медіального краю. У нормі контури чашечково-мискової системи чіткі, похило закручені, без випинів і плавно переходять у сечоводи. Великі ниркові чашечки мають гострі раструбоподібні обриси (краї), малі чашечки розташовані у два ряди відповідно до передньої і задньої половин нирки. Детальне вивчення їх потребує косих і прицільних знімків.

Комп’ютерна томографія нирок. Верхній полюс правої нирки розташований на рівні нижнього краю XII грудного хребця, а лівої - на 1-1.5см вище правої.

Рис. 307. Анатомічний варіант чашечково-мискової системи (за В. В. Жилою). Чітко вимальовуються сосочки пірамід

Нижні полюси нирок розташовані на рівні III—IV поперекових хребців. Ворота нирок знаходяться на рівні нижнього краю І поперекового хребця. Залежно від вираженості клітковини у деяких людей можна спостерігати ниркову фасцію, яка поділяє простір, що обмежує нирку, на навколо- та периренальний. Сечоводи розташовані позаду судинної ніжки нирок, однак через невеликий діаметр і низьку щільність вони не помітні, виявити їх можна тільки після контрастування. Мозкова речовина паренхіми рідко диференціюється від кіркової, досягти її можна шляхом методики внутрішньовенного контрастування (рис.308,309). Ниркова пазуха орієнтована трохи медіально по відношенню до нижньої порожнистої вени та аорти. Ниркові артерії на томограмах відходять від стінки аорти під прямим кутом на рівні І-ІІ поперекового хребців (рис. 310). Ліва ниркова артерія трохи вище правої. Права ниркова артерія відходить позаду нижньої порожнистої вени. Ниркові вени впадають у нижню порожнисту вену на рівні I—II поперекових хребців.

Ультразвукове дослідження нирок. Ультразвукове зображення нирок здійснюється в лежачому положенні як зі сторони спини, так і зі сторони передньої черевної стінки та бічної поверхні тулуба.

Рис. 308. Комп’ютерна ангіограма лівої нирки на рівні воріт в артеріальну фазу, після введення контрастної речовини (за О. Іванковим):

1 - паренхіма кирки; 2 - кортикальний шар, 3 - ниркова артерія, 4 - ниркова вена; 5 аорта наповнена контрастною речовиною; 6 - нижня порожниста вена: 7 - спинний мозок, 8 - остистий відросток; 9 - тіло хребця

Рис. 309. Комп'ютерна томограма правої нирки на рівні воріт після внутрішньовенного контрастного підсилення (за О. Іванковим):

1 - паренхіма нирки; 2 - чашечки; 3 - ниркова миска; 4 - нижня порожниста вена; 5 - аорта; 6 - поперековий хребець; 7 - спинний мазок; 8 - остистий відросток; 9 - поперековий м’яз

Для визначення положення нирок здійснюють послідовно поперечні сканування через 1-1,5 см від нижнього полюса до верхнього, повздовжні сканування здійснюють через такі інтервали: від латерального краю до присереднього. Праву нирку досліджують через печінку, яка добре проводить звук, її візуалізація у всіх спостереженнях можлива зі сторони передньої стінки живота. Ліва нирка зі сторони передньої стінки не завжди видна, її визначають за передньою пахвовою лінією.

В нормі довжина нирки становить 7,5-12 см, ширина 4,5-6,5 см і товщина 3,5-5 см. На поздовжніх сканограмах нирка візуалізується у вигляді видовжено-овалоподібного утворення, а на поперечних - овоїдного. На поверхні нирки можна побачити сполучно-тканинну фасцію товщиною 1,5 см.

Паренхіма нирки має ніжну структуру. Між капсулою і чашечково-мисковою системою видно численні ехонегативні утворення, які являють собою піраміди. Діаметр пірамід коливається в межах від 0,5 до 0,9 см. Чашечковий комплекс при поперечному скануванні має бути овальної або округлої форми, а при повздовжньому - видовженої форми, підвищенної ехогенності в центрі нирки. В ділянці воріт нирки помітна ниркова миска, яка на поперекових сканограмах має веретеноподібне утворення. Розмір ниркової миски має схильність до значних індивідуальних коливань. В нормі на ехограмах її передньо-задній розмір становить 1-1,5 см.

Рис. 310. Комп’ютерна ангіограма нирок на рівні воріт в артеріальну фазу (за О. Іванковим):

1 - права нирка; 2 - ліва нирка; 3 - аорта наповнена контрастною речовиною, 4 - нижня порожниста вена; 5 - ниркова вена; 6 - ниркова артерія; 7 - тіло поперекового хребця