Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Сечова система, systema urinarium - Загальні відомості
Сечові органи - Сечовід - Рентгеноанатомія сечовода

При заповненні сечовода контрастною речовиною (екскреторна інфузійна урографія) він добре помітний у вигляді довгої вузької тіні, яка тягнеться від нирки до сечового міхура (див. рис. 306).

Кровопостачання сечовода здійснюється за рахунок кількох джерел: гілками ниркової артерії, a. renalisr, гілками сім’яної артерії, a. testicularis (a. ovarica), на місці перехрестя з ними; сечовідними гілками, rr. ureterici (аорти, a. iliaca communis, та a. iliaca interna) - до середньої частини; нижня частина (тазова) кровопостачається гілками середньої прямокишкової та нижньої сечово-міхурової артерії. Венозна кров від сечовода відтікає у яєчкову (яєчникову) або внутрішню клубову вену.

Лімфатичні судини забезпечують відтік лімфи в поперекові та внутрішні клубові лімфатичні вузли.

Іннервація сечовода здійснюється за рахунок вегетативних нервових сплетень черевної порожнини і таза. Симпатична іннервація здійснюється: pl. renalis, pi uretericus et pl. hypogastricus inferior. Парасимпатична іннервація - аксонами клітин парасимпатичних вузлів, в яких перериваються гілки n. vagus та nervi pehrici splanchnici. Чутливі волокна досягають сечовода у складі симпатичних і парасимпатичних нервів.