Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Сечова система, systema urinarium - Загальні відомості
Сечові органи - Сечовий міхур

Сечовий міхур, vesica urinaria, - порожнистий м'язовий орган, який служить для накопичення сечі та періодичного її виведення через сечівник (рис. 312). Форма, розмір та місце розташування сечового міхура пов'язані зі ступенем його наповнення сечею, а також станом сусідніх органів. Наповнений міхур має яйцеподібну форму, виступає над симфізом, прилягає до черевної стінки і зміщує вгору очеревину. Цю особливість враховують у клінічній практиці для проведення пункції через м’язовий шар черевної стінки для виведення вільної рідини із черевної порожнини при водянці, ostites. Об’єм сечового міхура становить 600-700 мл.

У сечовому міхурі розрізняють такі частини:

- верхівку, apex vesicae [vasicalis];

- дно, fundus vesicae;

- тіло, corpus vasicae;

- шийку, cervix vasicae.

Верхівка сечового міхура звернена вгору і вперед, дно - назад і донизу. Тіло розташоване між верхівкою і дном, а шийка - на місці переходу сечового міхура у сечівник. Крім того, виділяють поверхні: передню, верхню, задню та бокові. У дітей міхур більш витягнутий і має веретеноподібну форму. Фіксація сечового міхура здійснюється за рахунок зв’язок та м’язів. Від верхівки сечового міхура до пупка проходить серединна пупкова зв’язка, lig. umbilicale medianum, яка являє собою зарослу протоку, urachus. Крім того, сечовий міхур фіксований гладкими м’язами: лобково-міхуровим, m. pubovesicalis, - до лобкового зрощення та прямокишково-міхуровим, m. rectovesicalis, - до прямої кишки.

Рис. 312. Сечовий міхур, vesica urinaria: А - передня поверхня