Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Статеві системи, systemata genitalia - Жіноча статева система, systema genitale femininum
Зовнішні жіночі статеві органи, organa genitalia feminina externa - Фасції таза та промежини

Стінки тазової порожнини, cavitas pelvis, та органів малого таза покриті фасціями. Розрізняють такі фасції:

- тазова фасція, fascia pelvis;

- пристінкова фасція таза, fascia pelvis parietalis;

- вісцеральна фасція таза, fascia pelvis visceralis;

- очеревинно-промежинна фасція, peritoneo-perinealis;

- верхня фасція діафрагми таза, fascia diaphragmatis pelvis superior;

- нижня фасція діафрагми таза, fascia diaphragmatis pelvis inferior;

- верхня фасція сечово-статевої діафрагми, fascia diaphragmatis urogenitalis superior;

- нижня фасція сечово-статевої діафрагми, fascia diaphragmatis urogenitatis inferior;

- поверхнева фасція промежини, fascia perinei superficialis.

Тазова фасція, fascia pelvis, - є продовженням fascia iliaca, і поділяється на два листки: пристінкову фасцію таза, fascia pelvis parietalis, та вісцеральну фасцію таза, fascia pelvis visceralis. Пристінковий листок вистилає стінки та дно тазової порожнини, а вісцеральний - внутрішні органи таза. Пристінкова фасція, fascia pelvis parietalis, переходить на верхню поверхню тазової діафрагми і покриває зверху м’яз-підіймач відхідника. Ця частина пристінкової фасції називається верхньою фасцією тазової діафрагми, fascia diaphragmatis pelvis superior, вона переходить на органи малого таза й отримує назву вісцеральної фасції малого таза, fascia pelvis visceralis. Переходячи на органи малого таза, тазова фасція дає два відроги, які розташовані у сагітальній площині між лобковими кістками та крижем. Таким чином, органи малого таза розташовані у просторі, який обмежений: спереду - лобковими кістками; ззаду - крижем та куприком; з боків - пластинками тазової фасції. Цей простір поділяється перегородкою, яка розташована у фронтальній площині, на два відділи: передній та задній. Перегородку утворює очеревинно-промежинна фасція, fascia peritoneo-perinealis, або апоневроз (Деновільє), він відділяє пряму кишку від сечового міхура та передміхурової залози.

Таким чином, у передньому відділі простору у чоловіків знаходяться: сечовий міхур, простата, сім’яні пухирці, сім’явиносні протоки; а у жінок - сечовий міхур та піхва, у задньому відділі знаходиться пряма кишка. Органи малого таза займають центральне місце і відділяються від них сполучною тканиною, яка знаходиться у просторах: spatium retropubicum та spatium retrorectale.

Нижня поверхня тазової діафрагми покривається нижньою фасцією діафрагми таза, fascia diaphragmatis pelvis inferior. Таким чином, м’язи дна таза обмежені верхньою та нижньою фасціями діафрагми таза.

Верхня та нижня фасції сечово-статевої діафрагми, fascia diaphragmatis urogenitalis superior et inferior, покривають спереду та ззаду поперечний глибокий м’яз промежини, m. transversus perinei profundus et m. sphincter urethrae, і разом утворюють сечово-статеву діафрагму, diaphragma urogenitale. Спереду між глибоким поперечним м’язом промежини та симфізом фасції вони утворюють волокнисту частину сечово-статевої діафрагми, що називається lig. transversum perinei. Спереду від цієї зв’язки проходить a. dorsalis penis, v. dorsalis penis (clitoridis).

Поверхнева фасція промежини, fascia perinei superficialis, покриває поверхневі м’язи сечово-статевої діафрагми: m. transversus perinei superficialis, m. bulbospongiosus, m. ischiocavernosus, і разом з нижньою фасцією сечово-статевої діафрагми утворює піхву для губчастих тіл статевого члена.

Сіднично-відхідникова ямка, fossa ischioanalis, розташована збоку у промежинному відділі прямої кишки (див. рис. 331). Ямка заповнена пухкою сполучною та жировою тканинами, або жировим тілом, corpus adiposum.

Сіднично-відхідникова ямка, fossa ischioanalis, обмежена такими стінками: латеральна - внутрішнім затульним м’язом та його фасцією; медіальна - м’язом-підіймачем відхідника та його фасцією; спереду - поперечним поверхневим м’язом промежини; ззаду - нижнім краєм великого сідничого м’яза та зовнішнім м’язом-замикачем відхідника. На латеральній стінці сідничо- відхідникової ямки у розщепленні фасції знаходиться соромітний канал, canalis pudendalis (канал Олкока), в якому проходить судинно-нервовий пучок, утворений соромітною артерією, веною та нервом, це необхідно враховувати у хірургічній практиці.

Кровопостачання промежини здійснюється за рахунок внутрішньої соромітної артерії, a. pudenda interna, яка проникає у сідничо-відхідникову ямку і віддає гілки до шкіри та м’язів відхідника. Біля нижнього шару сечово-статевої діафрагми внутрішня соромітна артерія розгалужується на кінцеві гілки, які кровопостачають статевий член. Венозний відтік від промежини здійснюється у внутрішню клубову вену.

Лімфа відтікає від промежини у пахвинні лімфатичні вузли, nodi lymphatici inguinales, припіхвові лімфатичні вузли, nodi lymphatici paravaginales, припрямокишкові лімфатичні вузли, nodi limphatici pararectales, нижні сідничні, nodi lymphatici glutiales inferior, та крижові, nodi limphatici sacrales.

Іннервація промежини здійснюється соромітнім нервом, n. pudendus, його гілками: nn. rectales inferiores, n. perinei, n. scrotales (n. labiales), та куприковим сплетенням, pl. coccygeus.