Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Ендокринні залози (безпроточні залози), glandulae endocrinae (glandulae sine ductibus)
Периферичні ендокринні органи - Параганглії

Параганглії, paraganglia, або органи хромафінної системи [назва походить від властивості зв'язувати солі хрому], являють собою скупчення клітин у симпатичних вузлах та біля великих судин. До них належать парааортальні тіла, corpora paraaortica, розташовані по обидві сторони черевної аорти. Найбільший з них знаходиться у місці відходження нижньої брижової артерії, довжиною 8 X 20 мм, товщиною до 3 мм, та на місці біфуркації спільної сонної артерії на зовнішню та внутрішню. Тут знаходиться так званий сонний гломус, glomus caroticum, веретеноподібної форми розміром 8 х 15 х 1,5 мм, який являє собою скупчення хромафінних клітин.

На думку Б. І. Лаврентьєва, параганглії, крім інших, виконують функцію рефлексогенних зон, оскільки в них знаходиться значна кількість чутливих нервових закінчень.

Гломуси відіграють важливу роль у регуляції кровотоку та рівня артеріального тиску. Вони тісно пов’язані з симпатичним відділом вегетативної нервової системи.

У кінці серединної крижової артерії знаходиться одне з найбільших великих скупчень хромафінних клітин - куприкове тільце, corpus coccygeum, довжиною до 2,5 мм. Крім того, скупчення хромафінної тканини зустрічаються у заочеревинній клітковині, стінках кровоносних судин, статевих залозах.

Хромафінні тіла, подібно мозковій речовині надниркових залоз, продукують катехоламіни.