Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002
Спеціальна частина
Статеві системи, systemata genitalia - Жіноча статева система, systema genitale femininum
Внутрішні жіночі статеві органи, organa genitalia feminina interna - Матка - Будова матки
Стінка матки складається з трьох оболонок (див. рис. 328):
- внутрішньої - слизової, tunica mucosa [endometrium];
- середньої, найбільш товстої - м’язової, tunica muscularis [myometrium], яка має три шари - внутрішній повздовжній, середній коловий та зовнішній повздовжній;
- зовнішньої - серозної, tunica serosa [perimetrium].
Слизова оболонка, tunica mucosa, вистелена одношаровим призматичним епітелієм. В ній знаходяться численні маткові залози, gll. uterinae, які за формою відносяться до простих трубчастих залоз. Слизова матки у статевозрілих жінок циклічно змінюється у зв’язку з місячними (менструацією). При місячних проходить відторгнення (десквамація) верхнього (функціонального) шару слизової оболонки. Після закінчення місячних слизова оболонка швидко відновлюється.
М'язова оболонка, tunica muscularis, є головною частиною матки. Вона складається із трьох шарів гладких м’язових волокон, які переплітаються між собою в різних напрямках: внутрішній шар - повздовжній, середній - коловий та зовнішній повздовжній. Середній шар багатий судинами, тому отримав назву stratum vasculosum.
Серозна оболонка - очеревина - вкриває дно матки, а також її передню та задню поверхні. Спереду вона покриває матку до рівня шийки та переходить на сечовий міхур, утворюючи міхурово-маткову заглибину, excavatio vesicouterina. Ззаду очеревина вистилає задню поверхню матки та заднє склепіння піхви і переходить на пряму кишку, формуючи прямокишково-маткову заглибину, excavatio rectouterina. З країв очеревина переходить на стінку таза, формуючи широку зв’язку матки, lig. latum uteri, між листками якої знаходиться приматкова клітковина, а також маткова артерія, маткове венозне сплетення та нервове сплетення. Від верхніх кутів матки відходять до глибокого пахвинного кільця круглі маткові зв'язки, ligg. teres uteri. Через пахвинний канал вони досягають симфізу, де і закінчуються. Крім того, матка з’єднується з прямою кишкою прямокишково-матковими зв’язками, ligg. rectouterini, та однойменними м’язами, які лежать у складці очеревини.
Ультразвукове дослідження матки. Ехографія дозволяє визначити положення матки в порожнині малого тазу, відхилення вправо, вліво та назад.
Ззаду від сечового міхура виявляється матка, яка на повздовжніх ехограмах має характерну грушоподібну форму, а на поперечних - овоїдну. Будова матки акустично неоднорідна: міометрій - гомогенний, ехопозитивний за структурою, а відображення від ендометрія змінюється в залежності від менструального циклу. На початку циклу ендометрій має вигляд тонкої лінійної ехоструктури, яка в кінці циклу потовщується. Розміри тіла матки у дорослих жінок коливаються в межах від 55 до 75 см у ширину. Довжина шийки матки складає в середньому 20-25 мм (Б. И. Зибін, 1982).
Кровопостачання матки здійснюється матковою артерією, aa. utermae (гілка внутрішньої клубкової артерії), та частково яєчниковою артерією, аа. оvаrісае (гілка черевної аорти). Венозна кров відтікає у plexus uterinus, а з нього по vv. utermae, vv. ovaricae у iliacae internae.
Лімфовідтік від матки здійснюється в кількох напрямках: лімфатичні судини, які відводять лімфу від маткових труб та яєчників, вливаються у регіональні лімфатичні вузли. Лімфатичні судини, які відводять лімфу від шийки і верхньої третини піхви, вливаються у вісцеральні та загальні клубові лімфатичні вузли, а також частково у задні прямокишкові. Лімфатичні судини тіла, маткових труб та яєчників відводять лімфу у поперекові та крижові вузли.
Іннервація матки. Матка іннервується симпатичною та парасимпатичною частинами вегетативної нервової системи. Симпатичні нерви відходять від нижнього підчеревного сплетення. Парасимпатична іннервація здійснюється внутрішніми тазовими нервами, mm. pelvini splanchnici.