Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Ендокринні залози (безпроточні залози), glandulae endocrinae (glandulae sine ductibus)
Периферичні ендокринні органи - Наднирникові залози

Надниркові залози, glandulae suprarenalis [adrenalis], - парний орган, розташований у заочеревинному просторі над верхнім полюсом нирки (рис. 345) на рівні Х-ХІІ грудних хребців.

Зовні надниркова залоза обмежена нирковою фасцією, fascia renalis, та жировою капсулою нирки. Права надниркова залоза має трикутну форму, сплющену у передньо-задньому напрямку, верхньою вигнутою поверхнею він охоплює верхній кінець нирки і прилягає до задньої поверхні печінки.

Рис. 345. Наднирникова залоза, glandulae suprarenalis.

1 - верхні артерії та вени наднирниковоі залози; 2 - нижні артерії та вени наднирниковоі залози; 3 - наднирникова залоза; 4 - ниркова артерія; 5 - нирка; 6 - ниркова вена; 7 - нижня порожниста вена; 8 - аорта; 9 - центральна вена

Ліва надниркова залоза має форму півмісяця, прилягає до верхнього полюса нирки і її присереднього краю, своєю верхньою поверхнею вона торкається селезінки, підшлункової залози та кардіальної частини шлунка.

Надниркова залоза має три поверхні: передню, facies anteroir, задню, facies posterior; та ниркову, facies renalies. Зовнішня поверхня надниркової залози покрита сполучнотканинною капсулою, від якої у паренхіму проникають тонкі трабекули, які складають строму органа.

На передній поверхні є ділянка борозенок, які отримали назву воріт, через них проникають артерії і нерви, а виходять вени. Загальна вага наднирників дорослої людини становить 10-20 г, вертикальний розмір - 30-60 мм, передньо-задній - 5-8 мм.

Паренхіма надниркової залози складається із кіркової та мозкової речовини. Кіркова речовина, cortex, має жовтий колір на свіжому розрізі і розташована із зовнішньої сторони. Паренхіма кіркової речовини утворена епітеліальною тканиною, яка в свою чергу, утворилася з целодермального епітелію. Вона поділяється на три зони: клубочкову - розташовану зовні, пучкову - посередині та сітчасту, розташовану глибше (рис. 346).

Рис. 346. Мікроскопічна будова наднирникової залози (за І. В. Алмазовим і Л. С. Сутуловим):

1 - капсула залози; 2 - клубочкова зона; 3 - пучкова зона; 4 - сітчаста зона; 5 - мозкова речовина; 6 - синусоїдний капіляр

Мозкова речовина, medualla, має бурий колір і розташована присередньо, представлена хромафінними клітинами, які є похідними нервової тканини, між ними знаходяться широкі кровоносні капіляри.

З кіркової речовини наднирникової залози виділено більше 50 біологічно активних сполук. Враховуючи фізіологічну дію гормонів кіркової речовини наднирників на організм людини їх поділяють на три групи:

- мінералокортикоїди - гормони, які регулюють переважно мінеральний та водний обмін;

- глюкокортикоїди - гормони, які впливають головним чином на вуглеводний та білковий обмін;

- статеві гормони - андрогени (андрогенстероїдні гормони, за хімічною природою та фізіологічними властивостями близькі до тестостерону яєчок), естрогени та прогестерон - жіночі статеві гормони.

Функція. Мозкова речовина надниркової залози виробляє гормони: адреналін та норадреналін, які посилюють скоротливість серця, звужують судини шкіри, підвищують артеріальний тиск.

Кровопостачання надниркових залоз здійснюється за рахунок верхньої, середньої та нижньої надниркових артерій. Венозний відтік здійснюється правою та лівою наднирковими венами. Права надниркова вена вливається у нижню порожнисту вену, а ліва після сполучення з v. treniса - у ліву ниркову вену.

Лімфоцитів від кіркової речовини та капсули нирки здійснюється через поверхневі відвідні лімфатичні судини. Глибокі лімфатичні судини відводять лімфу від мозкової речовини і сітчатої зони кіркової речовини. Лімфа відтікає у лімфатичні вузли, які розташовані школо аорти та нижньої порожнистої вени.

Іннервація. Еферентна іннервація наднирникових залоз здійснюється за рахунок волокон черевного, ниркового і наднирникового нервових сплетень.